Слайд 33

Правове становище Національного банк України визначається Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України», а також іншими нормативними актами. СЛАЙД 34 Національний банк підзвітний Верховній Раді України та Президенту України і має право законодавчої ініціативи.

НБУ організується та функціонує відповідно до найбільш загальних правових принципів, які притаманні більшості державних органів.

Принципи системи НБУ можна визначити як закріплені в законі, обов’язкові для виконання основоположні ідеї й положення, що найбільш повно і всебічно відображають особливості побудови НБУ та правовідносин, що виникають у даній сферу.

До таких принципів належать:

• принцип законності,

• нормотворчості,

• незалежності,

• підзвітності,

• економічної самостійності,

• спеціальної правоздатності,

• організації НБУ на базі державної власності,

• здійснення діяльності без одержання прибутку,

• принцип централізації,

• вертикальної структури управління,

• принцип єдності системи центрального банку,

• принцип колегіальності управління.

Організаційна структура НБУ будується за принципом централізації та вертикального підпорядкування. До системи НБУ входять: центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банківські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні для забезпечення діяльності Національного банку.

Основними завданнями Національного банку України є регулювання і дотримання сталого грошового обігу в державі, здійснення заходів, спрямованих на забезпечення конвертованості гривні і розвиток валютного ринку; забезпечення спрямування кредитних ресурсів у пріоритетні галузі економіки і, насамперед, – на розвиток ринку товарів і послуг; аналіз грошово-кредитних відносин та їх прогнозування; здійснення функцій резервного банку, зберігання й управління резервними фондами грошових знаків, дорогоцінних металів і золотовалютних запасів; організація розрахунків між комерційними банками через кореспондентські розрахунки, а також інші кредитно-розрахункові операції згідно з діючим законодавством; контроль за додержанням банками, їх філіями й установами положень та економічних нормативів, встановлених відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».