Аналіз короткострокових кредитних операцій банку

курсовая работа

1.1 Економічна сутність та види короткострокових кредитних операцій банку

Активні операції банків полягають у діяльності, повязаній із розміщенням і використанням власного капіталу, залучених і позичених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності.

Основним видом активів банку є кредитні операції. Це повязано із закономірною властивістю капіталу спрямовуватися у сфери, які мають найбільш високу норму прибутку. Саме аналіз кредитних операцій з погляду ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів банку. Позикові операції є одним із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції є найбільш ризикованим видом операцій комерційного банку [19, с.147].

Сутність категорії кредиту можна визначити у такій дефініції: кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності [20].

За визначенням Мороз А.М. кредитні операції полягають у проведенні комплексу дій, повязаних з наданням і погашенням банківських позичок. Проведення кредитних операцій комерційних банків повинно відповідати певним вимогам і умовам [20].

Лобозинська С.М. визначає кредитні операції як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик [18, с. 278].

На думку Васюренко О.В. кредитні операції є одним із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банк, та найбільш ризикованим видом операцій комерційного банку [19, с. 147].

Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника, методики оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо [20, с.389].

Розглянемо декілька трактувань поняття «кредитні операції», що визначені законодавством України.

Постановою НБУ Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків кредитні операції (кредит) визначаються як вид активних операцій, повязаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобовязань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу) [15].

Господарський Кодекс України трактує кредитні операції таким чином: «Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян» [1].

Отже, кредитні операції - це відносини між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати. При цьому мається на увазі саме утримання дій учасників відношення, насамперед банківських робітників.

Кредитні операції банку формують кредитний портфель банку.

Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, -- сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Кредитні операції аналізують за допомогою методу групувань з використанням даних: балансу банку, статистичних форм звітності, аналітичного, різних позаоблікових матеріалів (кредитні угоди, листування з клієнтами, звіти перед Національним банком України, акти ревізій і перевірок та ін.).

При аналізі кредитних вкладень комерційного банку їх доцільно класифікувати відповідно до запланованих строків повернення.

За строками позики поділяють на:

короткострокові кредити (до 1 року);

середньострокові (1-3 роки);

довгострокові.

У свою чергу короткострокові позики за терміном погашення поділяють на такі групи:

до запитання;

строком до 1 міс;

строком від 1 до 3 міс;

строком від 3 до 6 міс;

строком від 6 міс. до 1 року.

Такий поділ дає можливість оцінити заплановані строки повернення наданих позик, прогнозувати ситуацію на позикових рахунках клієнтів. За оборотами з цих рахунків можна буде виявити суми пролонгованих позик [19, с.148-151].

Зупинимося більш детально на короткострокових кредитних операціях банку. В українському законодавстві економічна сутність короткострокового кредиту набуває таких визначень:

За Постановою Правління НБУ Про затвердження Доповнення N 16 до Правил організації фінансової та статистичної звітності банків України короткострокові кредити - банківські кредити, у т. ч. на фінансування зовнішньоторговельних операцій, платежі за угодами РЕПО, інші види позик та авансів (включаючи іпотечні кредити), що передбачають початковий термін погашення менше одного року або виплачуються на першу вимогу [1].

За Постановою Правління НБУ Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України короткостроковий кредит - наданий або отриманий кредит на строк, що не перевищує один рік [17].

Таким чином, короткостроковий кредит - це грошовий кредит, що його надають банківські установи підприємствам, господарським організаціям та окремим громадянам на строк до одного року для задоволення їх виробничих потреб у додаткових оборотних коштах.

Основними принципи короткострокового кредитування є: цільове призначення, строковість, поворотність та гарантована забезпеченість зворотності (повна сплата).

Ресурсами короткострокового кредиту є тимчасово вільні кошти підприємств, організацій, бюджетних, кредитних та інших установ, які знаходяться на рахунках у банках.

Найчастіше короткострокові кредити надаються субєктам господарювання, підприємствам, організаціям, представникам малого і середньго бізнесу.

Короткострокові позички комерційних банків за своєю сутністю є такими, що самі погашаються (self liquidating), оскільки вони використовуються здебільшого на поповнення сезонної або тимчасової нестачі оборотних активів, головним чином товарно-матеріальних запасів.

В науковій літературі у сфері банківської справи наводиться багато різних видів короткострокових кредитів. Проаналізувавши її, можна згрупувати всі види короткострокових кредитів за такими ознаками класифікації (дод. А):

1. У залежності від методу надання розрізняють:

- Овердрафт

- Кредитна лінія

- Кредит на поповнення обігових коштів

- Терміновий кредит

- Операції “РЕПО” з товарами

2. За метою кредитування:

- На поповнення оборотних засобів ;

- На придбання цінних паперів;

- На реалізацію експортних контрактів і придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва.

3. У залежності від процентної ставки:

- Короткострокові кредити зі ставкою що плаває;

- Короткострокові кредити з фіксованою процентною ставкою.

Позички з фіксованою процентною ставкою надаються переважно в умовах стабільної економіки. В умовах економічної нестабільності, як правило, надаються позички з процентною ставкою, що плаває.

4. Залежно від забезпечення:

- Забезпечений короткостроковий кредит:

а) ломбардний кредит - короткостроковий кредит під заставу рухомого майна, що легко реалізується;

б) онкольний кредит - кредит до запитання - короткостроковий комерційний кредит, який позичальник зобовязується погасити на першу вимогу кредитора. Зазвичай видається під забезпечення цінними паперами та товарами.

- Незабезпечений короткостроковий кредит. Більшість наданих короткострокових кредитів нічим не забезпечується. Звичайно вони видаються фірмам із високою кредитоспроможністю і швидкою оборотністю активів. Ставка за незабезпеченими кредитами, як правило, вища забезпечених. Застава може бути виражена у фінансових або реальних активах.

5. За субєктами кредитування:

- Короткостроковиктамй кредит юридичним особам;

- Короткостроковиктамй кредит фізичним особам-підприємцям;

- Короткостроковиктамй кредит фізичним особам;

- Міжбанківський короткостроковий кредит.

6. Окремими видами міжбанківських короткострокових кредитів є:

- Кредит овернайт - (від англ. overnight досл. `на ніч, до ранку), він надається (отримується) іншим банкам на строк не більше одного операційного дня. Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завершення розрахунків поточного дня; надається терміном на добу або на вихідні - з вечора пятниці до ранку понеділка;

- Кредит на вимогу - (cell money) вид короткострокового міжбанківського кредиту, який може бути затребуваний і повернений в будь-який момент без права протесту.

7. Залежно від виду валюти:

- Короткостроковий кредит у національній валюті;

- Короткостроковий кредит у іноземній валюті.

Кредитування в іноземній валюті має свої особливості:

По-перше, наявність у підприємства надходжень у національній валюті в обсягах, достатніх на момент укладання договору для придбання іноземної валюти не може розглядатися як надійне джерело валюти.

По-друге, видача позичальнику позички в іноземній валюті здійснюється банком тільки при відсутності простроченої заборгованості по раніше виданих позичках незалежно від того, у якій валюті, національної чи іноземній, вони видані.

Розглянемо окремі види короткострокових кредитів, які набули найбільшого поширення в банківській практиці України.

Овердрафт -- вид короткострокового кредитування, який надається банком клієнту на покриття тимчасової нестачі обігових коштів для проведення поточних розрахунків. За надання короткострокового кредиту «овердрафт» банк стягує наступну плату:

· комісія за розгляд заявки;

· комісія за оформлення овердрафту (одноразово);

· комісія за адміністрування (обслуговування) боргу;

· комісія за внесення змін і поповнень у кредитний договір на прохання клієнта;

· комісія за продовження терміну кредитного договору.

Встановлення розміру відсотків за користування кредитом здійснюється з врахуванням мінімальних відсоткових ставок і залежить від суми кредиту, обєкту і терміну кредитування, фінансового стану клієнта, вартості кредитних ресурсів [21, с.41].

Принципова відмінність овердрафту від традиційного кредитування - кредитні ресурси не направляються на рахунок клієнта, а надається можливість «мінусового» залишку на рахунку. Рішення по наданню овердрафту клієнтові приймається кредитним комітетом банку. У договорі овердрафту має бути зафіксований точний час дня, коли фіксується заборгованість по овердрафту для подальшого нарахування відсотків.

За статтею 1069 Цивільного Кодексу України овердрафт визначається як короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. Банк може надати клієнту кредитування рахунка клієнта у випадках, передбачених у договорі. Умова про овердрафт включається не до усіх договорів банківського рахунка. Вона повинна супроводжуватися відкриттям рахунків, правовий режим яких допускає можливість овердрафта.

За відсутності коштів на рахунку надання кредиту у вигляді овердрафту здійснюється негайно шляхом оплати розрахункових документів за рахунок коштів банку в межах встановленого договором ліміту. Договором може бути узгоджений період кредитування, розмір відсоткової ставки за користування кредитом та допустима кількість овердрафтів протягом певного періоду часу [3].

Овердрафт як вид короткострокового кредитування розглядала велика кількість науковців, зокрема, Курищук В.В. вважає, що погашення кредиту і відсотків здійснюється автоматично, за рахунок надходжень на поточний рахунок клієнта. Овердрафт обслуговується за такою схемою: якщо сума платежу, зазначена у платіжному документі клієнта, перевищує залишок коштів на розрахунковому рахунку, різниці (дебетове сальдо) автоматично оплачується банком за рахунок кредиту але в межах невикористаного ліміту. Якщо сума платежу перевищує залишок ліміту, плата банком не здійснюється. Ліміт овердрафта зазвичай обмежується сумою, не перевищуючи 30% від місячного надходження доходу реалізації продукції на поточний рахунок в банку. Строк погашення, як правило, складає 2-3 неділі [30].

Лагутін В.Д. розглядав такі види овердрафту:

- Бланковий - беззаставний овердрафт, який надається на поточний рахунок клієнтам з доброю репутацією та стабільними надходженнями. У даному випадку нема необхідності у забезпеченні овердрафту, остільки гарантією повернення коштів є обороти на рахунку клієнта;

- Забезпечений - вид кредиту, який надається клієнту під заставу (нерухомість, транспорт, основні засоби, товари тощо), або гарантію (поруку) третьої сторонни [22, с. 49].

На думку Дмитренко М. Г., вимоги до забезпечення овердрафту є більш лояльними порівняно зі звичайними кредитами. Як основне забезпечення банки можуть приймати в заставі товари в обороті, майнові права на дебіторську заборгованість та на інкасовану банком-кредитором виручку. А також гарантії та поруки платоспроможних юридичних та фізичних осіб [23].

При порівнянні овердрафту з іншими кредитами, що надаються банком виділяються наступні переваги:

- спрощена процес надання кредиту;

- простота отримання кредитних коштів (шляхом надання до банку платіжних документів на оплату або розпорядження на проведення платежу за системою «Клієнт-Банк»);

- отримання коштів без відкриття окремого позикового рахунку;

- можливість отримання кредиту без оформлення застави в межах розрахункового бланкового ліміту кредитування;

- можливість щомісячного збільшення ліміту кредитування при зростанні обсягів надходження коштів на поточний рахунок;

- автоматичне погашення кредиту за рахунок надходжень на поточний рахунок клієнта (без складання окремого платіжного доручення);

- нарахування відсотків тільки на обсяг реально використаних клієнтом позикових коштів (економія коштів клієнта на відсотках);

- відсутність обмежень за цільовим використанням.

Отже, овердрафт є найзручнішою формою кредитування, яка використовується для покриття короткострокових розривів у платежах позичальника.

Кредитна лінія -- вид кредитування, який здійснюється шляхом надання протягом певного періоду часу окремих кредитів в розмірах, заздалегідь обумовлених угодою, без проведення додаткових спеціальних переговорів. Кредитна лінія надається субєкту господарської діяльності, який має рахунок в банку і відповідає певним критеріям, визначеним банком; постійно і в строк сплачує будь-які свої зобовязання; здатний в повному обсязі у визначений угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобовязаннями. Кредитна лінія використовується на поповнення обігового капіталу (купівля сировини, матеріалів для виробництва продукції, закупівлю товарів для наступного їх продажу, тощо); термін дії кредитної лінії, як правило, 1 рік.

Виділяють такі види кредитних ліній: непоновлювальна -- в межах встановленого банком ліміту по лінії клієнт отримує кредити на певну, передбачену договором, суму по кредитній лінії, поновлювальна -- в межах встановленого банком ліміту по лінії клієнт отримує кредити, а погашення частини або всіх раніше отриманих кредитів дає можливість отримання нових кредитів в межах діючого ліміту по кредитній лінії і на визначених договором умовах (дод. Б).

Ліміт по лінії -- визначена кредитним договором максимально можлива сума всіх отриманих по лінії та непогашених зобовязань позичальника. В межах встановленого ліміту по кредитній лінії банком для клієнта, крім надання кредитів, можуть здійснюватись такі кредитні операції: видача банківських гарантій, відкриття акредитивів без грошового покриття, авалювання векселів, овердрафт.

Перевагами для клієнта є можливість неодноразово проводити різноманітні кредитні операції, оформлення забезпечення здійснюється лише один раз -- при відкритті кредитної лінії, можливість отримати широкий спектр кредитних операцій. [21, с. 41-42].

Кредит на поповнення обігових коштів надається для фінансування поточеної господарської діяльності клієнта (купівля сировини, матеріалів для виробництва продукції, закупку товарів для наступного їх продажу тощо).

Кредит надається субєкту господарської діяльності, який постійно і в строк сплачує будь-які свої зобовязання; здатний в повному обсязі у визначений угодою термін розрахуватись за своїми борговими зобовязаннями; в залежності від потреб клієнта видача кредиту може здійснюватись одноразово всією сумою або частинами згідно графіка; кредит на поповнення обігових коштів надається як в національній, так і в іноземній валюті; термін кредитування до 1 року; сплата відсотків за користування кредитом здійснюється щомісячно за фактичну кількість днів користування кредитом; погашення кредиту здійснюється згідно затвердженого графіку, рівними частинами (щомісяця, щоквартально, тощо), з відстрочкою погашення протягом певного періоду, одним внеском в кінці терміну, достроково за бажанням клієнта. Перевагою для клієнта є можливість отримати кошти для фінансування поточних потреб [21, с. 41; 24, с. 90-91].

Терміновий кредит - форма кредитування, яка використовується для покриття короткострокових розривів у платежах позичальника. Надається клієнтам, при фінансуванні угод, де момент одержання виторгу (посередницька діяльність) є фіксованим . На практиці в чистому вигляді застосовується рідко, у звязку з ускладненою процедурою зміни терміну погашення у випадку форс-мажору, проте застосовується в поєднанні з іншими режимами короткострокового фінансування - овердрафт, кредитна лінія.

У договорі про надання термінового кредиту зазначені дата одержання, дата погашення. Привабливість даного режиму кредитування - дешевизна. Банк, що надає кредит, може залучити термінові ресурси для кредитування клієнта на Міжбанківському ресурсному ринку, що і буде основною складовою ціни для клієнта.

Можливий моновалютний режим, обовязкове відстеження банком цільового використання позикових коштів. Джерело погашення - виторг по контракту, який фінансується, або інші надходження на розрахунковий рахунок клієнта. Не виключене часткове погашення за рахунок використання кредитної лінії, овердрафту. Термін кредиту - до 30 днів ( рідше до 60).

Операції “РЕПО” з товарами - форма кредитування, за якої банк (можливо через дочірні компанії) укладає угоду покупки товару (як правило, за ціною нижче ринкової) з обовязковою умовою зворотного викупу за фіксованою ціною через визначений термін. При цьому здійснюється перехід права власності. Заробіток банку і компенсація витрат по даній угоді закладений в різниці цін продажу і купівлі. Подібні угоди застосовуються до зернових на елеваторі, інших товарів, схильних до вартісних сезонних коливань. Основна мета даного виду угод - вивільнити оборотні кошти підприємства, які заблоковані в товарних залишках, придбаних у період мінімальних цін, оптимізувати оподаткування (ПДВ).

При такій формі фінансування не використовуються основні принципи кредитування, і основний аналіз спрямований на формування ліквідної вартості товару, який купується, забезпечення збереження.

Вартість подібної послуги дорожча за середню відсоткову ставку по чистому кредитуванню. Ціноутворення повязане з ризиком ліквідності товару, витратами під час збереження, страхуванні товару [32].

Отже, короткострокові кредитні операції можуть надаватись банками клієнтам у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у звязку із витратами виробництва та обігу, незабезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Делись добром ;)