logo
ПИТПННЯ ДО ІСПИТУ

28. Реорганізація та реструктуризація банку.

Із розвитком ринкових відносин діяльність банків стає визначальною в системі функціонування фінансових посередників. Водночас результати аналізу сучасного стану банківської системи України вказують на існування симптомів, які свідчать про необхідність подальшого забезпечення стійкості, прозорості та конкурентоспроможності банківської системи. Існування цих симптомів викликано низкою проблем, у тому числі проблем розвитку. Основними серед них є такі: необхідність подальшого підвищення рівня капіталізації банків з метою забезпечення сталого економічного зростання необхідними за обсягами, ціною і термінами ресурсами; необхідність підвищення якості та конкурентоспроможності банківських послуг; недостатній рівень корпоративного управління в банках; недостатній рівень управління банківськими ризиками; незахищеність прав кредиторів і вкладників.

У зв'язку з цим виникає необхідність суттєвого вдосконалення банківської системи з метою приведення у відповідність до сучасних умов економічного розвитку України. Основними напрямами розвитку банківської системи України з подолання проблем її розвитку є: підвищення рівня капіталізації банківського сектору; підвищення якості та конкурентоспроможності банківських послуг; підвищення відповідності міжнародним стандартам корпоративного управління; розвиток ризик-менеджменту; підвищення рівня забезпечення захисту прав кредиторів і вкладників.

Відповідно, для підвищення рівня капіталізації банківського сектору необхідно вирішити такі завдання: залучення до банків додаткового акціонерного капіталу; розроблення банками планів підвищення рівня капіталізації з урахуванням зростання обсягів активних операцій; покращення якості капіталу та забезпечення достатнього рівня покриття капіталом ризиків, що приймаються банками.

Як зазначалося в п'ятому розділі, важливими заходами подолання проблем розвитку банківської системи є реорганізація та реструктуризація банків. У працях вітчизняних і зарубіжних учених та практиків питання щодо реорганізації та реструктуризації банків висвітлені досить широко. Разом з тим слід зазначити, що існує практична необхідність у розробці та вдосконаленні конкретних схем і механізмів реорганізації та реструктуризації банків з метою забезпечення їх стабільного функціонування в інтересах економіки й суспільства.

Реорганізація та реструктуризація банків здійснюється згідно з Законами України "Про банки і банківську діяльність**, "Про Національний банк України", "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", іншими законодавчими актами України.

Порядок здійснення процедур реорганізації та реструктуризації банків визначено Національним банком України. "Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" визначає підстави і порядок застосування Національним банком до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства, в тому числі процедур реорганізації та реструктуризації банків. "Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників" визначає порядок надання Національним банком України дозволу на добровільну реорганізацію банку за рішенням його власників і затвердження плану реорганізації, особливості погодження статутів банків-правонаступників, видачі їм банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій, унесення відповідних записів до Державного реєстру банків у зв'язку з реорганізацією банків.

Метою проведення реорганізації та реструктуризації банків є поліпшення фінансового стану банку (зокрема, забезпечення достатності капіталу, підвищення платоспроможності, ліквідності, дохідності, поліпшення структури активів та зобов'язань) та усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

Основними принципами реорганізації та реструктуризації банків є такі:

— пріоритетність інтересів вкладників і кредиторів, держави і банківської системи в цілому над інтересами окремого банку;

— створення в результаті реорганізації, реструктуризації надійного, фінансово стабільного банку;

— забезпечення безперервної роботи банку під час реорганізації, реструктуризації;

— збереження комерційної та банківської таємниць.