7.2.3 Процент за кредит

Позиковий кредит – це плата, яку отримує кредитор від позичальника

за користування позиченими коштами.

Показником, що кількісно характеризує плату за кредит,є норма відсотка або процентна ставка, що розраховується за формулою:

Н = Д / К х 100%;

де Д – річний дохід на позиковий капітал;

К – середньорічна сума наданого кредиту;

Норма відсотка залежить від величини норми прибутку, яка є максимальною межею норми відсотка. Мінімальну межу норми відсотка точно визначити не можливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, що пов’язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Основними видами процентних ставок є:

• ринкова (формується безпосередньо на ринку позикових капіталів);

• середня (формується за певний період).

На розмір процентної ставки за кредит впливають такі фактори:

• макроекономічні (рівень інфляції, рівень облікової ставки центрального банку, попит та пропозиція на кредитному ринку);

• мікроекономічні (термін користування кредитом, розмір кредиту, рівень ризику).

Для нарахування простих процентів за депозитами і кредитами банків

використовують таку формулу:

К= (С х Т х П) / (360 х100),

де К – розмір плати за користування коштами;

С – сума кредиту чи депозиту;

Т – термін користування грошима (у днях);

П – процентна ставка.

Складні проценти нараховуються за формулою:

FV = P x (1+R)ⁿ,

де FV – розмір плати за користування коштами;

P – сума наданих коштів;

R – процентна ставка;

n – кількість періодів.

Джерелом оплати позикового відсотка є прибуток, що його отримують позичальники.