logo
GIK_shpori_91_pit

41. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.

Фіскальна політика зводиться до ек. регулювання через механізми оподатк-я, інших вилучень до централізованих фондів фін. ресурсів, фінансув. витрат держави, пов’язаних з викон-м нею своїх сусп.. ф-й.

Заходи фіскальної політики базуються на прямих, безеквівалентних вилученнях фін. коштів у економічних суб’єктів чи таких же безеквівалентних вливаннях їм фін. коштів.

Грошово-кредитна політика зводиться до економічного регулювання через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому ринку. Існують такі види гр..-кр. політики:

експансійна (допускається не контр-не, довільне зростання пропозиції грошей, через що гроші стрімко «дешевіють». Наслідком такої політики неминуче стає інфляція);

Пряме втручання держави в ек. життя допускається, коли заходи фіскальної та монетарної політики не можуть дати бажаного результату чи він настане із запізненням. До таких заходів можна віднести обмеження (заморожування) цін і доходів з метою гальмування високої інфляції; раціонування споживання, тощо.

Фіскальні та монетарні заходи мають свої переваги та недоліки. Протиставлення їх у свій час стало причиною розходження між кейнсіанцями та монетаристами щодо методів держ. регулювання.

Дж.М.Кейнс надавав перевагу м-дам фіскальної пол.-ки. Її переваги:

Монетаристи на чолі з М. Фрідманом спростували переваги фіск. пол.-ки, тому що діям цих заходів властиві такі ж, а то й більші часові затрати, як і в заходів МП. Недосконалість системи оподаткування, здатність економічних суб’єктів уникати сплати податків та інші обставини зводять нанівець й останні переваги фіскальної політики.

Проте сьогодні в рез-ті цих дискусій намітилося зближення позицій кейнсіанці та монетаристів. Нині вони розглядаються як взаємодоповнювальні.