Взаємні фонди грошового ринку.

Це відносно нові фінансові інститути, що мають риси взаємних фондів, але до певної міри функціонують як депозитні інститути, бо вони, по суті, пропонують певний вид вкладів. Як більшість взаємних фондів, вони продають паї (акції), щоб набути кошти, які згодом використовуються для купівлі інструментів грошового ринку, які є і надійними, і дуже ліквідними. Процент на ці активи тоді виплачується пайовикам.

Визначальна риса цих фондів полягає в тому, що пайовики можуть виписувати чеки на вартість їхнього паю. Проте здебільшого існують обмеження на використання права виписування чеків.

34. Інвестиційні небанківські посередники

2.Сберегательние установи, які діють договорной основі, отримують кошти під довго термінові контрактні угоди, і розміщують їх у ринку капіталу. До посередникам цього від носяться страхові компанії та пенсійні фонди. Ці заклади відрізняються щодо стійким припливом від власників страхових полісів і власників рахунків впенсионних фондах, тому проблема ліквідності приваблює них другорядний характер.Страхо шиї компанії та пенсійні фонди інвестують кошти на довгострокові цінних паперів, напри заходів у облігації, а окремих випадках — й у звичайні акції.

Компанії, займаються страхуванням життя. Джерелом коштів компаній, котрі займаються страхуванням життя, є продажстрахових полісів. Страхові суми із таких поли сам виплачуються при на пенсію чи разі передчасну смертьзастрахованно го особи. У першому випадку страхові виплати залучает власник поліса, у другому — його бенуфициар. Вкладення в страхові поліси як забезпечували власнику захисту від ризикуутрати працездатності, а й йому залучать певний дохід.

Компанії, займаються страхуванням від несчастних випадків. Компанії, займаються страхуванням від нещасних випадків,виплачива ют своїх клієнтів компенсацію у разі псування чи втрати їх майна через пожежу, крадіжки, дорожнього події, недбалого про рощення чи інших причин, передбачених договором. Основним джерелом коштів таких страхових компаній є реалізація поли сов зі страхування від нещасних випадків. Ці поліси є лише договорами про захист їхніх власників від різних ризиків, немаєпоето му викупної вартості й цілком неліквідни. Вочевидь, що відтік коштів, обумовлений компенсаційними виплатами, меншпредсказу їм, ніж в компаній, котрі займаютьсястраховани їм життя. Через це значну частину активів компаній, котрі займаються страхуванням від нещасних випадків, становлятькраткосрочние, високоліквідні цінних паперів. Щоб компенсувати невисоку дохідністьподобних вкладень, страхові компанії розміщують залучені кошти на акціях підприємств. Вони набувають й різнімуниципальние облігації, доходи якими звільнені від оподатковування.