27 Оцінка кредитоспроможності позичальника

Українські банки розробляють власні внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальника, в основу яких, як правило, покла­дено методичні рекомендації НБУ.

В цілому механізм оцінки кредитоспроможності потенційних позичальни­ків — юридичних осіб у сучасних умовах складається з двох основних етапів:

- аналіз фінансового стану потенційного позичальника;

- аналіз якісних показників діяльності підприємства.

Одним із найбільш важливих джерел інформації про стан справ перспектив­ного позичальника є його фінансові звіти. Банки використовують ці матеріали не тільки для визначення обґрунтованості заявки на кредит з погляду потреби суб'єкта в додаткових грошових ресурсах, але й з урахуванням перспектив розвитку позичальника на майбутнє, отримання ним прибутку й ступеня ймовірності неплатежу за позичкою.

Необхідно проаналізувати джерела погашення раніше отриманих позик. Вони можуть погашатися за рахунок прибутку чи інших власних фінансових ре­сурсів, реалізації активів або за рахунок інших позик. Банк як джерело пога­шення, перш за все, розглядає прибуток. Про зростання ділової активності клієнта свідчить збільшення валюти балансу за звітний період. Зменшення валюти балансу чи стабільність її протягом декількох років може свідчити про те, що позичальник або приховує свої доходи, або має намір найближчим часом припи­нити свою діяльність, що значно підвищує ризик неповернення.

Аналіз і оцінка системи економічних показників діяльності підприємства є важливим і обов'язковим етапом аналізу кредитоспроможності потенційного позичальника.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його значимості серед інших показ­ників.

Система економічних показників діяльності позичальника-юридичної особи складається з та­ких основних характеристик:

- платоспроможність;

- фінансова стійкість позичальника;

- показники фінансово-економічної діяльності;

- стан грошових потоків позичальника.