16. Вклад м.І.Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.

Вклад М.І.Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії полягає у наступному:

1. Доводить, всупереч І. Фішеру, що на рівень цін впливає не один, а всі фактори, зазначені в «рівнянні обміну»: кількість товарів, що надійшли на ринок, кількість самих грошей, швидкість їх обороту, кількість знарядь кредиту і швидкість їх обороту.

2. Довів, що вплив кількості грошей на ціни не є таким однозначним, прямолінійним, як це визнають прибічники класичної кількісної теорії. Цей вплив може здійснюватися не за одним, а за 3-ма різними за характерм напрямами: 1) через зміну суспільного попиту на товари; 2) через зміну дисконтного процента; 3) через зміну суспільного уявлення про вартість грошей (пізніше цей фактор дістав назву інфляційних очікувань).

3. Довів, що вплив кількості грошей на ціни здійснюється диференційовано залежно від тривалості та обсягів збільшення кількості грошей.

4. розкрив механізм взаємозалежності між загальною кількістю грошей у країні, кількістю грошей, що перебувають поза обігом у заощадженнях, і швидкістю обігу грошей, довів, що чинник швидкості може впливати на ціни у напрямі, зворотному відносно дії фактора кількості, нейтралізуючи його дію.

Свої погляди Туган-Барановський назвав не кількісною, а кон’юнктурною теорією грошей, сутність якої полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і вартість грошей, він пов’язує не з кількістю грошей, а з загальними умовами товарно-грошового ринку, або загальною кон’юнктурою товарного ринку.

Передатний механізм впливу грошей на реальну економіку на підставі «кон’юнктурної теорії» Туган-Барановського можна подати у такому вигляді:

де М — кількість грошей,

К — кон’юнктура ринку,

Р — ціни,

В — виробництво.