25.Характеристика протекціонізму та фритредерства.

Сучасна держава регулює торгівлю іншими країнами. Відомі дві суперечливі форми торгової політики – протекціонізм і (захист) і свободу торговли.

Протекціонізм — державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції. Проводиться через високі ставки митного тарифу (мита) на ввезені з-за кордону товари, і навіть системою нетарифних обмежень (кількісні і валютні обмеження імпорту товарів, складна їм митна процедура — митна очищення, високі вимоги до відповідності імпортованих товарів національним технічною освітою і санітарним стандартам, внутрішні збори і податки на імпортні товари, жорстке антидемпінгове законодавство ще й т.п.)

На ранніх етапах розвитку світового фінансового ринку чимало держав дотримувалися протекціонізму для стимулювання національної економіки, забезпечення активного торгового балансу. Так Дж. Миль визнавав необхідність протекціонізму як тимчасового заходу на період становлення будь-якої галузі. У 19 ст. одним з головних захисників протекціонізму був німецький економіст Ф Ліст.

Принципы вільної торгівлі (фритредерства) відстоював Д.Рікардо. Протекціонізм вигідний монополіям, оскільки конкуренція іноземних товарів заважає країні утримувати монопольні ціни, при цьому доводиться ознайомитися з якістю своїх товарів . У протекціонізмі зацікавлені деякі групи некваліфікованих працівників, які побоюються втратити робочі місця, присутність на ринку імпортних товарів посилює конкуренцію - й сприяє оздоровленню нерентабельних галузей національної економіки, що нерідко відбувається у болючій формі. Безсумнівно, що виникаючі нові галузі навпаки вимагають протекціонізму, державної, переважна більшість населення виграє від вільної торгівлі, коли на ринку багато різних товарів за доступними цінами.