Тема 6. Кредит у ринковій економіці

Причини виникнення і функціонування кредитних відносин пов»язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відтворення. Закономірністю, що створює можливість функціонування кредиту, є тимчасове вивільнення грошових коштів у одних суб»єктів і поява тимчасової потреби в них у інших.

Тимчасову нестачу коштіводнихсуб'єктів можна заповнити зарахуноктимчасового надлишкукоштівінших.

Процес акумуляції тимчасово вільних грошових коштів і їх перерозподіл здійснюються за допомогою кредиту.

Завдяки кредиту скорочується час на задоволення господарських і особистих потреб. Кредитори, що володіють вільними ресурсами, тільки завдяки їх передачі позичальнику мають можливість отримативід нього додаткові грошові кошти.

Для того, щоб виникли кредитні відносини необхідні певні економіко-правові умови:

1. Необхідність матеріальної відповідальності учасників кредитної операціїза виконаннявзятихна себе зобов'язань.

2. Вони повинні бути юридично самостійними особами.

3. Збіг економічних інтересів кредитора і позичальника.

Кредит можна охарактеризувати як відносини між кредитором і позичальником з приводу зворотного руху вартості.

Об'єктом кредитної операції, з приводу якого виникає кредитне відношення, виступає вартість, що позичається.

Банківський кредит являє собою рух позикового капіталу, що надається банками у позику за плату на умовах забезпеченості, поверненості, терміновості. Кредиторами виступають банки, а позичальниками юридичні і фізичні особи.

Банки можуть надавати кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Кредити видаються внаслідок укладення кредитного договору для кожного позичальника індивідуально, так, щоб ступінь ризику кредитної операції був мінімальним.

Банківський кредит може бути прямим (банк - позичальник) і непрямим (через посередника).

Основні принципи кредиту: поверненість, терміновість, платність, забезпеченість, цільовий характер кредиту.

Платність кредиту. Позиковий процент. Цей принцип виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати права на їх використання. Економічна суть плати за кредит відбивається в фактичному розподілі додатково отриманого за рахунок його використання доходу між позичальником і кредитором.

Ставка (або норма) позикового процента (Н) визначається як відношення суми річного доходу, отриманого на позиковий капітал (Д), до суми наданого кредиту (К). Вона виступає як ціна кредитних ресурсів.

Н = Д/К * 100%

Підтверджуючи роль кредиту як одного з товарів, що пропонуються на спеціалізованому ринку, платність кредиту стимулює позичальника до його найбільш продуктивного використання.

На розмір процентної ставки за кредити впливають різні чинники. Логічно розподілити їх на макро- і мікроекономічні.

Розмір процентної ставки на макрорівні залежить від:

• попиту і пропозиції на ринку позикових капіталів. Природно, наслідком підвищеного попиту на кредити є підвищення процентної ставки. Але це не завжди так.

• стабільності грошового ринку в країні. Чим вище темп інфляції, тим більшою має бути плата за кредит, оскільки зростає ризик банку.

• рівня облікової ставки центрального банку. За основу процентної ставки, як правило, беруть облікову ставку центрального банку плюс «маржа» (різниця між процентною ставкою за кредит, і ставкою, яку банк сам сплачує за залучені ресурси.

Серед мікроекономічних чинників впливу на розмір процентної ставки можна виділити:

• мета кредиту: процентні ставки за кредити, що надаються на поточне фінансування виробничих потреб, як правило самі низькі, що визначено короткостроковим характером їх використання. Кредити, що надаються торгово-посередницьким фірмам, - дорожчі, оскільки тут підвищений ступінь ризику.

• Розмір кредиту: розмір процентної ставки за великі кредити буває більш низьким, ніж за користування маленькими кредитами, оскільки витрати, пов'язані з кредитною послугою не залежать від розміру кредиту. Крім того, великі кредити надаються надійним позичальникам, імовірність банкрутства яких, як правило, більш низька.

• Термін кредиту: чим більший термін, тим вище процентна ставка, оскільки більший ризик втрат від неповернення кредиту або знецінення позичених коштів внаслідок інфляції.

• Рівень ризику: чим більше ризик - тим вище процент.

Термін кредиту - це період користування позикою, що обчислюється з моменту отримання позики до її кінцевого погашення.

За періодом користування кредити поділяються на: коротко, середньо та довгострокові.

У західній практиці виділяють позики до запитання (онкольний кредит), які повертаються позичальником за першою вимогою банку (з попередженням). Ставки процента за онкольними кредитами більш низькі ніж за терміновими позиками.

За забезпеченням виділяють такі види банківського кредиту:

• забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами) - вартість застави звичайно перевищує суму кредиту;

• гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи);

• з іншим забезпеченням (поручительство, свідчення страхової організації);

• незабезпечені (бланкові) кредити.

Комерційний кредит характеризує кредитну операцію між двома підприємствами - продавцем (кредитором) і покупцем (позичальником). Підприємство - постачальник надає відстрочку платежу за свій товар (послуги), підприємство - покупець передає кредитору вексель як боргове свідчення і зобов'язання платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не складаються. Комерційний кредит також може оформлятися без використання векселів. У цьому випадку надання і погашення кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором між кредитором і позичальником.

Комерційний кредит передбачає взаємозв'язок торгової і кредитної операцій. Операція позики не є головною метою. Вона лише супроводить операції купівлі-продажу.

При комерційному кредиті об'єктом операції є реалізований товар, виконані роботи, надані послуги, за якими продавець надає відстрочку платежу.

Для підприємства-постачальника кредитна операція прискорює реалізацію і приносить додатковий дохід в формі процента, що включається у вартість проданих товарів або наданих послуг.

Потреба позичальника в комерційному кредиті зумовленайого бажанням дістати право власності наспоживчувартість цінностей, на їх використання в процесі виробництва, для продажу населенню і т.д, в той час як платіж в погашення позики він може здійснити пізніше. У моменткупівлітоварівупозичальника відпадає необхідність в авансуванні грошей в черговий кругообіг фондів; досягається тимчасова економія грошових коштів для розрахунків зпостачальникамиЗавершенняупокупця кругообігу фондів, вивільнення вартості в грошовій формі дозволять йомупогаситикомерційний кредит, як правило, в грошовій формі.

Межі комерційного кредиту залежать, з одного боку, від здатності кредитора надавати позику в товарній формі (наявність у нього маси товарних ресурсів); достатності грошових коштів для авансування в черговий кругообіг фондів, а з іншого – від рівня кредитоспроможності позичальника.

Перевагами комерційного кредиту є:

1) оперативність надання коштів в товарній формі,

2) технічна простота оформлення,

3) активізація механізму мобілізації вільних товарних ресурсів і їх перерозподіл,

4) розширення можливості маневрування підприємствами оборотними коштами,

5) виявляється фінансова підтримка підприємстві один одному.

6) сприяє розширенню позичкового ринку.

Ще, серед переваг комерційного кредиту можна відмітити те, що вексельний обіг зменшує кількість необхідних для обороту грошових коштів і потребу в прямих банківських кредитах. Один і той самий вексель може обслуговувати декілька торгових операцій, перш ніж буде пред'явлений до обліку, а в багатьох випадках може не пред'являтися до обліку взагалі.

Комерційний кредит має недоліки: обмеженість напрямів у часі, розмірах; іноді вимушений з боку постачальника характер відстрочки платежу в зв'язку з фінансовим положенням покупців; ризик для постачальника, сильний вплив з боку банківської сфери при обліку векселів.

Надання комерційного кредиту може привести до змін темпів інфляції, оскільки сповільнюється швидкість обігу грошової одиниці внаслідок відстрочки платежу. Крім того, облік векселів в банках може привести до зростання грошової маси, що неминуче при комерційному кредиті.

Споживчий кредит відображає відносини між кредитором і позичальником з приводу кредитування кінцевого споживання. Позичальниками є фізичні особи, а в ролі кредиторів виступають банки, небанківські кредитні установи (ломбарди, кредитні кооперативні пункти прокату), підприємства і організації.

Особливістю споживчогокредитуєте, що основною гарантією йогонаданнявиступаютьстійкі постійні грошовідоходиданої фізичної особи – позичальника.

Споживчі кредити можна класифікувати за:

1) суб'єктами кредитних відносин – банківські і небанківські позики;

2) формами видачі – товарні і грошові кредити;

3) способом організації надання позичених коштів – позики організовані і неорганізовані, прямі і непрямі,

4) ступенем покриття кредитом вартості споживаних товарів, послуг – позики на повну вартість або часткову їх оплату.

5) способом погашення кредиту – що погашаються поступово або разовим платежем;

6) термінами видачі – короткострокові, середньострокові і довгострокові.

7) цільовим призначенням:

• інвестиційні: позики на кооперативне житлове будівництво, будівництво і придбання індивідуальних житлових будинків, садових будиночків, реконструкцію і капітальний ремонт об'єктів будівництва.

• для купівлі товарів або оплати послуг: розстрочка платежів за товари тривалого користування, прокат предметів споживання;

• на розвиток особистих господарств: позики на купівлю сільськогосподарської техніки; транспортних засобів; придбання худоби; купівлю посадочного матеріалу, розсади, добрив;

• цільові кредити окремим соціальним групам (молодим сім'ям, студентам). Позики видаються на пільгових умовах: низька процентна ставка, відносно нескладний порядок оформлення позик;

• нецільові споживчі потреби. Такі позики надаються населенню комерційними банками, ломбардами під заставу майна. Це кредит на невідкладні потреби, здійснення витрат, виникаючих в зв'язку з непередбаченими обставинами (лікування, стихійне лихо тощо.

Одним з різновидів споживчого кредиту є кредит, який надається ломбардами.