Розділ IV банківська таємниця Банківська таємниця в Україні
У процесі виконання професійних повноважень банки оперують різною інформацією. На схемі 7 представлена класифікація банківської інформації. Банківська інформація знаходиться в Україні відповідно до чинного законодавства під охороною. Банки в Україні гарантують таємницю операцій, рахунків та вкладів своїх клієнтів і кореспондентів. Усі службовці банків зобов'язані зберігати зазначену таємницю. Довідки щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій видаються цим організаціям, державним податковим інспекціям, а також у випадках, передбачених законодавством, на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду та аудиторським організаціям. Шевеленко С Д, Федів І. 1. Підприємство і підприємницька діяльність.- Київ, 1997.- С. 39-40. 45 ВЛПКІВСЬКА ІНФОРМАЦІЯ Статутні документи Звітність банків за певний період Керівництво банку і його організаційно-правова форма Зовнішнє обличчя банку і його службовців Види і форми банківського обслуговування Своєчасність і повнота виконуваних банком своїх обов'язків як кредитора Кількість і склад клієнтів банку Операції по рахунках кожного кліснта Наявність кореспондентських -зв'язків банку Технічна оснащеність банку У разі смерті власника вкладу відповідні довідки видаються особам, зазначеним власником рахунку і вкладу в заповідальному розпорядженні, державним нотаріальним конторам (у справах спадщини, що перебувають на розгляді), а також іноземним консульським установам. На розміщені в банках грошові засоби та інші цінності юридичних осіб і громадян арешт може бути накладено тільки за рішенням судів і постановами слідчих органів або арбітражних судів; стягнення на них може бути звернено лише за виконавчими листами, виданими судами, за рішенням арбітражних судів та іншими виконавчими документами, а у випадках, передбачених законодавством, на вимогу державних податкових інспекцій. На грошові засоби та інші цінності, що належать іноземним та міжнародним організаціям і розміщені в банках, може бути накладено арешт або звернено стягнення тільки на підставі рішень судів або арбітражних судів у порядку, встановленому законодавством. 46 Конфіскацію грошових засобів та інших цінностей громадян може бути здійснено на підставі вироку, що набрав законної сили, або винесеної відповідно до закону постанови про конфіскацію майна.1
Банківська таємниця в зарубіжних країнах У тому випадку, коли необхідно отримати в банках різних країн світу майно, яке знаходиться за межами України слід знати, що цю проблему можна вирішувати виходячи з таких принципів: перший - це наявність меж спеціальної охорони банківської інформації; другий — існування державно-правових домовленостей про взаємодію в правовій сфері (мова йде про екстериторіальне значення правових норм і правозастосовчих рішень).2 Відомо, що практично в усіх країнах світу відомості про банківські рахунки і операції - банківська таємниця. Це означає, що відомості про рахунки можна отримати, як правило, тільки у випадках порушення кримінальної справи стосовно тієї чи іншої особи. Розгляд цивільної справи в багатьох країнах не дає підстав для передачі банком судовим органам будь-яких відомостей, за виключенням тих ситуацій, коли банк сам є зацікавленою стороною у справі. Така практика існує, наприклад, у Німеччині і Франції. Разом з тим ця практика не поширюється на рішення судів по цивільних і господарських спорах. Якщо у відповідності з рішенням суду проводяться санація або оздоровлення, чи застосовується інша форма повідомлення боржника неплатоспроможним, то в таких випадках банки зо-бовязані дати відповідні відомості. Це правило діє у Франції для проведення процедури оздоровлення згідно з Законом від 25 січня 1985 р., а також у випадку накладення арешту на майно відповідно до закону від 9 липня 1991 р. (ст.47).3 1 Шевеленко С. Д.. Федів 1. І. Підприємство і підприємницька діяльність.- Київ, 1997.- С. 36-37. Перелік основних міждержавних угод і договорів ООН, Ради Європи, держав- учасниць СМД, які мають значення для вирішення вказаних вище проблем приведені в наступній книзі: Биленчук П. Д., Еркенов С. £., Кофанов А. В., Транс-национальная преступность: состояние и трансформация: Учебное пособне/Под ред. Акад. П. Д. Биленчука- К : Атака,- 1999-272 с. Кристшн Г., Стуфяе Ж. Банковское право- М.: Финстатинформ,- 1996.-105. 47 У Німеччині, наприклад, обов'язок банку повідомити відповідну інформацію, яка співвідноситься з процесом примусового виконання рішень чи процесом про недієздатність і супроводжується обов'язком зробити заяву про третіх осіб (боржників). Серед інших органів, у Німеччині, які можуть вимагати в банку передачі відомостей про рахунки, слід назвати ще податкові служби. Що ж стосується поліції, то банки не передають їй ніякої інформації. Більш того, у випадку незаконного запиту поліцією яких-неб^дь довідок можна вимагати причиненого запитом збитку. Трохи інакше вирішується ця проблема в країнах пре-цедентного права. Наприклад, в Англії суд має право вимагати від банку надання копій рахунків клієнта базуючись на справі Тошпіег проти №йпаІ ргоуісіаі Ьапк (1924). Суд може не тільки сам вимагати ці відомості, але і зобов'язати банк надати цю інформацію іншим представникам держави, наприклад, податковим інспекторам. У США ці правові відносини регулюються Законом про банківську таємницю 1970 р. і Законом про право на фінансову таємницю 1978 р., а також рядом пізніше прийнятих законів з приводу наркотиків, відмивання грошей і т. п. Ці закони, як правило, включені в так званий Кодекс законів США (иітіесі 8(аіе Соде Аппоіаіесі), який представляє собою систематизований збірник. Ці норми права зобов'язують банки належним чином вести облік документів по рахунках клієнтів і повідомляти про угоди, які перевищують суму в 10 тис. доларів.4 У світі є група країн де охорона банківської інформації розглядається як одна з самих важливих задач банківського права, а тому отримати які-небудь відомості з банку практично неможливо. Відомо, що в Швейцарії, князівстві Ліхтенштейн, Австрії та Люксембурзі правовими актами передбачається видача банківської інформації у випадку вчинення злочину, а необгрунтована передача такої інформації тягне за собою суворе кримінальне покарання банківських службовців (до 20 років позбавлення волі).5 Гросман Р. К. Как вести де.іа с банками- М.: Международньїе отношения, 1996.-С. 59. |*Го*ЬД ВапкгесЬі. МипсЬсл, 1994-С. 19. 4 УапітікгД. П. Осваиваем баншвское дело- М.: Юнити, 1996-С. 97. ПошароА. М.. ПассетЖ. Г, Злшс К. X.. Дейми Ж. П Банковское право' США.- М.: Университет. Прогресе, 1992,- С. 547. Гросман ?. К. Как вести дела с банками.- М.: Меж дународнне отношенн», 1996.-С. 68. 48 У більшості країн ближнього зарубіжжя ця проблема вирішується практично так само як в Україні й Росії.1 Інформацію про рахунки за межами України і арешт грошей на них, за дорученням українських судів, можна проводити в процесі розгляду справи в порядку виконання окремих процесуальних дій. Ці дії виконуються відповідно до двосторонніх договорів про правову допомогу або відповідно до Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р., Конвенції про отримання за кордоном доказів по цивільних і торгових справах 1970 р. і Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя 1980 р. Загальне правило для України складається з того, що передача судового доручення для використання за кордоном виконується через Міністерство юстиції України і Міністерство закордонних справ України.2 Існують також угоди про правову допомогу з рядом країн світу.3 Направлення доручень в межах СНД виконується через центральні органи судової влади у відповідності з багатосторонньою конвенцією від 22 січня 1993 р.4 Сьогодні йде активний процес розробки механізму правового забезпечення міжнародно-правової діяльності. Над даною проблемою працюють фахівці різних галузей знань: юристи і економісти, фінансисти і підприємці.5 В цілому виконання на території іншої держави рішень українських судів можливе за умови, що таке рішення вступило в законну силу, а при його винесенні виконані процесуальні права особи стосовно якої винесене рішення. Опепник О. М. Основи банковского права.- Москва, Юристі, 1997.- Биленчук П. Д. Еркенов С. £., Кофанов А. В. Транснациональная престул-ность: состояние и трансформация: Учебное пособие/Под ред. Акад. П. Д. Билен-чука- К.: Атика, 1999.-272 с. 4 Правові основи міжнародної діяльності МВС України,- Київ, 1997. Т. 1-2. Олепник О. М. Основи банковского права.- Москва,: Юристі., 1997.-С. 237. 3 Україна на міжнародній арені. (Книга 1-2).- Київ, Юрінком Інтер, 1998,-736 с; Україна в міжнародно-правових відносинах. - Київ, Юрінком, 1996- Вогуславский М. М. Международное частное право.- М.: Международньїе (л-ношения, 1994.- С. 384. 49
- Передмова
- Частина перша банківське право на межі тисячоліть Розділ і банківське право україни як навчальна дисципліна Поняття банківського права
- Розділ II банківська система україни Історія розвитку банківської справи
- Розділ III правові основи банківської діяльності Банки і банківська діяльність
- Розділ IV банківська таємниця Банківська таємниця в Україні
- Роїділ V правова основа діяльності національного банку україни
- Розділ VI поняття, функції і правові основи діяльності комерційних банків україни Правові засади контролю Національного банку за діяльністю комерційних банків
- Розділ VII правові основи регулювання банківського кредитування Класифікація банківських кредитів
- Розділ II міжнародна електронна мережа фінансових розрахунків (swift) Використання телекомунікацій у банківській справі
- Розділ III інформаційна система «рейтер» (reuters) Інформаційні послуги «Рейтер»
- Частина третя система банківського нагляду Розділ і наукові засади банківського регулювання та банківського нагляду в україні
- Розділ II значення системи банківського регулювання і нагляду у здійсненні контролю за діяльністю комерційних банків Банківський нагляд у країнах із ринковою економікою
- Розділ III впровадження комплексного підходу до здійснення банківського нагляду в україні Порядок ліцензування банківських операцій
- Розділ IV удосконалення банкшського нагляду в україні Особливості роботи з проблемними банками
- Частина четверта міжнародне банківське право Розділ і європейський союз як організаційна основа формування європейського правового простору Національне та європейське банківське право
- Розділ II гармонізація банківського законодавства країн - членів європейського союзу Банківське право Європейського Союзу
- Розділ III процес наближення і адаптації банківського законодавства україни і європейського союзу Інтеграція України до європейського правового простору
- Терміни і поняття: законодавчі і нормативні
- Рекомендована література