1.3 Інформаційна база та інструментарій аналізу короткострокових кредитних операцій банку

Інформаційне забезпечення аналізу діяльності комерційного банку поєднує всі види інформації незалежно від джерел її отримання. Створення широкого кола джерел інформації, що найбільш повно ризкриває багатогранність діяльності банківської установи.

Інформаційне забезпечення аналізу кредитного портфеля складається з:

· правової інформації, що міститься у законах України, які регулюють економічну діяльність банків (Закон «Про банки та банківську діяльність», закон «Про оподаткування прибутку підприємств» тощо);

· директивна інформація, що міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів та інших міністерств і відомств, нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо;

· інформація бізнес-планів та прогнозів;

· обліково-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації [43].

В обліково-економічній інформації основне місце посідає поточна інформація бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Джерелом даних для проведення аналізу кредитного портфеля банку є його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобовязань контрагентів перед банком та зобовязань банку перед контрагентами .

Баланс є основою для балансового звіту комерційного банку, в активі якого відображається склад засобів за напрямами їх розміщення, а в пасиві -- склад фінансових ресурсів (зобовязання та капітал). Звіт "Баланс" визначає склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту "Баланс" розміщені в порядку зменшення ліквідності [29, c. 121].

Банк складає звіт "Баланс" за квартал на підставі показників файла 02, річний звіт "Баланс" - на підставі показників файлу 25, річний звіт "Баланс" з урахуванням усіх коригуючих проводок - на підставі показників файлу 81.

Банк складає звіт "Баланс" за певний період (квартал, рік) за наростаючим підсумком з початку звітного року. Банк у звіті "Баланс" до статей активів і пасивів та в примітках включає суми переоцінки.

Також Банк у звіті "Баланс" до статей активів і зобовязань та в примітках включає суми нарахованих неотриманих процентних доходів і нарахованих несплачених процентних витрат. Банк забезпечує тотожність підсумку активів сумі зобовязань і власного капіталу звіту "Баланс". Банк не згортає статті активів та зобовязань, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку. Банк не включає у звіт "Баланс" інформацію за технічними рахунками, за розрахунками та доходами і витратами, які здійснюються внутрішньосистемно [44].

До балансового звіту складаються примітки, які розшифровують окремі статті балансу, зокрема примітка , яка має назву «Кредити та заборгованість клієнтів» розкриває структуру кредитного портфеля [29, с. 122].

Банк складає примітки на підставі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку, які є невідємною складовою його фінансової звітності [16].

Також джерелами інформації можуть бути статистичні звіти, які подаються комерційними банками до НБУ:

- Форма N 302 (місячна) - звіт про класифіковані кредитні операції та сформовані резерви за кредитними операціями. Подається електронною поштою: - банками - юридичними особами (зведені дані - з урахуванням філій, що розташовані в Україні та за її межами) територіальним управлінням Національного банку України до 10 числа після звітного періоду; - територіальними Управліннями Національного банку України через Центральну розрахункову палату Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду до 12 числа після звітного періоду .

- Форма N 310Д - звіт про суми і вартість кредитів (у процентах річних) (щоденна). Подається електронною поштою: - банками - юридичними особами в обласному розрізі територіальним управлінням Національного банку України в установлений ними строк; - територіальними управліннями Національного банку України через Центральну розрахункову палату Департаменту монетарної політики до 17 години наступного робочого дня .

- Форма N 310 (місячна) - звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами та залученими депозитами (за класифікаціями контрагентів і рахунків). Подається електронною поштою: - банками - юридичними особами в обласному розрізі територіальним управлінням Національного банку України в установлений ними строк;- територіальними управліннями Національного банку України через Центральну розрахункову палату Департаменту статистики та звітності 3 та 11 числа після звітного періоду .

- Форма N 321 (місячна)- звіт про вимоги за наданими кредитами (за класифікаціями контрагентів і рахунків). Подається електронною поштою: - банками - юридичними особами в обласному розрізі за філії, що розташовані на території інших держав, у розрізі країн територіальним управлінням Національного банку України в установлений ними термін; - територіальними управліннями Національного банку України через Центральну розрахункову палату Національного банку України Департаменту статистики та звітності до 11 числа після звітного періоду [45].

Також до 2006 року існували таки форми та пояснення щодо їх заповнення, проте вони втратили чинність на підставі Постанови Національного банку N 466 від 19.12.2006 :

- Форма N 322 - «звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за цільовим спрямуванням; - Форма N 323 - «звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за формами власності)» ;

- Форму N 317 - «звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за організаційно-правовими формами господарювання)» ;

- Форма N 320 (місячна) - «звіт про вимоги за кредитами, наданими в економіку України (класифікація за видами економічної діяльності)» [45 ].

Всі файли з даними для складання грошової і банківської статистики мають бути з електронним цифровим підписом. Перед надсиланням до Національного банку України здійснюється захист цих файлів за допомогою спеціального програмного комплексу "АРМ НБУ" [45].

Крім інформаційної бази аналізу кредитних операцій банку необхідно також визначити основні методи ти інструменти аналізу кредитів банку. Для аналізу короткострокових кредитних операцій необхідно застосовувати такий набір інструментів, який найбільшою мірою сприятиме його ефективності. Набір інструментів або методика аналізу - це сукупність способів, правил і заходів для найбільш доцільного використання у процесі вивчення конкретного предмету.

В аналізі банківської діяльності методика являє собою сукупність аналітичних способів і правил вивчення діяльності банку, спрямованих на дослідження різних обєктів аналізу. Вони допомагають одержати найбільш повну оцінку фінансової стійкості та прибутковості банку, яка враховується його керівництвом у процесі прийняття управлінських рішень щодо вироблення подальшої стратегії розвитку банку [29, c.9].

Під методом у широкому значенні наука розуміє науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання.

Метод аналізу кредитних операцій має певні специфічні особливості. До них належать:

- системний підхід дослідження;

- комплексність оцінки підсумків діяльності і можливостей підвищення ефективності як результату комплексної взаємодії, що її визначають;

- використання системи показників, що характеризують діяльність банку;

- результативність, що дає можливість сконцентрувати увагу на тих сторонах діяльності банку, від поліпшення яких значною мірою залежить підвищення ефективності роботи;

- вивчення причин зміни показників;

- визначення та вимірювання взаємозвязків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів [29, с.42].

Методом аналізу короткострокових кредитів комерційного банку є комплексне органічно повязане дослідження діяльності комерційного банку на ринку нерухомості з використанням статистичних, економіко-математичних, облікових та інших способів обробки інформації. Особливостями методу аналізу кредитного портфелю є: використання системи показників, які характеризують діяльність банку щодо короткострокового кредитування; вивчення факторів та причин їх зміни; виявлення і вимірювання взаємозвязку між ними. Для проведення аналізу кредитного портфелю банку використовуються такі методи:

1. Метод порівняння. Передбачає зіставлення досліджуваного явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метою визначення їх спільних рис або відмінностей. За допомогою цього методу визначаються загальне і специфічне в кредитній діяльності банку, вивчаються зміни досліджуваних обєктів, тенденції і закономірності їх розвитку. Можна виділити такі найтиповіші ситуації, коли використовується порівняння та його цілі:

1. Зіставлення планових і фактичних показників короткострокового кредитування для оцінки ступеня виконання плану;

2. Зіставлення фактичних показників із нормативними, що дає змогу проконтролювати дотримання банком різних нормативів, установлених НБУ;

3. Порівняння фактичних показників із показниками минулих років (звітних періодів) для визначення тенденцій розвитку короткострокового кредитування;

4. Зіставлення показників банку, що аналізуються, з показниками інших банків-конкурентів для визначення позицій банку на ринку короткострокових кредитів за різними показниками кредитної діяльності;

5. Зіставлення паралельних динамічних рядів для вивчення взаємозвязків досліджуваних показників; наприклад, паралельний аналіз динаміки залишків за короткостроковими кредитами та відсоткових ставок за ними дає можливість встановити, чи пропорційно змінюються обсяги кредитів зі зміною процентних ставок за ними;

6. Зіставлення різних варіантів управлінських рішень із метою вибору оптимального; наприклад, установлюючи процентну ставку за короткостроковими кредитами, вибирають такий її рівень, який забезпечив би необхідний обсяг даного виду банківського ресурсу з урахуванням наявності достатніх можливостей для обслуговування клієнтів;

7. Зіставлення результатів діяльності до і після впровадження якогось нововведення; наприклад, введення нового кредитного продукту та дослідження динаміки обсягів кредитування після його введення.

2. Метод приведення показників до порівнянного вигляду. Наприклад, щоб згрупувати усі видані банком короткострокові кредити, необхідно привести їх суми до порівнянного вигляду (оскільки банк видає кредити як у національній, так і в іноземній валюті); для цього суми кредитів в іноземній валюті трансформуються в гривневий еквівалент множенням на відповідний валютно-обмінний курс, і тільки після цього підсумовуються усі видані банком кредити (гривневі кредити і гривневі еквіваленти кредитів в іноземній валюті). [29, с. 11]

3. Метод використання абсолютних і відносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри наданих кредитів, а відносні відбивають співвідношення певних абсолютних показників. Відносні показники виражаються у формі коефіцієнтів (за базу взято 1) або відсотків (за базу взято 100). До них відносять показники виконання плану, динаміки, структури (питома вага), ефективності та ін. Цей метод є одним із ключових в аналізі банківської стійкості.

4. Метод групувань дає змогу через систематизацію даних балансу розібратися в сутності аналізованих явищ і процесів. Під час аналізу кредитів застосовуються різні угруповання рахунків балансу, наприклад, термінів кредитів.

5. Балансовий метод слугує головним способом для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних та урівноважених економічних показників, підсумки яких мають бути тотожними. Цей метод допомагає зрозуміти економічний зміст функціонування банку.

6. Графічний метод полягає у наочному зображенні виконання плану, динаміки, структури процесів і явищ. Графіки добре сприймаються завдяки їх наочній формі. За допомогою їх можна здійснювати оперативний контроль за дотриманням економічних нормативів, виконанням плану доходів і витрат та ін. філіями банку. На практиці застосовуються такі види графічних прийомів: графіки, діаграми, картосхеми і картограми.

Використання графіків доцільно здійснювати, коли є потреба показати взаємозвязок процесів у часі та просторі. Це дає змогу дійти висновку про наявність і напрям звязку, а також обрати математичну модуль для його вираження [19, c. 55].

8. Метод деталізації. Деталізація - розкладання загальних показників на складові частини. Розрізняють деталізацію за:

- факторами;

- періодами;

- підрозділами.

9. Метод табличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу звичайно подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна для сприйняття форма уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця є системою суджень, виражених мовою цифр. Вона набагато виразніша і наочніша, ніж словесний текст. Показники в ній розташовуються у більш логічній і послідовній формі порівняно з текстовим викладом, займають менше місця, і пізнавальний ефект досягається набагато швидше. Табличний матеріал дає змогу охопити аналітичні дані в цілому як єдину систему. За допомогою таблиць легше простежуються звязки між досліджуваними показниками [29, с. 12].

10. Методи факторного аналізу. Ці методи відображають кількісний вплив факторів на результативний показник. У їх основі покладено прийом елімінування, тобто, визначення впливу одного фактора шляхом абстрагування від дії інших. Але при цьому обовязковою умовою є описування звязків між факторами та результатом за допомогою математичної моделі.

Розрізняють наступні моделі:

Адитивна

Мультиплікативна

Кратна

До інструментів факторного аналізу належать:

1.Метод диференційного обчислення - приріст функції розкладається як результат множення окремої похідної на прирощену змінну.

2.Метод ланцюгових підстановок. Суть методу - послідовна заміна базисних показників на звітні і співставлення наступних розрахунків з попередніми.

3.Метод різниць. Метод різниць застосовується при визначенні впливу факторів, за умови, що їх кількість не більше, ніж два. Сутність цього методу полягає в тому, що визначаються різниці фактичного показника і планового (або базисного та звітного) та множаться на часткові показники, використовуючи метод ланцюгових підстановок.

При здійсненні аналізу короткострокових кредитних операцій передбачається використання наведених інструментів для виявлення загальних тенденцій розвитку та здійснення банківської діяльності, а також для виявлення відхилень від запланованих показників, чи показників попередніх періодів. Висококваліфіковане та доцільне оперування заданими інструментами дозволить підвищити ефективність роботи підрозділів окремого банку як на мікрорівні, так і покращити діяльність банківської системи на загалом.

Отже, в процесі аналізу короткострокового кредитування банку слід використовувати такий набір інструментів та методів, який надасть змогу найбільш повно, точно та ефективно відобразити усі наявні тенденції зміни досліджуваних показників.