9.2 Центральний банк та комерційні банки як основа кредитної діяльності України

Центральний банк – це емісійний, розрахунковий і касовий центр, що

здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як важливий інструмент грошово-кредитної політики держави.

В умовах ринкової економіки центральні банки, як правило, є

установами, юридично незалежними від виконавчих органів влади, їх головне призначення – забезпечення стійкості національної одиниці та регулювання і координація діяльностігрошово-кредитної сфери.

У своїй діяльностіцентральні банки мають керуватись лише державними інтересами та чинним законодавством.

Комерційні банки – це кредитні установи, функціями яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів, касове та розрахункове обслуговування, виконання валютних та інших банківських операцій.

Кредитна система включає також небанківські фінансові установи, які здійснюють фінансування виробництва і довгострокове кредитування підприємств та держави:

- страхові компанії, що спеціалізуються переважно на страхуванні життя та майна (в США, наприклад, активи страхових компаній складають близько 15 % сукупних активів кредитно-фінансових установ) і які виступають найбільшими інвесторами на ринку цінних паперів;

- пенсійні фонди, які здійснюють фінансування великих промислових компаній шляхом купівлі їх акцій та облігацій./

Окрім вищезгаданих банківських і небанківських інститутів кредитна система включає ряд ланок, що виконують допоміжну роль в кредитному механізмі, пов'язуючи різноманітні сектори позикових капіталів в єдину систему: фінансові, трастові, брокерські та інші компанії, а також взаємні та інші фонди.