73.Міжнародна регіональна інтеграція її сутність, напрями та наслідки.
Міжнародна регіональна інтеграція є процесом зближення і взаємнопереплетення національних господарств і відповідних механізмів регулювання економіки, соціальних і політичних стосунків країн конкретного регіону.
Він охоплює виробництво і звернення, господарсько-політичну надбудову. В силу відносної самостійності кожного з цих секторів інтеграція розділяється на декілька відособлених інтеграцій по секторах: національне виробництво, товарні ринки, фінансові ринки, область прийняття економічної політики. У кожному з них спостерігаються свої темпи, глибина і навіть територія розвитку інтеграційного процесу. Сукупність цих окремих інтеграцій у сфері базису і надбудови утворює міжнародну регіональну інтеграцію.
Розвиток інтеграції призводить до якісних змін, що вимагають політико-правового оформлення. Виділяються наступні політико-правові форми: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз і повна економічна інтеграція.
Зона вільної торгівлі характеризується усуненням тарифів і квот між країнами-членами. Кожен учасник має право застосовувати власні правила в торгівлі з третіми країнами.
Створення митного союзу припускає відсутність тарифних обмежень на переміщення товарів усередині блоку і введення загального зовнішнього тарифу. Вплив митного союзу на торгівлю полягає в створенні нових товарних потоків і зміні існуючих напрямів торгівлі. Першу дію слід розглядати як позитивний ефект створення митного союзу. Воно виникає в результаті відміни митних зборів і інших заходів захисту неефективного національного виробництва. Збільшується громадське багатство, оскільки зростає імпорт дешевших товарів.
Відхилення торгових потоків виражаються в заміні одних країн - джерел імпорту іншими. Вплив цього чинника може бути позитивним(дешевше джерело імпорту), негативним(дорожче джерело імпорту), нульовим.
Спільний ринок відрізняється усуненням бар'єрів на шляху руху не лише товарів, але і чинників виробництва. Ці заходи спрямовані на вирівнювання умов конкуренції, підвищення громадського добробуту.
Економічний союз є «просунутим» спільним ринком, в якому країни-члени здійснюють гармонізацію своїх економічних політик. В результаті зникає дискримінація, викликана державним регулюванням економіки.
Вільна циркуляція товарів забезпечується відсутністю тарифних митних зборів, кількісних бар'єрів і нетарифних обмежень; капіталів - ліберальною валютною політикою; людей - відкриттям кордонів, визнанням документів про освіту. В результаті станеться посилення конкуренції, вільний розвиток ринкових сил.
Повна регіональна інтеграція. Декілька автономних національних економік поступово перетворюватимуться на одне велике господарство, в якому інтереси цілого мають пріоритет перед інтересами окремих держав.
Створення наднаціональних інститутів регулювання, що приймають обов'язкові рішення, зробить можливим проведення єдиної економічної політики.
74.Характеристика європейського інтеграційного угрупування (ЄС).являє собою інтеграційне угруповання п'ятнадцяти західноєвропейських країн (Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Данії, Ірландії, Португалії, Греції, Австрії, Фінляндії, Швеції), які прагнуть до економічної та політичної єдності, частково відмовляючись від своїх національних суверенітетів.Початком західноєвропейської економічної інтеграції можна вважати 1950 р., коли було запропоновано створити Європейську Федерацію, що грунтується на економічному об'єднанні. Мета: передбачалась інтеграція в гірничо-металургійних галузях, де традиційно велась жорстка конкурентна боротьба. Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) було створено ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом 1951 року (Паризька угода) і почало функціонувати з 1952 р. Римський договір про створення ЄЕС і Євроатому був підписаний 1957 року і набрав чинності з 1958р. Римським договором передбачалося ліквідувати всі національні бар'єри на шляху вільного руху товарів, послуг, капіталів та робочої сили між країнами-учасницями і перейти до вироблення спільної зовнішньоекономічної, сільськогосподарської і транспортної політики. Інстутиційна структура ЄС: *Рада Європейських Співтовариств (скликається двічі на рік у складі глав держав і урядів) як вищий орган інтеграційного угруповання, наділений законодавчою владою; *Комісія Європейських Співтовариств (складається з голови та 17 членів комісії, які призначаються урядами країн-членів за встановленою квотою) як постійний виконавчий орган; *Європарламент (складається з 518 депутатів, які обираються прямим загальним голасуванням громадян країн-членів за встановленою квотою) як основний консультативно-наглядовий орган; *Суд Європейських співтовариств (складається з 13 суддів) як орган юридичного контролю, *Європейськое політиче співтовариство, *Рада міністрів ЄС, *Економічна і соціальна рада (консультативний орган), *Контрольна палата (складається з 12 чоловік). Злиття трьох співтовариств (ЄОВС, ЄЕС, Євроатому) в єдине Європейське співтовариство відбулося 1967 року, 1968 року було утворено митний союз країн ЄС Мета: • відміну митних податей і зняття кількісних обмежень; • введення єдиного митного тарифу для інших країн; • проведення єдиної зовнішньоторговельної та аграрної політики. З 1973 р. діє угода про вільну торгівлю між ЄЕС і ЄОВС, з одного боку, і країнами Європейської асоціаці вільної торгівлі, з іншого. 1979 року завершується процес створення Європейської Валютна Системи (ЄВС), вводиться в дію ЕКЮ. Цілями: *зменшити коливання валютних курсів, *витіснити з міжнародних розрахунків долар США,*стимулювати подальший розвиток інтеграційних процесів через забезпечення передумов формування єдиного валютного ринку ЄС. 1991 року підписується угода між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського Економічного Простору (ЄЕП). Цього ж року приймається Маастріська угода, суть якої характеризує новий якісний етап в еволюції ЄС. Передбачається створення економічного і валютного союзу (ЄВС). Мета:* усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталу в Португалії та Греції. Країни ЄС орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації грошової системи і закріплення бюджетної дисципліни, хоча проведення економічної, грошової і валютної політики залишається прерогативою окремих країн; *створити Європейський валютний інститут,
- 1.Суспільний та міжнародний поділ праці.
- 4.Світовий ринок, його характеристика і структура.
- 2.Чинники, що визначають умови участі країни в міжнародному поділі праці.
- 3.Становлення й сутність світового господарства, його суб’єкти та механізми.
- 6.Система та форми міжнародних економічних відносин.
- 5.Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки.
- 9.Види міжнародної економічної діяльності.
- 7.Субєкти мев, їх класифікація.
- 8.Міжнародна економічна діяльність та її суб’єкти.
- 11. Міжнародна економіка та її головні ознаки.
- 10.Показники міжнародної економічної діяльності країни.
- 12.Структура міжнародної економіки.
- 13.Основні поняття та показники міжнародної торгівлі.
- 15.Теорія абсолютних переваг а.Сміта.
- 16.Теорія порівняльних переваг д.Рікардо.
- 17.Теорія Хекшера-Оліна.
- 18.Парадокс Леонтьєва.
- 19.Теорія переважного попиту с.Ліндера.
- 20.Теорія «циклу життя продукту» р.Вернона.
- 31.Імпортна квота: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- 21.Теорія між нар. Конкурентоспром. Країни м.Портера.
- 22.Ціноутворення в світовій торгівлі.
- 23.Поняття зовнішньоекономічної діяльності.
- 24.Основні види зовнішньоторговельних операцій.
- 25.Характеристика протекціонізму та фритредерства.
- 26.Класифікація методів протекціонізму за напрямами регулювання (експортні та імпортні).
- 27. Класифікація методів протекціонізму за хар-ом регулювання (тарифні і нетарифні).
- 28.Тарифні методи протекціонізму.
- 29.Нетарифні методи протекціонізму: кількісні, фінансові, приховані.
- 30.Тариф на імпорт: основні функції, способи стягнення, економічні ефекти.
- 32.Ліцензування, форми ліцензій та основні механізми розміщення.
- 33.Поняття і види субсидій. Суб’єкти надання субсидій.
- 34.Аргументи «за» та «проти» протекціонізму.
- 35.Передумови та умови розвитку світового ринку послуг.
- 36.Особливості міжнародної торгівлі послугами.
- 37.Характеристика міжнародного факторингу та форфейтингу.
- 38.Характеристика міжнародного лізингу та франчайзингу.
- 39.Типологія країн світу. Основні групи країн у світовому господарстві.
- 40.Прямі іноземні інвестиції.
- 41.Характеристика чинників прямого міжнародного інвестування.
- 42.Портфельні інвестиції та об’єкти портфельного інвестування.
- 43.Порівняльна характеристика прямих і портфельних іноземних інвестицій.
- 44.Сутність і форми міжнародного кредиту.
- 45.Класифікація форм міжнародного кредиту.
- 46.Інституціональна структура міжнародного кредитування.
- 47.Міжнародний фінансовий ринок та його структура.
- 48.Фінансові ресурси світового господарства: поняття й механізм їхнього перерозподілу.
- 49.Міжнародна міграція капіталу.
- 52.Трудові ресурси світового господарства.
- 53.Показники відтворення населення у світі. Еан світу.
- 54.Проблема зайнятості населення, галузева структура зайнятості у світі.
- 56.Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-донора.
- 57. Вплив процесів міграції праці на робітників, роботодавців, добробут країни-реципієнта.
- 58.Державне регулювання міжнародної міграції населення.
- 59.Світова валютна система та її елементи.
- 60.Характеристика понять валютний курс та конвертованість валют.
- 61.Еволюція міжнародної валютної системи.
- 62.Єврпопейська валютна система.
- 63.Валютний ринок та валютні операції.
- 64.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку.
- 65.Міжнародні розрахунки, їх сутність та види.
- 66.Банківський переказ як міжнародна форма розрахунку.
- 67.Акредитивна форма розрахунків.
- 72.Рахунок руху капіталу платіжного балансу.
- 68.Інкасова форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- 69.Вексельна форма розрахунків, класифікаційні ознаки та види.
- 70.Поняття та структура платіжного балансу.
- 71.Рахунок поточних операцій платіжного балансу.
- 73.Міжнародна регіональна інтеграція її сутність, напрями та наслідки.
- 75.Характеристика євразійського інтеграційного угрупування (снд).
- 77.Характеристика південно-східно-азійського інтеграційного угрупування (асеан).
- 76.Характеристика північноамериканського інтеграційного угрупування (нафта).
- 78.Інтеграція України до світового господарства.
- 79.Глобалізація економіки як тенденція світового розвитку.
- 80.Глобальні проблеми людства.