7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
У практиці проведення міжнародних розрахунків ефективно використовується такий інструмент, як банківська гарантія. Вона кваліфікується як зобов’язання банку сплатити відповідну грошову суму у разі невиконання або порушення контрагентами умов контракту. Значного поширення банківські гарантії набули у 70-ті роки, коли покупці з Середнього Сходу, що торгували на умовах негайного платежу або короткотермінового кредиту, вирішили захистити себе від невиконання постачальниками зобов’язань за контрактом.
У зовнішньоекономічній торгівлі для обох ділових партнерів часто виникає однакова проблема: продавцеві важко оцінити платоспроможність покупця, а останньому нелегко оцінити готовність постачальника виконати зобов’язання, його професійні та фінансові можливості. Таким чином, основною вимогою контрагентів є забезпечення виконання зобов’язань партнером.
При тлумаченні терміна «гарантія» різні джерела неоднаково визначають її сутність. Одні розуміють під цим тільки самостійне, незалежне від стану і реалізованості інших правових стосунків між боржником і кредитором, гарантійне зобов’язання. Інші називають гарантією різного роду гарантійні операції — від морально зобов’язуючої заяви про патронат до поручительства і зобов’язання платежу.
Загальним для всіх таких операцій є поручительство гаранта сплатити борг або виконати послуги, якщо сторона, котра взяла на себе зобов’язання це зробити, не в змозі його виконати. Характерною ознакою гарантії є функція забезпечення, яка саме і полягає у забезпеченні платежу.
Міжнародна торговельна палата в Парижі видала основні правила для гарантій, які називаються «Уніфіковані правила за договірними гарантіями». Перше видання вийшло в серпні 1978 р.
Разом з тим на відміну від Уніфікованих правил для акредитива і Уніфікованих правил для інкасо основні правила для гарантій досі не вдалося реалізувати. Таким чином, уніфікації у сфері банківських гарантій ще не досягнуто.
У цілому для банківських гарантій використовується тільки право, яке діє за місцем перебування того банку, який видає гарантію бенефіціару. Тому для кожного окремого випадку передусім необхідно з’ясувати правове положення в тій чи іншій країні. Будь-яку заяву, яка називається «гарантією», необхідно ретельно перевіряти з правового погляду і на предмет дійовості. Насамперед необхідно перевіряти, в якому вигляді надано гарантію — як поручительство чи як зобов’язання здійснити платіж. Останнє ще має назву абстрактної обіцянки платежу.
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- 1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- 1.3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
- 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- 1.3.2. Умови платежу
- 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- Система свіфт
- 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- 3.2. Умови поставок товару
- 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- 3.3.1. Комерційні документи
- 3.3.2. Транспортні документи
- 3.3.3. Страхові документи
- 3.3.4. Фінансові документи
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- 4.2. Авансові платежі
- 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- 4.4. Банківський переказ
- 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 5.1. Документарний акредитив
- 5.1.1. Фази акредитива
- 5.1.2. Форми акредитива
- 5.1.3. Види і конструкції акредитива
- 5.1.4. Конструкції акредитива
- 5.1.5. Відкриття акредитива
- З аява на відкриття акредитивА №____
- 5.1.6. Виконання акредитива
- 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- 5.2. Інкасо
- 5.2.1. Види інкасо
- 5.2.2. Фази документарного інкасо
- 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу
- 6.2. Кредитування імпорту
- 6.2.1. Кредитування на основі векселя
- 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- 6.3. Кредитування експорту
- 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- 6.3.3. Експортний лізинг
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- 7.1.1. Поручительство
- 7.1.2. Платіжне зобов’язання
- 7.2. Дія банківських гарантій
- 7.3. Видача банківських гарантій
- 7.4. Використання банківської гарантії
- 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- 7.5.1. Типи банківських гарантій
- 7.5.2. Види банківських гарантій
- З апитання для самоконтролю
- Після вивчення цього розділу ви зможете:
- 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- З апитання для самоконтролю