27. Попит і пропозиція на ринку капіталів. Проблеми трансформації заощаджень населення в інвестиції.
Заощадження сімейних господарств є єдиним джерелом чистих інвестицій у закритій економіці. При уповільненому їх формуванні відбувається скорочення інвестицій та " проїдання" раніше заощадженого капіталу. Така ситуація звичайно виникає в умовах тивалої інфляції, коли населення перестає робити заощадження. Зростання обсягу заощаджень створює нарощування інвестицій. Певна частина заощаджень спрямовується для поповнення запасу грошей(резерви банків, поточна каса економічних субєктів), решта використовується як капітал і трансформуєтьсячерез сектор ринок грошей. Заощадження населення, що надійшли на гр. ринок і не мобілізовані урядом для своїх потреб та не осіли в грошових запасах, мають бути позичені сектором "фірми" для інвестування. Зв’язок між інвестиціями і заощадженнями в такому вигляді: Ip= З-Дn, де IP – інвестиційні ресурси, що не входять у розпорядження фірм; З – загальна маса заощаджень; Дn – сума приросту державних позик, що розміщені на грошовому ринку. Заощадження та інвестиції можуть бути поєднані на графіку. Вісь у-ків %,вісь х-ів маса грошей. Інвестиції (I) ідуть – низхідна пряма – зліва на право, заощадження (З) – висхідна. Зміна % ставки одночасно впливає на I і З тільки в протилежних напрямах. Якщо % ставка зростає, посилюється стимулювання З та розміщення їх на ринку. Одночасно послаблюється стимулювання інвестицій, бо зростуть витрати на кожну одиницю інвестицій. Взаємозв’язок І та З повинени враховуватись при реалізації економічної політики держави: 1) межі приблизно інвестиційної діяльності держави визначаються З, порушення цієї межі – порушення економічної рівноваги та інфляція; 2) для ефективного формування інвестиційного процесу успішно повинні формуватися З; 3) взаємозв’язок між І та З повинен врахуватися в бюджетно-фіскальній політиці держави, при розподілі НД, вилучення податків передує формуванню З, тому зміни в оподаткуванні викличуть зрушення З, а і на І.
29. Інструменти ринку грошей і ринку капіталу.
Всі інструменти грош. ринку розподіляють на:1) Позичкові угоди,які включають і депозитні, на основі яких здійсн. взаємолвідносини між банками та їх клієнтами щодо формування та розміщення кредитних ресурсів.2) ЦП, за допомогою яких реаліз.прямі відносини між покупцями та продавцями грошей.3) Вал.тні цінності, які використ. у взаємовідносинах між власниками 2 валют.Інструменти гро. ринку також можуть ставати об’єктом продажу.
Ринок капіталу – це частина фінансового ринку, на якому об’єктом купівлі продажу є середньострокові та довгострокові цін. пап. Найпоширенішими на ринку к. є такі інструменти: Акція, заставні під житло, цінні папери урядів, їх установ та орг.місц. самовряд., зобовяз. за позичками банків, облігації корпорацій, комерційні та фермерські заставні. Акція — це цінний папір, що засвідчує право власника на участь у власному капіталі підприємства. Акції належать до класу пайових цінних паперів, випускаються недержавними організаціями і не мають обмеженого терміну обігу. Заставні під житло – це борг. зобовяз. за довго строк. позичками, виданого під заставу нерухомості. Ними оформляються іпотечні відносини. Облігації корпорацій – довгості. борг зобовяз. середніх та вел. корпорацій з високим кредит. рейтингом. Емітуються з метою залучення грошових коштів для інвестування проектів. Зобовяз. за позичками банків - довгості. борг зобовяз. фірм та домогоспод. за позичками, одержаними у фін структурах на комерційні чи споживчі потреби.
30. Сутність, призначення та структура грошової системи. Грошова система – форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами Елементи грошової системи: 1) найменування грошової одиниці (пов’язується із історією країни;гривня – грошова одиниця Київської Русі – високорозвинутої держави, яка існувала на території України у X-XI ст.); 2) масштаб цін (являє собою величину грошової одиниці даної країни. Раніше при існуванні золота і срібла вага грошової одиниці вже закладувалась в них, а сьогодні при існуванні кредитних грошей масштаб цін формується стихійно. Оскільки інфляційні процеси стали хронічними, виникла загроза постійного зменшення в масштабі цін); 3) види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу (Їх визначає вищий законодавчий орган – ЦБ надає їм статусу законного платіжного засобу. Грошові знаки мають вид банківських білетів (банкнот), а при випуску гр. знаків мінфіна (його скарбницею) – скарбничими білетами. Сьогодні в більшості грошової маси надається депозитна форма і це дозволяє обслуговувати грошовий оборот переважно у формі безготівкових розрахунків.) ;4) регламентація безготівкових грошових розрахунків; 5)регламентація готівкового грошового обороту; 6) регламентація режиму валютного курсу та операцій з валютними цінностями (використовується для захисту і забезпечення сталості національної валюти) ;7) регламентація режиму банківського проценту (забезпечує регулювання ціни грошей на грошовому ринку, з метою впливу на їх масу в обороті, а отже – на сталість грошей ) ;8) державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства (НБУ, Кабмін, Мінекономіки, Мінфін)
31. Еволюція грошових систем, характеристика основних видів грошових систем. Грошові системи класифікуюються:1) залежно від форми в якій функціонують гроші є : система металевого обігу, що в свою чергу поділяється на біметалізм (подвійної валюти, "кульгаючої" валюти, "паралельної" валюти) та монометалізм (мідний, срібний, золотий (золотомонетний стандарт та нові форми золотозливковий стандарт, золотодивізний стандарт)) та система паперово-кредитного обігу (паперово-грошова система та система кредитних грошей); 2) за характером економічної системи : ринкові та неринкові; 3) за характером регулювання національної валютної системи : відкриті та закриті. Біметалізм – роль загального еквівалента закріплюється за двома металами (золото, срібло). Система паралельної валюти, виникла історично давніше, за нею співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювались стихійно на ринку. Система подвійної валюти виникла, щоб спростити ситуацію ускладнену існуванню двох систем цін, полягає у законодавчому встановленні вартісного співвідношення між двома металами. Системи кульгаючої валюти – один з видів монет карбується у закритому порядку. Золотомонетний стандарт – саморегулювання, що виходить з адекватної вартості вказаних грошей в обороті, золото могло вільно бути обміняне на банкноти. Золотозлитковий стандарт – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обіг банкнот здійснюється лише на золоті злитки з певними обмеженнями. Країни, що не мали достатніх золотих запасів перейшли на золотодивізний стандарт – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обіг банкнот здійснюється на іноземну валюту (дивізи), яка обмінюється на золото. Системи паперово-кредитного обігу – обіг обслуговують гр. знаки, що не мають внутрішньої вартості. Неринкові грошові системи – притаманне переважання адм-х неринкових методів регулювання гр. обігу, штучне розмежування його на готівкову та безготівкову сферу. Ринкові – діють у країнах з ринковою економікою. Закриті – значна кількість обмежень, характерні для країн із закритою економікою. Відкриті для країн з відкритою економікою. Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
Серед фінансових посередників ключове місце займають банки. Це проявляється в такому: • на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на'грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників; * банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають. • банки мають можливість надавати економічним суб'єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях• банки приймають гроші на поточні (чекові) депозити, за якими вкладники можуть вільно розпоряджатися своїми коштами.В економічній літературі називаються й інші функції банків, наприклад функцію акумуляції коштів, функцію регулювання грошового обороту
32. Створення і розвиток грошової системи України. Становлення України як незалежної, суверенної держави зумовило необхідність створення власної грошової системи. Це дає можливість українським владним структурам самостійно керувати грошовим обігом та грошовим ринком в інтересах розвитку національної економіки. Організаційно-правові засади створення грошової системи України були закладені в Законі України «Про банки і банківську діяльність», ухваленому Верховою Радою України 20 березня 1991 р. До перших практичних заходів щодо створення власної грошової системи відноситься випуск 10 січня 1992 р. українського купоно-карбованця. Він був багаторазового користування і одночасно доповнював рубльову грошову масу, якою користувалася Україна в перші роки незалежності. Паралельне використання двох валют в цей період було зумовлене такими обставинами:а) центральний банк Російської Федерації з вересня 1991 р. припинив надсилати в Україну готівку грошей рублями. Це супроводжувалося значними ускладненнями в забезпеченні потреб обігу в готівці грошей;б) на межі 1991–1992 рр. Україна стала на шлях лібералізації цін. Внаслідок цього рівень цін виріс в 10 разів. Це вимагало збільшення грошової маси для забезпечення грошового обігу;в) Україна не мала власної бази для виготовлення грошових знаків. Водночас фінансове становище держави обмежувало можливості зробити замовлення на виготовлення грошей в іншій державі. Згідно з указом Президента України від 25 серпня 1996 р. «Про грошову реформу в Україні», з 2 по 16 вересня цього ж року з обігу було вилучено купоно-карбованець і введена постійна грошова одиниця — гривня та її сота частина — копійка. Зараз відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грошової системи України. Зокрема, передбачаються зміни купюри грошей за формою і дизайном. Вони будуть близькі за розміром до євро, розробляється нова система їх захисту. Заміна грошових знаків має відбутися протягом певного часу.
- 28. Графічна модель ринку капіталів.
- 158. Банк міжнародних розрахунків, його призначення, організація та діяльність.
- 1. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.
- 2. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- 3. Форма грошей та їх еволюція. Причини та механізм демонетизації золота.
- 4. Неповноцінні форми грошей, їх економічна природа. Паперові та кредитні гроші.
- 5. Характеристика сучасних кредитних грошей.
- 6. Цінність грошей. Механізм формування цінності грошей при ріхних їх формах.
- 7. Функції грошей.
- 8. Якісні властивості грошей.
- 9. Сутність та економічна основа грошового обороту.
- 10. Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту у їх взаємозв’язку.
- 18. Необхідність та шляхи ремонетизації економіки України.
- 20. Суб'єкти і об'єкти грошового ринку.
- 27. Попит і пропозиція на ринку капіталів. Проблеми трансформації заощаджень населення в інвестиції.
- 33. Державне регулювання грошового обороту.
- 37. Фіскально-бюджетна політика в системі регулюванні грошового обороту
- 45. Особливості проведення грошової реформи в Україні в 90-ті роки хх ст.
- 58 Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- 65. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- 66. Грошовий мультиплікатор
- 68. Вплив небанківських інституцій на грошово-кредитний мультиплікатор.
- 71. Влив бюджетного дефіциту на грошову базу.
- 72. Проблеми монетизації бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- 89. Товарна теорія грошей та критика її м.Туганом-Барановським.
- 90.91 Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів. Внесок і.Фішера в кількісну теорію.
- 93. “Кембріджська версія” кількісної теорії грошей.
- 94. Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток теорії грошей.
- 95.Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмана в кількісну теорію.
- 96. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- 97. Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики в Україні.
- 99. Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- 100. Функції кредиту.
- 102 Стадії та закономірності руху кредиту
- 103. Принципи кредитування, суть та практичне значення окремих принципів.Принципи кредитування:
- 104 Форми, види та функції кредиту.
- 105. Характеристика міжгосподарського кредиту, його переваги та недоліки, особливості розвитку в Україні.
- 106. Характеристика банківського кредиту.
- 109 Роль кредиту в розвитку економіки.
- 110. Сутність, види та економічні передумови появи процента як економічної категорії.
- 111. 112.Процентна ставка та маржа
- 124. Функції та роль процента.
- 126. Види фінансових посередників.
- 127.128. Послуги фінансових посередників. Економічні переваги (вигоди) посередництва перед фінансовим ринком.
- 129. Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- 130. Небанківські фінансові посередники, їх види, призначення та особливості діяльності в Україні.
- 132. Банківська система в механізмі фінансового регулювання, її сутність та функції.
- 134 Інновації у фінансовому посередництві.
- 136. Походження та розвиток комерційних банків.
- 138. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку
- 141. Комісійно-посередницькі операції банків.
- 142. Формування і використання прибутку банку.
- 145. Розвиток комерційних банків в Україні.
- 146 Міжнародне банківництво. Проблема допуску іноземного капіталу в банківський сектор України.
- 147 Призначення, роль та основи організації центрального банку.
- 148 Походження та розвиток центральних банків.
- 152. Місце центрального банку в системі банківського регулювання і нагляду.