logo
Лекции по фінан / тема 11 Платіжні системи

Слайд 35

Керівними органами центробанку держави відповідно до статутного закону є Голова НБУ, Рада НБУ та Правління НБУ.

Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на сім років.

Голова НБУ керує діяльністю Національного банку діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями; одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.

До складу Ради Національного банку входять члени Ради Національного банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України, входить до складу Ради Національного банку за посадою. Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал. Основними завданнями Ради Національного банку є розроблення основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної політики.

Правління Національного банку очолює Голова Національного банку. Правління Національного банку складається з одинадцяти осіб які затверджуються Радою НБУ. Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом.

Правління Національного банку згідно з основним Законом забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій здійснює управління діяльністю Національного банку.

Національний банк як суб’єкт права характеризується складною майновою і фінансовою структурою. Майно Національного банку складається із фондів основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається в самостійному балансі НБУ.

Джерелом формування майна Національного банку є статутний фонд на момент створення банку, доходи, одержані від банківської діяльності. Статутний фонд банку утворюється за рахунок коштів держави і слугує забезпеченням його зобов’язань. В Національному банку, крім статутного фонду, утворюються резервний фонд, фонд основних коштів, фонд накопичення і споживання, фонд валютних відрахувань та ін.

Резервний фонд призначається для покриття можливих збитків по операціях Національного банку. Відрахування у резервний фонд проводяться за рахунок прибутку Національного банку до досягнення ним розміру статутного фонду. Якщо резервний фонд частково або повністю буде використано на покриття збитків, то відрахування у цей фонд поповнюються і проводяться до досягнення ним установленого розміру.

Доходи Національного банку України утворюються за рахунок надання позичок і гарантій, дисконтування векселів, продажу цінних паперів, валюти інших держав, проведення інших операцій.

Витрати Національного банку: це одержання позичок і гарантій, купівля цінних паперів, валюти, інші операції. Основним показником госпрозрахункової діяльності Національного банку є прибуток.

НБУ приймає на зберігання кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів, виконує операції з обслуговування державного боргу а також інші операції.

Слід відмітити, що для виконання своїх адміністративно-контрольних функцій Національний банк України має право видавати нормативні акти з питань, що входять до його повноважень. Ці акти видаються у формі постанов Правління Національного банку і є обов’язковими для виконання всіма юридичними й фізичними особами.

Законодавством встановлено, що Національний банк України має автономний статус у системі державних органів і не залежить від інших органів влади при вирішенні питань, що входять до компетенції центрального банку. Однак, Національний банк щорічно звітує про свою роботу, також подає баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи держави.

Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків.