6. Страхування майна фізичних осіб.
Страхування майна фізичних осіб – це підгалузь майнового страхування, яка історично виникла першою. Страхування майна фізичних осіб проводиться на випадок здійснення фінансової безпеки для власника майна.
Об’єктом страхування виступає майно фізичних осіб, яке належить їм на правах особистої власності. Згідно Закону України «Про власність» особиста власність громадян є необмеженою. В сучасних умовах змінюється також структура власності.
Сфера власності громадян розширюється за рахунок приватних підприємств, створення окремих виробництв, розвитку різного роду промислів тощо, що спричинює розвиток цієї підгалузі страхування.
Механізми страхового захисту особистої власності можуть відрізнятись в різних громадян, але характерними для них є такі умови:
договори страхування майна громадян мають короткотерміновий характер;
сплата страхових платежів може відбуватись в готівковій чи безготівковій формі, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків;
під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір на термін, що залишився до кінця дії основного договору;
для певних категорій страхувальників страховиками можуть надаватись пільги.
Організаційна робота страховика, пов’язана з укладенням та обслуговуванням договорів страхування майна громадян відповідає умовам, які застосовуються щодо інших видів ризикового страхування.
Страхування майна громадян в Україні здійснюється в добровільній формі. Основними видами страхування майна громадян є: страхування будівель, страхування домашнього майна, страхування засобів наземного транспорту, страхування тварин громадян, страхування квартир, страхування майна громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, комплексне страхування майна під назвою “Страхуємо те, що маємо”, “Хатинка і тваринка”, “Страхування майна на садибі та ін.”.
Страхування будівель громадян. До об’єктів цього виду страхування відносять: будівлі, житлові будинки, садові будиночки, дачі, гаражі, погреби, сараї; зовнішні будівлі – тротуари, огорожа, ворота, збудовані на постійному місці; будівлі в стадії незавершеного будівництва, а також одночасно, з окремим визначенням страхової суми, можна застрахувати додаткове обладнання до будівель (газопровід, водозлив, водяні та газові лічильники та ін.), яке знаходиться у межах садиби страхувальника. Договором можна передбачити страхування цивільної відповідальності страхувальника та членів його родини за шкоду, яка може бути заподіяна при користуванні (розпорядженні) будівлями. Об’єкт страхування повинен знаходитись на постійному місці, мати стіни і дах. Можуть також страхуватись і об’єкти під час будівництва. На страхування не приймаються ветхі, аварійні і ті, що підлягають знесенню будівлі, а також об’єкти, що розташовані в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку.
Не відшкодовуються збитки, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивні вади будівель, які були відомі страхувальникові до настання страхового випадку; навмисні дії страхувальника; ведення військових дій, виникнення громадських заворушень, конфіскація майна, екологічні катастрофи.
За договором страхування будівель може бути передбачена повна або часткова відповідальність страховика. Повна відповідальність охоплює всі страхові випадки, тобто стихійні лиха, неправомірні дії третіх осіб; часткова – може обмежуватись лише кількома або одним конкретним ризиком.
Договір страхування може бути укладено:
на всі види будівель;
на окремі будівлі, що належать страхувальнику (наприклад, лише житловий будинок, або гараж);
на окремі конструктивні елементи (вікна, двері тощо);
на будівлі, зведення яких ще не завершено.
Розмір страхової суми не повинен перевищувати дійсної вартості будівлі, яка визначається за даними експертної оцінки, здійсненої бюро технічної інвентаризації.
Розмір страхової суми незавершеного будівництва, що має в обов’язковому порядку фундамент та стіни, визначається в процентному відношенні до повної вартості будівлі. При цьому використовується таблиця визначення питомої ваги конструкції будівель.
Страхові платежі визначають за розміром страхової суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок, встановлених КМУ:
на будівлі в сільській місцевості – від 0,2 до 0,45 % страхової суми;
на будівлі у міській місцевості – від 0,18 до 0,4 % страхової суми.
Страхове відшкодування виплачується, якщо знищення або пошкодження будівель сталось в результаті таких подій:
стихійні лиха – бурі, урагани, смерчі, повені, зливи, удари блискавки, вихід підгрунтових вод, обвал, просадка грунту, землетрус, град, надмірні опади;
технічні аварії – пожежі, вибухи, загоряння електроприладів, падіння дерев, літальних апаратів або їх уламків, затоплення; вибух газу, що використовується в побутових умовах, аварії водогінних, каналізаційних мереж та опалювальних систем. Під «затопленням» розуміють збиток, завданий житловому приміщенню страхувальника внаслідок дії води; що проникла із сусідніх приміщень, які не належать страхувальнику;
неправомірні дії третіх осіб.
Договір страхування укладається терміном на один рік або кілька місяців без огляду будівель, якщо страхова сума не перевищує їх страхової оцінки. В оціночних документах зазначається первісна (вартість нової будівлі, обчислена згідно з існуючими в цьому регіоні оціночними нормами) і дійсна вартість будівлі (обчислюється відніманням суми зносу від первісної вартості).
У разі настання страхового випадку страхувальник повинен:
вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків;
протягом доби заявити в органи міліції про знищення будівель внаслідок навмисних неправомірних дій третьої особи, у разі пожежі – в органи пожежного нагляду;
у добовий термін письмово заявити страховику (страховій компанії) і в заяві докладно вказати, коли і за яких обставин знищено (пошкоджено) будівлі і в які компетентні органи про це заявлено;
зберегти до прибуття на місце страховика пошкоджені будівлі в такому стані, який вони мали після припинення впливу страхової події.
Страхове відшкодування виплачується у розмірі збитку, але не більше страхової суми.
Об’єктами страхування тварин, що належать громадянам, виступають: велика рогата худоба віком від одного місяця, коні – віком від одного місяця; свині – віком від шести місяців; вівці, кози, віслюки, – віком від одного року, хутрові звірі: нутрії, кролі – з 45-деннго віку; собаки – віком від шести місяців до 10 років; бджолосім’ї, декоративні та екзотичні птахи і інші тварини.
Страхування тварин здійснюється на випадок:
загибелі або падежу тварин від хвороб або стихійного лиха, нещасних випадків;
викрадення або навмисних неправомірних дій третій осіб;
лікування тварин від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;
вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок.
Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо та не повинна перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова сума має бути однаковою.
Тарифна ставка складає від 1 до 10 % від страхової суми, зокрема для великої рогатої худоби – від 2 до 5 %, для коней від 3 до 7% страхової суми. Відповідальність страховика з виплати страхового відшкодування при загибелі тварин від хвороби настає через певну кількість днів (наприклад, НАСК “Оранта” через 30 днів) після сплати страхового платежу. При вимушеному забої розмір збитку визначається, як різниця між ринковою вартістю тварин та вартістю придатного до вживання в їжу м'яса.
Страхування домашнього майна громадян. Майно страхують громадяни-власники домашнього майна, які проживають на території України.
У страхуванні домашнього майна, що належить громадянам, договір страхування може бути укладено на:
усе домашнє майно, що є у даному господарстві;
окремі предмети домашнього господарства;
окремі групи предметів домашнього майна (меблі, музичні пристрої та ін.);
колекції, картини, унікальні та антикварні речі (спеціальний договір).
Додатково можна застрахувати: цивільну відповідальність страхувальника, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень, квартири на випадок їх пошкодження, сільськогосподарські культури.
Умови страхування домашнього майна вміщують такі групи ризиків:
«пожежа» - пошкодження чи знищення майна вогнем (у тому числі від удару блискавки, аварій електросітки, вибуху), а також продуктами горіння і засобами пожежегасіння;
«підпал» - пошкодження чи знищення майна в результаті бурі, урагану, смерчу, землетрусу, просідання грунту, гірського зсуву, селевих потоків, сильного дощу, снігопаду, зливи;
«протиправні дії третіх осіб» - пошкодження чи знищення майна в результаті навмисних дій третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом, грабежу тощо.
Страхова сума добровільна, але вона не повинна бути більшою вартості застрахованого майна.
Особливості визначення збитку:
розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;
збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або ушкодження домашнього майна, оскільки втрати в обох випадках будуть різні.
Майно вважається знищеним, якщо воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням, а ушкодженим – якщо якість предмета погіршилася, але можливе відновлення за допомогою ремонту та подальша його експлуатація.
У разі настання страхового випадку страхувальник повинен:
вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
негайно (наприклад, протягом трьох днів) повідомити страховикові про страховий випадок;
при викраденні, пошкодженні внаслідок навмисних дій третьої особи заявити про це в органи міліції, в разі пожежі – в органи пожежного нагляду, при аварії – у відповідні аварійні служби, ЖЕК;
скласти перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;
зберегти до прибуття на місце представника страхової компанії пошкоджені речі, внесені у перелік або наявні залишки від них, показати їх для огляду при складанні акта.
Страхова компанія після одержання заяви про страховий випадок зобов’язується в триденний строк скласти акт відповідної форми (за участю страхувальника та двох свідків). Збитки відшкодовуються:
при знищенні, викраденні майна – його вартість, що визначається страховиком і страхувальником;
при повному знищенні – страхова сума, обумовлена загальним договором на відповідну суму майна;
у разі пошкодження – сума зниження вартості, тобто різниця між вказаною страхувальником вартістю майна та вартістю з урахуванням знецінення, спричиненим страховиком випадком;
якщо пошкоджений предмет можна повернути після ремонту, то збитком вважається вартість ремонту цього предмета, обчислена за діючими розцінками.
Страхове відшкодування не виплачується, якщо:
страховий випадок став наслідком навмисних дій страхувальника або члена його родини;
не були показані пошкоджені предмети або їх залишки;
речі домашнього майна пошкоджені внаслідок зносу окремих частин, технічного браку, перевершення строку експлуатації.
Страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику.
Розмір тарифної ставки залежить від обсягу відповідальності страховика, вибраних ризиків, виду домашнього майна, умов зберігання майна, наявності пожежної та охоронної сигналізації, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов дотримання правил безпеки тощо.
Тарифна ставка з цього виду страхування становить 0,35 – 0,5 % від страхової суми. Договір страхування укладається терміном на один рік.