1.4 Стратегія розвитку банку в оптимізації кредитної політики

Стратегічна банківська діяльність - це комплексне поняття, що обєднує систему управління банком і стратегію, тобто планування розвитку банку на довгостроковий період. Основою стратегічної банківської діяльності є стратегічне планування. Його результатом є розробка стратегії розвитку, тобто встановлення довгострокових цілей і вироблення проектів планів поточної діяльності, спрямованих на їх досягнення.

Реалізація стратегії розвитку комерційного банку - це процес менеджменту банку, спрямований на досягнення конкретних цілей. Процес розробки стратегії розвитку можна надати за допомогою чотирьох взаємозвязаних функцій (рис. 4).

Стратегічне планування - це передбачення майбутніх тенденцій, встановлення цілей і визначення політики їх досягнення. Стратегічне планування - один із способів, за допомогою якого керівництво забезпечує єдине спрямування зусиль усіх членів банківської установи на досягнення її загальних цілей. Стратегія - це загальний усебічний план досягнення цілей. Розробка стратегії ґрунтується на плануванні і прогнозуванні. Планування - процес вибору цілей і рішень, необхідних для їхнього досягнення. Прогнозування - це спосіб планування, у якому передбачення майбутнього спирається на один з відомих методів, а саме: екстраполяції, експертних оцінок, математичного моделювання, чартізму. Таким чином, стратегічне планування - набір дій і рішень, здійснених вищим керівництвом, які ведуть до розробки конкретних стратегій, призначених для того щоб допомогти банку досягти своїх цілей 28, с.93.

Рис. 4 . Загальні етапи розробки стратегії розвитку банку.

В ході здійснення першого етапу розробки стратегії розвитку банку слід:

Ш визначити загальну політику банку, тобто цілі, пріоритети і методи роботи?

Ш оцінити його сильні і слабкі сторони з метою визначити, чого реально може домогтися банк при подальшої розробці кредитної, депозитної, інвестиційної та процентної політики?

Ш провести аналіз стану банківської діяльності?

Ш за результатами проведеного аналізу виявити приховані можливості, виявити і вимірити ступені впливу різноманітних чинників, причин і умов макроекономічного середовищ?

Ш сформулювати й обґрунтувати оптимальні шляхи досягнення намічених стратегічних цілей.

Структуризація передбачає створення певної структури з багатьох елементів для реалізації стратегічних цілей. В процесі створення такої організаційної структури слід встановити логічні співвідношення рівнів управління і функціональних сфер банку, а також наділити членів банківської установи конкретними правами та обовязками.

Мотивуюче делегування полягає в спонуканні членів банку виконувати роботу відповідно до делегованих їм обовязків і виходячи із стратегічних цілей.

Стратегічний контроль це переконання в тому, що банк дійсно досягає своїх стратегічних цілей. Для здійснення стратегічного контролю доцільно:

Ш встановлювати стандарти для всіх структурних одиниць на всіх етапах розробки стратегії розвитку, тобто точно визначати цілі, які повинні бути досягнуті у певний відрізок часу, а також доводити до підрозділів директиви та рекомендації, якими їм необхідно керуватися в роботі. Встановлення стандартів ґрунтується на планах, розроблених у процесі стратегічного планування?

Ш здійснювати систематичного контролю за дотриманням планів-прогнозів, вимірювати та оцінювати насправді досягнуте, і порівнювати його з очікуваним результатом. Після цього керівництво одержує відомості не тільки про наявність досягнень і недоліків у роботі, але й про їхні причини. Це знання необхідне для успішного здійснення коригування стратегії?

Ш коригувати стратегічні цілі у разі певних відхилень відповідно макроекономічній ситуації.

На сучасному українському кредитному ринку мають значення не стільки самі пропоновані банківські продукти, скільки планування, спроможності банківських інститутів робити правильні висновки з усього потоку інформації і відповідно до них приймати старанно продумані рішення.

Слід зазначити, що стратегічне планування як процес не забезпечує успіху банку. Стратегічне планування призначено сприяти координації зусиль, що здійснюються банком, потребує чіткого визначення завдань, забезпечує єдність загальної цілі всередині організації. Наявність стратегії розвитку банку зменшує ризик прийняття керівництвом хибних рішень через невірогідність інформації про те, які склалися макроекономічні та мікроекономічні умови. Вона є основою для наступного контролю, а також сприяє підвищенню готовності банку до раптових змін зовнішнього бізнес-середовища.

Для розвитку стратегії розробляються поточні плани, націлені на внесення до неї стратегічних змін, необхідність яких диктується нестабільністю кредитного ринку України.

Залежно від стратегічних цілей, поставлених перед банком можна розрізнити: стратегію зростання стратегію обмеженого зростання стратегію скорочення.

Згідно стратегії зростання, рівень короткострокових і довгострокових цілей кожного року значно збільшується порівняно з показниками минулого року. Стратегія обмеженого зростання характеризується цілями, встановленими на рівні минулих досягнень з урахуванням інфляції. Доцільно використовувати в розвинутій економіці зі статичним макроекономічним середовищем. Стратегія скорочення - це стратегічна альтернатива, що характеризується встановленням цілей нижче досягнутого рівня або виключенням деяких напрямків діяльності. Характерна для країн, розвиток яких супроводжується економічною, фінансовою або управлінською кризою.

Стратегічний план деталізується в розрізі кожного організаційного рівня банку. Існує три рівні розробки стратегії розвитку: корпоративний рівень рівень підрозділів рівень ринкового сегмента.

Відправним пунктом стратегічного планування є особливості ринкового сегмента. Проте всі рівні тісно взаємозвязані, і будь-які зміни на будь-якому з них відразу ж позначаються й на інших.

Компонентами стратегії розвитку банку доцільно вважати:

Ж діагноз існуючого становища банку - макроекономічній, мікроекономічній аналіз та аналіз конкурентного середовища

Ж аналіз чинників, які впливають на стратегію банку, - SWOT-аналіз?

Ж побудування на підставі результатів SWOT-аналізу матриці "сила банку - привабливість ринку"?

Ж формулювання стратегії розвитку банку - місія і цінності, оцінка стратегічних альтернатив, формулювання стратегічних цілей банку та шляхів їх досягнення.

Макроекономічній аналіз містить оцінку поточного стану зовнішнього середовища, у якому функціонує банк та його конкуренти. Оскільки наявна велика кількість неконтрольованих чинників, що потребують великих затрат часу для аналізу і важко піддаються оцінці та прогнозу, аналіз повинен бути зосереджений на таких сферах: нормативне середовище, економічні показники, конкуренція, технологія, соціально-політичні питання, ділянка ринку і потенціал прибутку.

Аналіз нормативного середовища містить оцінку законів, як чинних, так і тих, що перебувають на розгляді, та державних нормативів. Нормативні міркування щодо стратегічного планування наведені нижче.

1. Вимога до статуту нового банку: майбутня конкуренція може залежати від простоти вступу в галузь, а також від вимог і обмежень на володіння.

2. Підвищені вимоги до капіталізації для нових банків, збільшення розміру капіталу, необхідного існуючим банкам для здійснення операцій із твердою валютою і дотримання міжнародних вимог до ризикового капіталу.

3. Вимоги до резервів і ліквідності, що посилюються в міру того, як центральні банки жорсткіше контролюють банківські операції.

4. Обмеження на відділення (якщо такі є), на відкриття, закриття або передислокацію відділень, на можливість використання пересувних відділень.

5. Пільги на покриття можливих утрат по позичках і оренді, що ґрунтуються на методах рейтингу ризику, встановленого центральним банком.

6. Вимоги/обмеження на кредитування, такі, як взаємовідносини з інсайдерами, концентрація, розподіл ризику, різниця між поточною вартістю забезпечення і сумою кредиту для захисту від ризику.

7. Обмеження або можливості щодо продукції/послуг як наслідок законодавчих дій.

8. Нормативи або обмеження на кредити чи процентні ставки по вкладах.

9. Вимоги/обмеження на холдингові компанії або філії, переплетення власності банків і їхніх клієнтів.

10. Аудит комерційних банків і розкриття інформації, а також необхідність виконання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та аудиту.

11. Страховий захист вкладів клієнтів.

12. Нормативи по обміну іноземної валюти і вимоги до ліцензування.

13. Нормативи системи виплат і фактична практика банку.

14. Нагляд за банком, здійснюваний центральним банком, як всередині, так і за його межами, тощо.

Сучасний стан вітчизняної економіки негативно впливає на розвиток кредитного ринку України. Аналізуючи економічні показники, слід розглянути поточний стан економіки, економічні тенденції, орієнтовні розрахунки та економічні прогнози, включаючи такі чинники: тенденція до інфляції (збільшується, стабілізується чи падає), економіка в цілому (зростання чи спад), коливання курсу обміну національної валюти, грошова маса (зростання під дією нормальних економічних чинників чи збільшення урядом обсягу грошової маси), ціни і рівень заробітної плати (що зростає швидше), зарплата та інфляція (що зростає швидше), рівень зайнятості і страхування по безробіттю, ефективність різних секторів економіки (промисловість, сільське господарство, будівництво), кредити урядові та розмір бюджетного дефіциту, імпорт/експорт (зростання, що місять - засоби виробництва чи споживчі товари, чи є країна чистим експортером), прогноз щодо банківського процента, оподаткування (ставки в майбутньому і заходи по збиранню податків), попит на кредит, рівень банкрутства в країні 45, с.215-216.

В ході аналізу конкурентного середовища важливо визначити ринок банку, що означає обслуговувану географічну зону і клієнтів, ідентифікацію конкурентів, включаючи небанківські установи в районі ринку. Серед чинників конкуренції необхідно особливо вирізнити такі: частка ринку і зростання банку в порівнянні з конкурентами? продукти/послуги, пропоновані банком, у порівнянні з особливостями й характеристиками продукції конкурентів? розміри та кількість банків і небанківських установ, що складають конкуренцію? цінове лідерство, слідування за лідером або уникнення від цінової конкуренції? наскільки успішно задовольняє банк фінансові бажання і потреби клієнтів? параметри клієнтів банку в порівнянні з конкурентами? кількість і типи відділень, використовуваних клієнтами, зручне розташування, часи роботи і можливість проведення електронних банківських операцій? причини успіхів і провалів конкурентів? стратегія конкурентів, релевантні слабкі й сильні сторони, ризик, на який ідуть конкуренти? престиж усіх банків-конкурентів на даному ринку.

Прогрес у технологіях, як-от автоматизація, телекомунікація та електронні банківські операції, - змінює методи розробки стратегій розвитку. Техніка впливає на кожний аспект роботи банку, включаючи його операції, надання послуг, інформаційні системи й комунікації. Автоматизація містить у собі технічне й програмне забезпечення, що дає можливість запропонувати продукти і послуги, унікальні для даного банку. Крім того, може бути отримана й використана для ефективного управління банком досконаліша управлінська інформація. Таким чином, аналіз технологічного рівня банківських продуктів слід проводити, аналізуючи рівень автоматизованих систем банку в порівнянні зі світовими стандартами, можливість пропонувати нові продукти та послуги, перешкоди для впровадження.

Перехід до ринкової економіки призводить до того, що деякі люди мають безпосередні переваги від цього переходу, в той час як інші зазнають збитків. Ці обставини впливають на спосіб життя і поведінку клієнтів банку. В ході аналізу соціально-політичних питань мають враховуватися такі чинники: наявне зростання безробіття? галопуюча інфляція (негативно відбивається на заробітній платі, розподіленому прибутку і заощадженнях)? фінансові потреби і схильності споживачів, структуру витрат і ставлення до заощаджень? ступень довіри підприємств і споживачів банку? темп приватизації підприємств, землі і житла? використання іноземної валюти або опора на неї підприємств і споживачів, щоб застрахуватися від інфляції та нестійкого обмінного курсу? політичні проблеми на національному, регіональному чи місцевому ґрунті.

Визначення ринку певного банку є критичним для його довгострокового успіху, тобто для стратегічних напрямків діяльності. Майбутнє банку залежить від його здатності визначати потреби і схильності клієнтів у фінансових послугах та задовольняти їх. Аналіз ділянки ринку і потенціалу прибутку повинен визначити чи є банк лідером на ринку, чи слідує за лідером, тобто чи є він першим у наданні нових банківських продуктів або послуг, чи відповідає на тиск конкурентів. Для того щоб проаналізувати зростання ринкової ділянки і потенціал прибутку, банк повинен враховувати як накопичену інформацію так і прогнозні данні. Проведення цього аналізу має включати параметри клієнта, а саме: тенденції і прогнози щодо зростання населення у масштабі країни, регіону і місцевості? вікові характеристики населення? рівні доходу населення? тенденції в сімї, прогнози й характеристики (вік, кількість дітей, дохід, володіння або оренда житла, неповні сімї), потенційне зростання кредитного і депозитного потенціалу в районі ринку? рівень освіти клієнтів банку в порівнянні з даними по ділянці ринку? структура міграції підприємств? вартість житла відносно вартості будинку або оренди? промислова діяльність і перспективи на майбутнє? розмір комерційних підприємств, обсяг продажів, кількість персоналу і клієнтів.

Наступним компонентом стратегії розвитку банку є мікроекономічний аналіз. Банк повинен розглядати свої ресурси і, ґрунтуючись на пильному розгляді зовнішнього середовища, з урахуванням аналізу конкурентів, оцінити свої сильні і слабкі сторони. Компоненти внутрішнього аналізу: організаційна структура? людські ресурси? автоматизована система управління (АСУ)? банківські операції? продукти і послуги? надання послуг? престиж банку? політика.

Аналіз організаційної структури передбачає розгляд таких чинників: управління (централізоване чи децентралізоване і на якому рівні - на рівні холдингової компанії чи на рівні банку)? структура і практика організації (розумний діапазон управління, делегування повноважень, сприятливість організаційної структури для реалізації стратегії)? актуальність і зміст посадових інструкцій (обовязки, відповідальність, повноваження, вимоги до кваліфікації в описі кожної посади)? адекватність компетентності в управлінні ризиком, активами/пасивами, інвестиціями, фінансами розмірові банку та його діловій активності, сьогоднішній і майбутній? відповідність глибини і наступності стратегічного планування сучасним і майбутнім потребам? визначеність стратегічних комерційних одиниць (СКО), що потребують стратегічного планування.

СКО являють собою частину банку, яка чітко відрізняється від інших відділів банку. Вони мають унікальну продукцію, ділянку ринку і конкурентів, що викликає необхідність окремого стратегічного плану 60, с.97-99.

Одним із найцінніших ресурсів для банку є людські ресурси. Політика і практика роботи з людськими ресурсами з погляду сьогодення і майбутнього впливають на загальну ефективність банківської діяльності. Нижче перераховані ключові елементи політики роботи з людськими ресурсами:

ь відповідність кількості людей на робочому місці у потрібний час, для виконання потрібних завдань?

ь висока мотивація, справедлива зарплата, внутрішня справедливість і зовнішня конкурентоспроможність?

ь забезпечення адекватній кваліфікації працівників для сьогодення і майбутнього?

ь мінімізація плинності кадрів, утримання і стимулювання ключового персоналу шляхом установлення конкурентоспроможної оплати, включаючи заохочувальну оплату, грошові й капітальні накопичення?

ь використання концепції оплати за ефективність?

ь орієнтація штату на якість і збільшення обсягів продажів?

ь забезпечення лідерства вищого керівництва?

ь вповноваження працівників у прийнятті самостійних рішень при розвязанні скарг або проблем клієнтів та заохочення їх давати рекомендації своїм керівникам.

Адекватність існуючої автоматизованої системи управління повинна вимірюватися шляхом визначення, чи надає вона таку інформацію: грошова інформація (бюджети, фінансові звіти, витрачання капіталу, дані за минулі періоди і поточні дані)? не грошові звіти (статистичні дані, кількість клієнтів, що користуються послугами філій, обсяг операцій)? рентабельність СКО для визначення успіхів СКО й отриманого прибутку на акціонерний капітал? рентабельність продуктів (по виду продуктів чи по групі клієнтів) з метою визначення успіху в кожній сфері та виявлення проблем і шляхів підвищення рентабельності? інформація про портфелі кредитів, для того щоб дати змогу керівництву проаналізувати ризик та диверсифікацію і концентрацію кредитів? порівняння фінансової і не фінансової інформації з інформацією конкурентів банку для полегшення проведення SWOT - аналізу? можливості фінансових прогнозів на короткостроковій і довгостроковій основі з метою надання допомоги в управлінні та плануванні роботи банку.