Діяльність центрального банку зі складання та регулювання платіжного балансу.

Платіжний баланс – це співвідношення між валютними платежами ек суб’єктів певної країни (резидентів) за її ек межами та валютними надходженнями на їх користь з-за ек меж країни (від нерезидентів) протягом певного періоду часу (рік, квартал, місяць).

Складання, аналіз та прогнозування плат балансу є сф д-сті ЦБ. В Укр плат баланс складає НБУ разом із КМУ.

За формою складання платіжний баланс визначається як статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді наведені сумарні дані про зовнішньоекономічні операції резидентів даної країни з резидентами інших країн (нерезидентами) за певний період.

Основні компоненти платіжного балансу групуються за двома рахунками: рахунком поточних операцій і рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис - за кредитом однієї статті та дебетом іншої. Координація дій усіх установ та концентрація інформації, необхідної для складання платіжного балансу, здійснюється Національним банком України. Функцією Національного банку, крім безпосереднього складання платіжного балансу, є також розробка методологічної та методичної бази для його складання, аналізу і прогнозування.

Платіжний баланс складається щоквартально, на 75-й день після звітного періоду. Перегляд даних за попередні періоди здійснюється один раз на рік при підготовці платіжного балансу за IV квартал та звітний рік.

60. Д-сть ЦБ з управління золотовалютними резервами.

Управління золотовалютними резервами країни є органічною складовою валютної політики ЦБ, що безпосередньо впливає на можливості ефективного викор ним основних інструментів вал регулювання, зокрема таких, як девізна політика, установлення режиму вал курсу, ревальвації та девальвації тощо. Золотовалютні резерви — це належні державі вал активи, що включають золото та міжнар платіжні засоби і можуть бути викор для міжнар розрахунків та погашення зовн боргів. Призначенням золотовалютних резервів є забезпечення міжнар торговельно-економ і кред-фін відносин, що здійснюються на рівні держав, належною кількістю платіжних засобів, покриття дефіциту платіжного балансу, а також проведення девізної політики центральним банком через валютні інтервенції на ринку.

Основними завданнями ЦБ щодо формування структури золотовалютних резервів за складом валютних активів, які до них включаються, є: 1)відповідність цієї структури спрямуванню платежів за зовнішньоеконом операціями та обслуговуванню зовн боргу; 2)недопущення знецінення резервних активів унаслідок коливання курсів різних валют; 3)забезпечення по можливості прийнятного рівня дохідності вкладень, розміщених у валютних активах, за мінімального ризику.

Склад золотовалютних резервів, що формуються ЦБ, включає, як правило, чотири основні компоненти: іноземна валюта; резервна позиція в МВФ; спеціальні права запозичення (СДР); золотий запас.

Одним із головних завдань ЦБ в процесі реалізації валютної політики є ефективне управління офіційними золотовалютними резервами країни. Його цілями є забезпечення покриття дефіциту платіжного балансу країни і вплив на обмінний курс нац валюти через девізну політику, а також вплив на динаміку обсягів грош маси всередині країни з метою досягнення цінової стабільності як стратегічної мети грошово-кред регулювання загалом. Важливим завданням у процесі управління золотовалютними резервами є забезпечення належної їх диверсифікації за видами валют з метою уникнення ризиків, а також приведення цих резервів у відповідність до структури зовнішньоторговельного обороту країни, тобто до валют, у яких укладаються угоди.