Тема 8. Майнове страхування.

1. Загальна характеристика майнового страхування: економічний зміст, об’єкти та види страхування майна.

2. Страхування майна юридичних осіб.

3. Сільськогосподарське страхування.

4. Транспортне страхування.

5. Страхування фінансово-кредитних ризиків.

6. Страхування майна фізичних осіб.

Мета вивчення: необхідність та важливість застосування страхування для захисту майнових інтересів юридичних та фізичних осіб.

1. Загальна характеристика майнового страхування: економічний зміст, об’єкти та види страхування майна.

Майнове страхування є однією з трьох галузей страхування. Майно служить обов’язковим елементом господарської діяльності юридичних осіб і життєдіяльності людей, тому забезпечення страхового захисту майна є пріоритетним в системі страхових відносин.

Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних страхувальнику внаслідок пошкодження або знищення майна при настанні страхових випадків. Мета даного страхування – компенсування шкоди.

Закон України «Про страхування» (редакція 2001 р.) визначає в якості об’єкта страхування майна майнові інтереси, що пов’язані з володіням, користуванням чи розпорядженням цим майном. Тому під майном, що підлягає страхуванню, розуміють не всі, а лише такі об’єкти, стосовно яких:

• існує інтерес щодо їх збереження;

• завдані страхові випадком збитки можна оцінити вартісно.

Не страхують, як правило, ті предмети, факт загибелі яких важко встановити. Зокрема, не приймаються на страхування:

• документи, грошові знаки та цінні папери;

• рукописи, креслення, бухгалтерські та ділові книги;

• картотеки;

• технічні носії інформації (магнітні плівки, касети, магнітні диски тощо);

• дорогоцінні метали;

• майно, яке знаходиться у застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

• будівлі, споруди, які перебувають в аварійному стані чи знаходяться у зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені та інші стихійні явища;

• ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву тощо.

Предметом майнового страхування є:

• ризик втрати (знищення), нестачі або пошкодження певного майна;

• ризик збитків у підприємницькій діяльності.

До специфічних ознак майнового страхування відносяться:

• об’єкт страхування має вартісну оцінку;

• страхуванню підлягає конкретна власність;

• страхова сума не може перевищувати дійсної (залишкової) вартості майна на момент укладання договору страхування;

• наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення не є достатньою умовою для виплати відшкодування, необхідною умовою є наявність збитку;

• страхове відшкодування не може бути джерелом необґрунтованого збагачення страхувальника;

• договір майнового страхування не укладається на тривалий час;

• суб’єктів страхових відносин може бути три: страховик, страхувальник, вигодонабувач.

Страхувальниками у майновому страхуванні можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Залежно від того, хто виступає у ролі страхувальника, дана галузь страхування охоплює такі підгалузі:

• страхування майна юридичних осіб (виробничого майна);

• страхування майна фізичних осіб (особистого майна);

• страхування фінансово-кредитних ризиків.

Класифікація майнового страхування здійснюється за наступними ознаками:

• за формою здійснення: добровільне, обов’язкове;

• за видами суб’єктів страхових відносин: юридичні особи; фізичні особи; фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю;

• за галуззю економіки: промисловість, суб’єкти фінансового ринку; будівництво; сільське господарство тощо;

• за видами майна: транспорт (наземний, повітряний, морський); вантажів та багажу; кредитів; інвестицій; фінансових ризиків; судових витрат; виданих та прийнятих гарантій, основних засобів; оборотних активів; незавершеного виробництва; врожай сільськогосподарських культур, сільськогосподарські тварини, домашні тварини; тощо (визначається спеціальним переліком при ліцензуванні);

• за видами укладених договорів: основний, додатковий, спеціальний;

• за видами страхових подій: від вогню, від стихійних лих, нещасного випадку та інфекційного захворювання тварин; від аварії, вибуху тощо.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» (2001 р.) видами добровільного майнового страхування, на які видається ліцензія, є:

• страхування залізничного транспорту;

• страхування наземного транспорту (крім залізничного);

• страхування повітряного транспорту;

• страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

• страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

• страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

• страхування іншого майна.

Статтею 7 згаданого Закону передбачені такі види обов’язкового майнового страхування:

• авіаційне страхування цивільної авіації;

• страхування засобів водного транспорту;

• страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур, цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності;

• страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України «Про угоди про розподіл продукції»;

• страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України «Про нафту і газ»;

• страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

• страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), яка є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

• страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно х переліком тварин, встановлених Кабінетом Міністрів України;

• страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

Однак не всі види набули обов’язкової форми захисту.

Законодавчо мінімальна або максимальна тривалість договорів майнового страхування не встановлена. На практиці договори страхування майна укладаються на один рік, в окремих випадках – на короткий термін. Укладенню договору передує огляд майна, його оцінка і визначення рівня ризику, а також узгодження страхової суми і страхового тарифу. Страхові тарифи переважно встановлюються у відсотках до страхової суми. Страхові платежі (Сп) визначаються шляхом множення страхового тарифу (Ст) на страхову суму (Сс):

При страхуванні майна широко застосовуються специфічні технічні прийоми у вигляді різних видів відповідальності та франшиз.

Отже, майнове страхування є видом страхування, в якому об’єктом страхових відносин виступає майно. Воно забезпечує страховий захист та відшкодування, насамперед, прямих збитків, хоча за певних умов в обсяг страхової відповідальності можуть включатись й непрямі збитки.