4.6. Валютні опціони — як інструменти хеджування валютного ризику

Валютний опціон — це цінний папір, який дає право його власнику (але не зобов’язує) на купівлю або продаж обумовленої суми валюти за фіксованим курсом на визначену дату або протягом визначеного періоду в майбутньому.

Призначення валютних опціонів полягає в захисті власника від несприятливих коливань валютних курсів. Водночас, якщо валютний курс змінився в сприятливому для власника напрямку, то опціон дає можливість скористатись перевагами. У цьому разі власник може обміняти валюту за вигіднішим ринковим курсом, не користуючись опціоном. Валютний опціон обмежує валютний ризик учасника ринку, пов’язаний зі змінами валютних курсів. Розмір ризику при використанні опціону як інструменту страхування валютних ризиків обмежується величиною опціонної премії. Премія, тобто вартість опціону, залежить від співвідношення спот-курсу валюти в момент укладення угоди та курсу опціону, а також від тривалості періоду дії опціону.

Якщо опціон дає право продажу визначеної валюти, то це опціон PUT за даною валютою. При наданні права купівлі валюти опціон називається CALL за даною валютою. Вказування виду валюти з назвою опціону обов’язкове, оскільки опціон PUT є одночасно опціоном CALL за тією валютою, за яку продається опціонна валюта, і навпаки. Наприклад, опціон PUT по доларах США, який передбачається здійснити за німецькі марки, одночасно є опціоном CALL за марками.

котирувальну таблицю опціонів, яку звичайно пропонує банк своїм клієнтам, наведено в табл 4.3. У лівому стовпці таблиці наведено базові ціни виконання для опціону CALL щодо доларів за німецькі марки. Далі наведено ціни купівлі та продажу опціону залежно від тривалості (1 міс., 3 міс., 6 міс., 1 рік). Премії подано в розрахунку: пфенінги за один долар.

Таблиця 4.3