Підвищення економічної ефективності кредитної діяльності банку (на прикладі філії "ПЗРУ" ВАТ Банк "Фінанси та Кредит")

дипломная работа

1.1 Сутність і класифікація кредитів

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цілісного характеру використання.

Кредитор - субєкт кредитних відносин, який надає кредити іншому субєктові господарської діяльності в тимчасове користування.

Позичальник - субєкт кредитних відносин, який отримує в тимчасове користування грошові кошти і зобовязаний у певний строк повернути їх і сплатити відсотки.

Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України і одночасно виступають у ролі як покупця, так і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення операцій з валютними цінностями, можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів в іноземній валюті. Банківська система шляхом надання кредитів організовує і обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу/

Кредити, які надаються банками, поділяються:

За строками використання:

Короткострокові (до 1 року) - можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у звязку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідний період.

Середньострокові (від 1 до 3 років) - можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові (строком понад 3 роки) - можуть бути надані для формування основних фондів. Обєктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

За забезпеченням:

- забезпечені заставою (майном, цінними паперами);

- гарантовані (банками, коштами або майном третьої особи);

- з іншим забезпеченням (порука, страховий поліс);

- незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику:

- стандартні;

- кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання:

- у разовому порядку;

- відповідно до відкритої кредитної лінії;

- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобовязання).

За строками погашення:

- водночас (у строк, обумовлений у договорі);

- у розстрочку (періодичні платежі);

- достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

- з регресією платежів;

- після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

За кількістю кредиторів:

- надані одним банком;

- консорціумні, що надаються обєднанням банків.

За основними категоріями позичальників:

- кредити галузям народного господарства;

- кредити населенню;

- кредити державним органам влади.

– За цільовим спрямуванням:

- виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);

- споживчий (споживчі цілі населення).

Залежно від обумовленого в кредитній угоді строку погашення:

- до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається за наявності можливостей у позичальника;

- прострочені - по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув;

- відстрочені (пролонговані) - щодо яких за клопотанням позичальника банком було прийнято рішення про перенесення строків погашення кредиту на більш пізню дату.

Форми кредиту. Субєкти господарської діяльності використовують такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи отримують споживчі кредити (лише в національній валюті).

Відповідно до чинного законодавства, комерційні банки мають право на отримання від Національного банку України, як банку кредитора останньої інстанції, кредитів через кредитні аукціони, ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх договорів.

Кредитні відносини між банками визначаються на договірних засадах шляхом укладення кредитних договорів, які мають передбачати права та зобовязання сторін з належним оформленням прав за міжбанківськими кредитами.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома субєктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобовязань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Обєктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.

У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом сплати боржником за векселем, передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ), переоформлення комерційного кредиту на банківський. У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.

Лізинговий кредит - форма майнового кредиту, за якої відносини між юридичними особами виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Обєктом лізингу є різне рухоме й нерухоме майно, субєктами - лізингодавець (субєкт господарювання, що є власником обєкта лізингу і здає його в оренду), користувач, виробник (субєкт господарювання, який здійснює виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).

Іпотечний кредит - особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки, позичальниками - юридичні та фізичні особи, які мають у власності обєкти іпотеки або мають поручителів, котрі надають під заставу обєкти іпотеки на користь позичальника. Як предмет іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: житлові будинки, квартири, виробничі будівлі, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є обєктом застави за іншою угодою.

Споживчий кредит - це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору. Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є обєктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, ремонти і купівлю житлових будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обовязкових платежів. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей обєкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника. Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Бланковий кредит може надавати комерційний банк тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення -тільки під зобовязання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки лише надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

Консорціумний кредит може надаватися позичальникові банківським обєднанням шляхом:

- акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів субєктам господарської діяльності;

- гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків; кредитування здійснюється залежно від потреби в кредиті;

- зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків до участі в консорціумній операції.

Кредити, повязані з вексельним обігом. Законом України «Про підприємства в Україні» передбачено, що підприємство може виконувати роботи, відвантажувати продукцію, надавати послуги в кредит зі сплатою покупцем (споживачем) відсотків за користування цим кредитом. З 1992 р. в Україні впроваджено вексельний обіг з використанням простого і переказного векселів. Згідно з цим, комерційні банки можуть проводити операції з обліку векселів, видавати кредити під заставу векселів, надавати послуги клієнтам при отриманні платежів під інші заборгованості по векселях. Обліковий кредит надається банками при обслуговуванні платіжного обороту клієнта. Кредитна угода виникає в результаті купівлі банком векселя, за яким одержувачем коштів є його клієнт. Ціна купівлі векселя являє собою його номінальну вартість, за вирахуванням облікової ставки. Клієнт отримує гроші готівкою чи переказом на поточний рахунок. Передача векселя банкові здійснюється шляхом індосаменту на його користь. Отримувачем коштів за індексованим векселем стає банк, внаслідок цієї операції комерційний кредит трансформується на банківський.

Умовою прийняття векселів до обліку в комерційних банках є їх висока ліквідність, яка визначається надійністю платника за векселем, чітко визначеним строком погашення боргового зобовязання. Оскільки векселі зазвичай виставляються на строк не більш як 90 днів, обліковий кредит є короткостроковим. Обліковуючи вексель, банк отримує його у своє розпорядження і стає кредитором-векселедержателем.

Акцептний кредит. Банк часто буває акцептантом, тобто платником за переказним векселем. Акцептний кредит, на відміну від дисконтного, не набуває характеру кредиту, а є лише гарантією, наданою банком. Акцептуючи вексель, банк гарантує здійснення платежу точно у визначений строк. Векселетримач вносить вексельну суму в банк до настання строку платежу за векселем (зазвичай за один-два дні), а також сплачує комісію за акцепт (зазвичай 0,5% суми).

Авальний кредит. Банки та інші кредитні установи часто виступають авалістами (поручителями за векселем). За видачу вексельної поруки банк стягує плату, так званий написний відсоток у разі надання авального кредиту, як і при акцептному кредиті. Йдеться не власне про позику, а лише про гарантії, що надаються банком для погашення вексельної суми або її частини.

Акцептна і авальна форми кредиту мають характер опосередкованого кредитування, безпосередньо не повязані з наданням позичальникові додаткових коштів у тимчасове користування.

Делись добром ;)