Частина третя система банківського нагляду Розділ і наукові засади банківського регулювання та банківського нагляду в україні

Нині Україна переживає нелегкий перехідний період до регульованої ринкової економіки, тому становлення та роз-виток національної банківської системи відбувається в складних кризових умовах. Успіх державної політики країни в цілому великою мірою залежить від стабільності її фінансової системи. В умовах переходу від жорсткої адміністративної системи управління економікою до ринкового господарства саме банківська система покликана забезпечити економічно ви­правданий розподіл фінансових ресурсів, стимулювати конкурентні відносини, приватизацію державного майна, перебудову ціноутворення та цінових пропорцій. Банківсь­кий сектор повинен утримувати у досить стабільному стані грошово-кредитну систему, створювати умови для «від­криття» економіки, сприяти конвертованості національної валюти, навчати клієнтуру (населення, підприємства, дер­жаву) рахувати гроші. Одна з передумов економічно стабільної держави -сильний центральний банк. Діюча нині банківська систе­ма України мас дворівневу структуру, яка включає: з од­ного боку - Національний банк України (центральний банк) як головний банківський інститут, який с емісій­ним центром держави і відповідає за управління всією грошово-кредитною системою; з другого боку — мережа комерційних банків, які за умови здорової конкуренції покликані задовольняти потреби населення і народного господарства країни у банківських послугах, створити умови для стабілізації та поступового піднесення націо­нальної економіки. Хоч банки і працюють з метою одержання прибутку, а їхні акціонери чекають на значний прибуток по своїх інвес- тмиіях. широко вишлеться той факт, що банки віирі шиють­ся від інших, спрямованих на одержання прибутку, видів діяльності. (Х'кі.іькн банки відіграють ключову роль у фінансовій системі й національній економіці, до їхньої діяльності суспільство виявляє неабиякий Інтерес. Ік>-пі*ріт\ банки надають основні сховища для суспіль­них ліквідних коштів. Схоронність і наявність цих коштів для операцій та інших цілей с значним фактором стабільно­сті Й ефективності фінансової системи. По-і^руге, банки використовують ці кошти для надання позик та інвестицій, ро імітуючи тим самим обмежені ча-ощадження для виробничого використання в економіці. За умов ринкової економіки цей процес маг працювати для спрямування коштів в економічні сектори, які можуть ви­користовувати їх більш ефективно і продуктивно. По-третє, банки виступають провідниками між цент­ральним банком І економікою щодо питань монетарної по­літики. Сильна І пристосована до умов банківська система вкрай необхідна для передачі імпульсів монетарної політи­ки всій фінансовій системі і, в кінцевому результаті, еконо­міці в цілому. По-четверте, комерційні банки створюють основу механізму національних розрахунків. Надійний та ефек­тивний механізм здійснення розрахунків - важливий компонент розвинутої промислової економіки. У той же час розлад механізму розрахунків може мати серйозні і глибокі негативні наслідки, беручи до уваги високий стчпінь взаємозв'язку сучасних фінансової І виробничої систем. Виходячи з вищевикладених причин, банки в усьому світі більше піддаються державному нагляду і контролю. ніж підприємства інших видів діяльності. Спочатку від­бувається процес ліцензування банків, тобто банки повинні одержати ліцензію на здійснення банківської діяльності. Причини таких ліцензійних вимог у різних країнах різні, але в основному вони націлені на те. щоб попередити банк­рутство банків і уникнути збитків вкладників, підтримуючи громадську довіру до банківської системи, а також «пере­насичення банками^. Функції регулювання та банківського нагляду \ різних країнах світу виконує центральний банк держави або мініс­терство фінансів чи незалежне агентство. Центральний банк є основою фінансово-кредитної системи, чинним -за­конодавством на нього покладається обов'язок стежити за станом і стабільністю фінансового сектора економіки. 247 Національний банк України було засновано як цент-раїіьний банк нової незалежної держави у травні 199І п У законодавчому порядку на нього були покладені повної важення нагляду за фінансовим станом комерційних банків Для цього у травні 1992 р. було запроваджено нову функцію банківського нагляду. Значення ролі підрозділу банківського нагляду в сис-темі центрального банку дуже велике тому, що його діяльність охоплює коло питань, від вирішення яких багато в чому залежить формування національної банківської сис­теми, зокрема тут розробляються «правила», обов'язкові для всіх банкірів країни, саме фахівці банківського нагляду визначають і вирішують проблеми створення оптимальних умов для розвитку цивілізованого банківського бізнесу. В умовах реформування економічної системи, утвер­дження товарно-грошових відносин на ринку тісна взаємодія банку-законодавця і комерційних банків - обов'язкова. Це потрібно, щоб забезпечувати попереднє реагування на по­рушення, виявлені в діяльності банків, це, зрештою, є пере­думовою для підтримання стабільності і надійності банківської системи в цілому. В той же час не можна не ба­чити наявних проблем у розвитку та функціонуванні банківської системи. Банківський сектор не може ефективно функціонувати в умовах стагнації Інших сфер економіки. Робота українських банків протягом останніх років здійснювалася за таких несприятливих умов, як незадо­вільний стан економіки в цілому, занепад промислового виробництва, неплатоспроможність більшості суб'єктів го­сподарювання - позичальників, реальні втрати статутних фондів від знецінення національної валюти, розвинуті інфляційні процеси, непомірні податки тощо. Головною сьогоденною стратегією банків стала не стра­тегія зростання і розвитку, а стратегія виживання. Щоб економіка працювала безперебійно, а фінансове посеред­ництво було ефективним і прибутковим, і потрібний банківський нагляд. Зрештою, саме банківський нагляд по­кликаний надійно захищати інтереси вкладників і креди­торів, забезпечувати їхнє довір'я до фінансово-бан-ківської системи України, сприяючи її вдосконаленню і зміцненню. Питання організації банківської діяльності, в силу принципів планово-розподільної системи господарювання, яка панувала у нас до часу набуття Україною незалежності, відносяться до найменш вивчених як у науковому, так і ор-ганізаційно-методичному аспектах, насамперед це стосує-ться банківського нагляду. Однорівнева структура системи Держбанку СРСР (комер­ційних банків фактично не було) не передбачала здійснення нагляду за діяльністю банківських і фінансових інститутів Виходячи з викладеного, становлення та розвиток банківської системи України та окремо банківського нагля­ду має велике значення для держави, її подальшого еко­номічного розвитку, для суб'єктів господарювання, кожно­го окремо взятого громадянина.