25. Види міжбанківських кредитів

Свої кредитні ресурси на міжбанківському ринку банківська установа може поповнювати за рахунок:

-   коштів інших банків, тобто за рахунок міжбанківського кредиту;

-   кредитів НБУ шляхом ломбардного кредитування,  операцій з  обліку векселів,   та   операцій   на  відкритому   ринку,   через   закриті   кредитні

Сегмент ринку позичкових ресурсів, на якому банки діють як контрагенти, називають ринком міжбанківських кредитів; він виконує ряд важливих функцій:

-         ринок міжбанківських кредитів є одним із джерел поповнення ресурсів банківської установи для управління ліквідністю, а також для активних операцій банків на інших сегментах фінансового ринку;

-         операції в межах ринку міжбанківських кредитів є для банків додатковим джерелом доходів як за рахунок різниці між цінами купівлі та продажу кредитів, так і за рахунок диверсифікації ставок за кредитами залежно від терміновості;

-         із усіх існуючих сьогодні фінансових інструментів міжбанківські кредити найбільш оперативно реагують на зміни кон'юнктури фінансового ринку, у зв'язку з тим,  що  банки часто розглядають ринок міжбанківських кредитів як оперативне джерело ресурсів для активних операцій на інших сегментах фінансового ринку. Тому ставки з міжбанківським кредитом - це своєрідний барометр стану фінансового ринку в цілому.

Ринок міжбанківських кредитів створив і розширив способи розміщення (залучення) грошових ресурсів банківської установи. Вони класифікуються за такими видами:

-         власне міжбанківські кредити;

-         використання кореспондентських рахунків, що відкриваються банками один в одного, для кредитування;

-    векселі й депозитні сертифікати.

Кредитні відносини між комерційними банками чи відкриття депозитів визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних чи депозитних договорів, які мають передбачити: предмет і термін дії договору, способи погашення позики, відповідальність сторін тощо. Співробітництво на ринку міжбанківських кредитів оформлюється генеральною угодою.

Процес кредитування розподіляється на декілька етапів, кожний з яких визначає якісні характеристики позики і ступінь її надійності та прибутковості для банку.