2.1 Загальна фінансово-економічна характеристика

АБ „Полтава-банк” є універсальною фінансово-кредитною установою, що обслуговує субєктів господарської діяльності великого, середнього та малого бізнесу, державні підприємства та приватних підприємців, фізичних осіб.

Полтавський акціонерний банк "Полтава-банк" є правонаступником комерційного банку КБ "Полтава-банк", який був зареєстрований в Державному банку СРСР 22 березня 1990 року, реєстраційний номер 259 та перереєстрований в Національному банку України 16 жовтня 1991 року за номером 37. У 1993 році комерційний банк був реорганізований у відкрите акціонерне товариство.

Основною стратегічною метою діяльності банку є збільшення його ринкової вартості шляхом підвищення конкурентоздатності, створення бездоганного іміджу та довіри до нього, впізнання бренду та підвищення ефективності діяльності.

Станом на 31 грудня 2010 року акціонери - юридичні особи володіли 1,0047 % статутного капіталу Банку, акціонери - фізичні особи володіють 98,9953 % статутного капіталу Банку.

Чистий прибуток банку склав 3545 тис грн. У порівнянні з 2009 роком чистий прибуток зменшився майже на 37 %.

Кредитні операції традиційно становлять основну частину банківського бізнесу. Метою кредитної політики Банку у 2010 році було задоволення потреби клієнтів у кредитних коштах при забезпеченні надійності й прибутковості кредитних вкладень.

Кредитні вкладення субєктам господарської діяльності становлять 676 222,07 тис. грн., що становить 76,57 % кредитного портфеля банку. Структура заборгованості в порівнянні з попереднім роком суттєво не змінилася - доля кредитів наданих юридичним особам та фізичним особам-приватним підприємцям фізичним особам збільшилась на 2,19 процентних пунктів.

Банком розроблено комплекс заходів по зниженню кредитного ризику на всіх стадіях видачі та супроводження кредитів, що включає детальніше вивчення кредитоспроможності позичальників, проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, цільового використання кредитів, стану та умов збереження заставленого майна та іншого забезпечення.

Кредитна заборгованість фізичних осіб станом на 01.01.2011 року становила 100 685,00 тис. грн. Не дивлячись на зменшення обємів кредитування протягом 2010 року для фізичних осіб Банк пропонував наступні види кредитів:

1) Іпотечне кредитування:

- житло в кредит на первинному та вторинному ринку ;

- кредит на споживчі потреби під заставу нерухомості.

2) Автокредитування:

- авто в кредит на первинному та вторинному ринку ;

- кредит на споживчі потреби під заставу авто.

3) Споживче кредитування:

- кредит на придбання товарів довготривалого користування;

- кредит під заставу майнових прав на депозит;

- кредит під поруку фізичних та юридичних осіб;

- кредит під заставу виробів із дорогоцінних металів;

- інші кредити.

Стабілізування діяльності банківської системи та зростання довіри до банків у населення позитивно вплинуло на сферу залучення коштів. 2010 року Банком активно проводилась робота на ресурсному ринку, широкий асортимент банківських продуктів дозволив збільшити приріст депозитного портфеля.

Так на 01.01.2010 року депозити фізичних осіб складали 351 666,52 тис. грн., а на 01.01.2011 року - 426 069,63 тис. грн., що на 74 403,11 тис. грн. більше порівняно з попереднім звітним роком. Нараховані та несплачені відсотки станом на 01.01.2010 року складали 9 913,91 тис. грн., та станом на 01.01.2011 року - 12 129,44 тис. грн..

Рис. 2.1 Депозити фізичних осіб у 2009-2010 р., (тис. грн.)

Рис. 2.2 Структура депозитів фізичних осіб в розрізі валют у 2009-2010 р., (тис. грн.)

На 01.01.2010 р. залишок на поточних рахунках фізичних осіб складав 76 459,73 тис. грн., а на 01.01.2011 року - 134 715,14 тис. грн., що на 58 255,41 тис. грн. більше порівняно з попереднім звітним роком.

Впродовж 2010 року Банк продовжував свій розвиток як універсальна фінансово-кредитна установа, яка активно співпрацює з диверсифікованою клієнтською базою в різних галузях економіки України.

Станом на 01.01.11 року АБ «Полтава-банк» обслуговував всього 149237 клієнтів із них 13 406 корпоративних клієнтів, в тому числі - 6144 юридичних осіб, 7262 - фізичних осіб-підприємців. Юридичними особами та фізичними особами-підприємцями відкрито - 18 489 поточних рахунків. У порівнянні з 2009 роком кількість цих клієнтів збільшилась на 994 клієнтів, тобто на 8,01 %.

Рис. 2.3. Кількість клієнтів юридичних осіб, які обслуговуються в АБ «Полтава-банк»

Протягом 2010 року Банк продовжує успішно розвивати картковий бізнес. АБ «Полтава-банк» є членом двох платіжних систем:

- внутрішньодержавної платіжної системи «Укркарт»;

- міжнародної платіжної системи «VISA International».

Банк випускає та обслуговує платіжні картки «Укркарт-стандарт» та міжнародні платіжні картки платіжної системи «VISA»: Visa Electron, Visa Classic, Visa Gold. Платіжні картки «Укркарт-стандарт» та «VISA» банк видає як фізичним особам, так і юридичним особам та субєктам підприємницької діяльності-фізичним особам.

Юридичним особам банк пропонує реалізацію зарплатних проектів із використанням платіжних карт МПС «VISA Int.».

Наприкінці року темпи надання кредитів держателям платіжних карт почали збільшуватися завдяки обслуговуванню стабільних підприємств, які отримують заробітну плату через платіжні карти Банку. Станом на 01.01.2011 року овердрафт відкрито на суму 21 000,00 тис. грн.

АБ "Полтава-банк" проводить операції з цінними паперами на підставі договорів з клієнтами, укладеними в письмовій формі з урахуванням вимог чинного законодавства, та відповідних первинних документів (реєстрів, актів тощо). Обовязково проводиться ідентифікація клієнтів і фінансовий моніторинг операцій, а також оцінка фінансового стану та визначення класу емітентів цінних паперів.

Контролюючим органом банку в сфері управління ризиком ліквідності є Комітет з питань управління активами та пасивами (КУАП). Основним завданням діяльності Комітету є прийняття управлінських рішень з оптиматизації структури активів і пасивів, рівня ліквідності, мінімізації банківських ризиків у діяльності банку.

Банк здійснює управління ліквідністю з метою забезпечення оптимальної структури активів та пасивів з точки зору управління розривами, а також забезпечення її оптиматизації для отримання необхідного рівня дохідності. Процесс управління ризиком ліквідності є постійним. Казначейство Банку здійснює щоденний моніторинг поточної схильності Банку до ризику ліквідності.

Комерційні банки складають звітність, різноманітну за формою та змістом. За формою розрізняють фінансову та нефінансову звітність [6].

Фінансова звітність -- це звітність комерційних банків, що відображає результати його фінансової діяльності. До неї належать форми (наприклад, 1-КБ, 2-КБ), які узагальнено характеризують результати фінансової діяльності банку, а також додаткові форми, які деталізують окремі статті балансового звіту та звіту про прибутки і збитки.

Нефінансова звітність - це звітність, що подасться банками для задоволення потреб органів влади, податкових органів, на вимогу Антимонопольного комітету, організацій статистики. В залежності від вимог користувачів звітність можна згрупувати на податкову; управлінську; нормативну (статистична).

Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому звіті, а також у звіті про прибутки та збитки.

Класифікація за терміном передбачає надання комерційними банками звітності: щоденної; тижневої; двотижневої; місячної; квартальної; піврічної; річної; за запитом.

За запитом надається інформація НБУ комерційними банками, що знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, а також у разі виникнення потреби у додатковій інформації, не передбаченій у періодичній звітності.

За видами звітності виділяють: 1) основну звітність - балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки; 2) допоміжну звітність - про стан активів, депозитів, кредитів, цінних паперів, економічних нормативів тощо.

За рівнем консолідації розрізняють звітність, що надається юридичними особами; філіями комерційних банків; обласними дирекціями банку.

Найважливішою складовою звітності комерційних банків є фінансова звітність, яка дає можливість одержати достатньо повний обсяг інформації, на підставі якої оцінюється реальний фінансовий стан банку, якість управління та рівень ризику. Основною формою звітності є балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків.

Фінансові звіти відображають вплив операцій та інших подій на фінансовий стан банку, групуючи їх в широкі класи у відповідності до їх економічних характеристик [7]. Ці класи називаються елементами фінансових звітів. Активи, зобовязання та власний капітал є елементами, які безпосередньо повязані з виміром фінансового стану, відображеним у балансовому звіті, а доходи і витрати - у звіті про прибутки та збитки.

Актив - це ресурс, що контролюється банком як результат минулих подій, використання якого, ймовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди [3].

Зобовязання - це теперішнє зобовязання банку, що виникає з його минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відтоком із бачку ресурсів, які уособлюють економічні вигоди.

Власний капітал - це залишкова частка в активах банку після вирахування зобовязань. Капітал забезпечує банку резерви, достатні для адекватних дій у будь-яких непередбачених обставинах, і допомагає уникнути неплатоспроможності в процесі адаптації до змінних умов .

Баланс є основною формою звітності комерційного банку, що показує стан активів, зобовязань та капіталу банку на певну дату. Призначення балансу - дати повну картину обліку операцій комерційного банку. Ця форма звітності відповідає діючому плану рахунків для комерційних банків.Балансовий звіт формується на основі інформації, що міститься в синтетичних рахунках і є дзеркальним відображенням фінансового стану банку, включає активи, зобовязання та акціонерний капітал на конкретну дату. Активи та пасиви балансового звіту згруповані у статті за економічним змістом та в порядку зменшення ліквідності.

У балансовому звіті і примітках комерційного банку активи згруповано за цільовим використанням та ступенем ліквідності. За ступенем використання відображаються валюта, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки; кошти на кореспондентських рахунках у НБУ, інші кошти в НБУ; кошти на кореспондентських рахунках в інших банках; депозити та кредити в інших банках; цінні папери у портфелі банку для продажу та інвестицій; кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам; інвестиції капіталу в асоційовані компанії; інвестиції в дочірні компанії; основні засоби та нематеріальні активи; чисті нереалізовані доходи від похідних фінансових інструментів; нараховані доходи до отримання та інші активи.

За ступенем ліквідності активи КБ підрозділяються на групи:

- гроші в касі, на кореспондентських рахунках НБУ та інших банків, чеки тощо;

- депозити та кредити в інших банках;

- цінні папери;

- матеріальні оборотні активи;

- кредити, надані клієнтам;

- нематеріальні активи, основні засоби, капітальні вкладення та інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії.

Аналіз активів банку інколи проводять за таким групуванням:

- грошові кошти;

- кошти в НБУ;

- кошти в інших банках: «Залишки на коррахунках» і «Депозити та кредити»;

- портфель цінних паперів: «ОВДП», «Інші цінні папери» та «Вкладення капіталу»;

- кредитний портфель;

- інші активи.

Грошові кошти та кошти в НБУ показують наявність у банку ліквідних активів для здійснення власних та клієнтських розрахункових операцій. Щодо цього показника не можна застосовувати формулу «чим більше -- тим краще», адже ці кошти здебільшого не приносять банкові доходу. Відтак їх надмірний рівень фактично призводить до невикористання банком можливості розширення своїх операцій.

Кошти на кореспондентських рахунках в інших банках також виконують роль миттєво ліквідних активів для проведення розрахунків. За ними банк не отримує доходів, тому їх питома вага в сумарних активах, як правило, є незначною. Ще однією причиною цього є відносна ризикованість операцій за коррахунками.

Натомість за депозитами і кредитами в інших банках комерційний банк отримує доходи. Але слід памятати, що основним завданням банківської діяльності є залучення тимчасово вільних коштів та їх вкладення в реальні операції, тобто надання іншим небанківським установам

На основі «Балансу» на 31 грудня 2008 року та «Звіту про фінансові результати» проведемо аналіз діяльності «АБ Полтава-банк» за 2008-2009 та 2009-2010 роки.

Отже, на основі консолідованої фінансової звітності - Баланс та Звіт про фінансовий результат, були проведені необхідні розрахунки та проведений вертикальний та горизонтальний аналіз змін, що відбулися протягом досліджуваного періоду у діяльності «АБ Полтава-банк».

З даної таблиці 2.2. ми бачимо що більшість активів «АБ Полтава-банк» формується за рахунок кредитів та заборгованості клієнтів (60,949% у 2008 році, 64,925% у 2009 році і 61,223% у 2010 році), а також грошових коштів та їх еквівалентів (відповідно 12,912, 16,550% і 19,791%). Але спостерігається зменшення долі кредитів та заборгованості клієнтів у 2010 році - на 3,7% (в абсолютному виразі на 43001 тис. грн.). У цей же час на 1,78 % (на 2638 тис. грн.) скорочується частка основних засобів та нематеріальних активів, разом з тим скорочення ми спостерігаємо по дебіторській заборгованості щодо поточного податку на прибуток (на 0,17%, тобто на 1213 тис. грн.), хоча у 2009 році вона мала тенденцію до збільшення(0,14% або на 1213 тис. грн. ), також у 2010 році скоротилась частка цінних паперів у портфелі банку на продаж (на 15%, а у 2009 році на 1,2%). Кошти в інших банках у 2009 році, порівняно із 2008 роком зменшились на 4,13% (46957 тис. грн.), а у 2010 році спостерігається їх збільшення на 1,44% (або 17691 тис. грн.).