Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
Страховий нагляд за діяльністю суб'єктів страхових відносин у кожній країні забезпечується відповідною системою органів з нагляду за страховою діяльністю.
Так, у Росії створена Федеральна служба з нагляду за страховою діяльністю, у Латвії – Державна страхова інспекція, у Франції – Комісія з контролю за страхуванням, в Італії – Державний інститут контролю за діяльністю страхових компаній, у Нідерландах – Палата страхових справ тощо.
В Україні до 2000 року з боку держави наглядом і контролем у страхуванні займався Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю (Укрстрахнагляд), який був створений з метою забезпечення реалізації державної страхової політики. Комітет підпорядковувався Кабінету Міністрів України.
Після 15 березня 2000 року до 26 квітня 2003 року на підставі Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" цю функцію виконувало Міністерство фінансів України (Департамент фінансових установ та ринків). Структурні підрозділи Департаменту займались загальним регулюванням, законодавчим забезпеченням, ліцензуванням і контролем за небанківськими фінансовими установами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.
З прийняттям нової редакції Закону України «Про страхування» (2001 р.) державний нагляд у сфері страхування здійснюється Уповноваженим органом держави та його органами на місцях. До 2003 р. функції цього Уповноваженого органу продовжувало виконувати Міністерство фінансів України, а з прийняттям Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та виданням указу Президента України «Про положення про державну комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» функції Уповноваженого органу за нагляду за страховою діяльністю (поряд з наглядом за іншими сферами фінансових послуг) покладено на Державну комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (скорочено – Держфінпослуг).
Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні здійснюють з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захисту інтересів страхувальників.
Уповноважений орган забезпечує проведення державної політики у сфері страхування. У своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства, у визначеному порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень Уповноважений орган організовує виконання актів законодавства і систематично контролює їхню реалізацію.
Правове регулювання страхової діяльності здійснюється всіма трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.
Крім спеціального органу державного контролю, постановою Кабінету Міністрів України (1996 р.) було створено Експерту Раду з питань страхування при Кабінеті Міністрів України. Функціонування Експертної ради дозволяє розглядати питання та вирішувати проблеми страхування вже на стадії розробки законів, а не після їх прийняття, тобто реально впливати на захист інтересів страховиків та інших суб'єктів страхового ринку.
Центральним органом виконавчої влади, що здійснює правове регулювання страхової діяльності, є Кабінет Міністрів України.
Наглядовим органом є Міністерство фінансів України в особі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Валютне регулювання здійснює НБУ;
податкове – ДПА України;
антимонопольне – Антимонопольний комітет;
управління частками державного майна – Фонд державного майна; проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг – Держфінпослуг.
Розгляд та вирішення спірних питань у галузі страхової діяльності – господарський суд.
Окрім того, є коло проблем, вирішення яких покладається на інститути, створені самими учасниками страхового ринку для врегулювання відносин між самими страховиками; між страховиками, посередниками і страхувальниками; між учасниками страхового ринку і державою; між національними інститутами (організаціями) страхової сфери.
Вирішення цих завдань покладається на Лігу страхових організацій України та інші об’єднання страховиків.
Ліга страхових організацій (ЛСОУ) – це неприбуткове об’єднання учасників страхового ринку, засноване в 1992 р. з метою захисту інтересів своїх членів та інших учасників ринку страхових послуг. ЛСОУ нараховує 109 організацій.
Основні завдання ЛСОУ:
- сприяння розвитку страхового ринку;
- захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членам ЛСОУ;
- сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;
- сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників та спеціалістів – учасників ринку страхових послуг;
- ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;
- сприяння реалізації антимонопольного законодавства у сфері страховї діяльності;
- утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг;
- доведення до учасників ринку страхових послуг законодавчих та нормативних актів органів державної влади та управління з питань, що стосуються сфери страхової діяльності;
-розробка рекомендацій з питань методології страхової справи.
З метою виконання цих завдань ЛСОУ:
- співпрацює з органами державної влади та управління щодо вироблення напрямів удосконалення страхової діяльності;
- забезпечує своїх членів кваліфікованими методичними, методологічними та інформаційно-нормативними послугами та допомогою в усіх справах, що стосуються страхової діяльності;
- створює з відповідними навчальними закладами центри і курси підготовки а перепідготовки кадрів;
- співпрацює з засобами масової інформації, готує інформаційні бюлетені та інші матеріали;
- проводить симпозіуми, семінари, конференції, забезпечує обмін досвідом роботи, сприяє встановленню ділових контактів;
- вивчає, узагальнює та поширює досвід, забезпечує рекомендаціями щодо ефективного здійснення страхової діяльності;
- координує діяльність учасників ринку страхових послуг у сфері спільних інтересів членів Ліги;
- залучає представників членів Ліги до участі в заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою подальшого розвитку страхової діяльності в Україні;
- сприяє комплексному рекламно-видавничому та інформаційному забезпеченню членів Ліги;
-здійснює координацію розроблених типових правил страхування.
У сфері формування державної політики щодо функціонування та розвитку страхового ринку ЛСОУ співпрацює з ВРУ, КМУ, Держфінпослуг, іншими органами державної влади, громадськими організаціями – партнерами ЛСОУ та засобами масової інформації.
- Сутність, принципи та роль страхування
- Лекція 2
- Страховий фонд
- 1. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні .
- 2. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- 3. Роль страхування в ринковій економіці.
- 1. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- 2. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- 4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- 5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- 3. Роль страхування в ринковій економіці.
- Класифікація страхування
- Лекція 3
- Класифікація страхування
- 2. Класифікація страхування за об’єктами.
- 3. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- Страхові ризики та їх оцінка
- Лекція 4
- Страхові ризики та їх оцінка
- 2. Зміст та структурна характеристика ризику.
- 3. Концепція управління ризиками.
- 1. Порядок розрахунку тарифів з ризикових видів страхування.
- 2. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- 1. Порядок розрахунку тарифів з ризикових видів страхування.
- 2. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- 2. Структура страхового ринку.
- 3. Тенденції розвитку страхового ринку України.
- 2. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- 3. Стратегія збуту на страховому ринку.
- 4. Страхові посередники.
- 2. Стратегія страхової компанії.
- 3. Організаційна структура страхової компанії
- 2. Органи управління страховою компанією.
- 3. Об’єднання страховиків та їх функції.
- 2. Ліцензування страхової діяльності.
- 3. Оподаткування страховиків.
- 2. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- 3. Вирішення і припинення дії договору.
- Державне регулювання страхової діяльності
- Лекція 12
- Державний нагляд за страховою діяльністю
- 1. Функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- 2. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- 1. Функції та повноваження Держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.