logo
TsB_i_GKP

Поняття та класифікаційна характеристика інструментів грошово-кредитної політики(гкп).

Інструменти ГКП – це такі регулятивні заходи і прийоми, які перебувають у повному розпорядженні ЦБ безпосередньо контролюються ним , а їх використання впливає на цільові орієнтири ГКП.

Інструменти ГКП класифікують:1) за безпосередніми об’єктами впливу: - інструменти що впливають на пропозицію грошей(облікова ставка, кредити рефінансування, норми обов’язкового резервування), - інструм що вплив на попит на гроші( % політика). 2) за спрямованість регулятивного впливу: - ін струм загальної спрямованості, їх дія поширюється на всі банки і грош ринок в цілому, - селективні інструменти, їх дія поширюється вибірково на окремі банки(адресне рефінансування). 3) за характером впливу на ліквідність банків: - ін струм спрямовані на підтримання ліквідності банків, - ін струм спрямовані на вилучення (стерилізацію) надлишкової ліквідності. 4) залежно від періодичності використання: - ін струм постійної дії, - ін струм разового використання – операц з ЦП, рефінансування. 5) за характером впливу на грош ринок: - інстр прямої дії (адміністративні), - інстр опосередкованої дії (ринкові).

Інструменти прямої діїце регулятивні заходи ЦБ що мають форму обмежень лімітів і директив( пряме регулювання % ставок комерційних банків; селективна політика рефінансування комерц банк; становлення ЦБ для комерц банків так званих «кред. стель», тобто обмежень на обсяг кредитів; обмеження для відкриття філій та відділень. Застосування цих інструментів є доцільним у таких випадках: - якщо ринкові методи регулювання не приносять бажаних результатів у той чи інший проміжок часу, - якщо досягнення цілей монетарної політики з використання тільки ринкових механізмів значно уповільнюються, - коли середовище застосування ринкових важелів впливу ЦБ на монетарний сектор не створене чи не досконале. Переваги: - можливість застосування у країнах з перехідною економікою, - дають необхідний ефект при їх використанні із заходами опосередкованого впливу. Недоліки:при тривалому застосуванні їх дієвість знижується, - стримується конкуренція між банками та процес ринкового саморегулювання, - демонструють низьку ефективність в умовах лібералізації валютно-фінанс потоків.

Інструменти опосередкованої дії -це регулятивні заходи впливу ЦБ на грош ринок шляхом формування на ринку відповідних умов, які визнач подальшу поведінку суб’єктів ринку.До них відносять: -визначення та регулювання норм обовяз резервів для банків, - % політику, - рефінансування комерц банків, - операції з ЦП на відкритому ринку, - емісія власних боргових зобов’язань та операції з ними. Вони є більш гнучкими в порівнянні з ін струм прямої дії; притаманні ринковій економіці, однак результати їх застосування не завжди адекватні наміченій меті.