1.2 Коефіцієнтний аналіз ліквідності

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності - ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобовязаннями у звязку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У звязку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобовязань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів.

Першим етапом аналізу ліквідності є виявлення того, наскільки банк дотримується нормативів ліквідності, встановлених Національним банком України (НБУ) [2]. Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обовязкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. Здебільшого з цією метою застосовується метод коефіцієнтів, який дає можливість не тільки оцінити рівень ліквідності окремого банку, але й здійснювати порівняльний аналіз ліквідності різних за розмірами банків.

Метод коефіцієнтів дає змогу виявити кількісний звязок між різними рахунка-ми, групами та розділами балансу [5]. У такий спосіб визначають питому вагу окре-мих балансових рахунків чи груп рахунків у загальному обсязі активів (пасивів) або окремих груп та розділів балансу. Одержані значення порівнюються з нормативни-ми значеннями або аналізуються в динаміці. Зазвичай у практиці для регулювання та аналізу ліквідності банку центральні банки застосовують кілька коефіцієнтів лік-відності. Очевидним є те, що одним коефіцієнтом простіше керувати як комерційно-му банку, так і центральному. Проте система багатьох коефіцієнтів дає змогу цент-ральному банку гнучкіше проводити свою політику резервних вимог, наприклад, змінювати рівень вимог для однієї категорії депозитів і залишати його без зміни для іншої. Це посилює ефективність управління ліквідністю банківської системи з боку центрального банку. Також система багатьох коефіцієнтів є більш прийнятною, то-му що дає змогу враховувати різні рівні коливання, які притаманні різним катего-ріям депозитів, і навпаки, передбачає диференціацію ступеня ризику ліквідності для активів.

З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

1. Розрахуємо норматив миттєвої ліквідності (Н4):

Норматив миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобовязань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках).

Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобовязань банку, що обліковуються за поточними рахунками.

, (1.1)

де К_кр - кошти на кореспондентському рахунку:

К_а - кошти в касі:

Р_п - поточні рахунки для розрахунку нормативу миттєвої ліквідності:

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) у 2011 році становив 51%, протягом року спостерігалась позитивна тенденція, збільшувались високоліквідні активи і зменшувалися зобовязання і тому у 2012 році цей норматив склав 51%, а у 2013 році склав 68%. Таким чином ми бачимо, що норматив миттєвої ліквідності виконується і нарікань з боку НБУ немає.

2. Розрахуємо норматив поточної ліквідності (Н5) (з кінцевим строком погашення до 31 дня):

Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобовязань банку.

Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобовязання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (включно).

Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобовязань банку з відповідними строками виконання.

Норматив поточної ліквідності розраховується за такою формулою:

, (1.2)

де А_пв - активи первинної та вторинної ліквідності:

Р_п - поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності:

З - зобовязання банку:

До активів первинної та вторинної ліквідності при розрахунку нормативу поточної ліквідності належать:

- готівкові кошти;

- банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках, які відкриті в Національному банку та інших банках;

- строкові депозити, які розміщені в Національному банку та інших банках;

- боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- боргові цінні папери, емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- боргові цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;

- надані кредити.

До зобовязань належать:

- кошти до запитання;

- короткострокові та довгострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

- кошти бюджету України;

- строкові депозити інших банків та клієнтів;

- цінні папери власного боргу, емітовані банком;

- субординований борг банку;

- зобовязання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

- зобовязання з кредитування, що надані клієнтам і банкам.

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж: 30 відсотків, з 01.07.2002 - 35 відсотків, з 01.01.2003 - 40 відсотків.

Норматив поточної ліквідності (Н5) у 2011 році становив 122 %, а у 2012-2013 році - 149 %, отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

3. Розрахуємо норматив короткострокової ліквідності (Н6):

Норматив короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобовязання за рахунок ліквідних активів.

Норматив короткострокової ліквідності визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобовязань.

Норматив короткострокової ліквідності розраховується за такою формулою:

, (1.3)

де А_л - ліквідні активи;

Р_п - поточні рахунки для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності;

З_к - короткострокові зобовязання.

До розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються ліквідні активи та короткострокові зобовязання з початковим строком погашення до одного року.

До ліквідних активів при розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються:

- готівкові кошти;

- банківські метали;

- кошти на кореспондентських рахунках, що відкриті в Національному банку та інших банках;

- короткострокові депозити, що розміщені в Національному банку та інших банках;

- короткострокові кредити, що надані іншим банкам;

- боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення.

До короткострокових зобовязань включаються:

- кошти до запитання;

- кошти бюджету України;

- короткострокові кредити, які одержані від Національного банку та інших банків;

- короткострокові депозити інших банків і клієнтів;

- короткострокові цінні папери власного боргу, емітовані банком;

- зобовязання і вимоги за всіма видами гарантій, порук, авалів;

- зобовязання з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20 відсотків.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) у 2011 році становив 316%, у 2012 - 239%, а у 2013 - 276%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

Після аналізу дотримання банком нормативів ліквідності, встановлених НБУ, доцільно проаналізувати динаміку змін показників ліквідності (табл. 1.5.).

Таблиця 2.5 Аналіз дотримання нормативів ліквідностіАБ «Полтава-банк»

Як показують розрахунки, ліквідність банку, що аналізується, протягом періоду підвищилась. Усі нормативи ліквідності банком виконуються і значно перевищують установлені значення (рис. 1.1). Це свідчить про надмірне перевищення наявних у розпорядженні банку короткострокових ліквідних активів над їх зобов`язаннями з відповідними термінами виконання.

Рис. 1.1. Дотримання комерційним банком нормативів ліквідності (%)

Однак таку ситуацію не можна вважати цілком позитивною. Значне перевищення банком нормативних значень коефіцієнтів ліквідності свідчить про те, що банк працює дуже обережно, а тому занадто багато своїх коштів вкладає у високоліквідні активи, які зазвичай є менш дохідними, ніж актив із більшим строком вкладення коштів. Отже, банк з погляду отримання доходу неефективно використовує запозичені на ринку фінансові ресурси. Це було характерно для нього в 2011 році і ще помітніше в 2012-2013 році, що, зазвичай, повинно турбувати керівництво і власників банку.

Аналіз банківської ліквідності за методом коефіцієнтів є традиційним підхо-дом до оцінювання рівня забезпеченості банку ліквідними коштами. У процесі ана-лізу, крім нормативів НБУ, можуть додатково використовуватись й інші коефіцієн-ти, що характеризують ліквідність банку та чинники, які на неї впливають [20].

Використовуючи дані балансу за 2007-2012 та 2013 рр., згрупуємо їх до необхідних показників, з допомогою яких визначимо окремі показники ліквідності досліджуваного банку (табл. 1.6), надалі результати проведених розрахунків занесемо до підсумкової таблиці 1.7:

Таблиця 1.6 Вихідні дані для розрахунку основних показників, що характеризують ліквідність АБ «Полтава-банк»

1. Розрахуємо коефіцієнт миттєвої ліквідності

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобовязання за всіма депозитами. Нормативне значення коефіцієнта () має бути не менше ніж 20 відсотків.

, (1.4)

де К_кр - коррахунки в банках;

К_а - готівка в касі банку;

Д - зобовязання в депозитах усіх видів.

або 20%.

або 15%.

або 14%.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності у 2011 році становив 20%, у 2012 - 15%, а у 2013 - 14%. Норматив виконується лише в 2011 році. Оскільки норматив не виконується, банку необхідно переглянути структуру зобовязань і по можливості реструктурувати їх на довгострокові, а також політика банку повинна бути спрямована на притягнення строкових депозитів і вкладів.

2. Розрахуємо коефіцієнт загальної ліквідності зобовязань банку

Коефіцієнт загальної ліквідності зобовязань банку характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобовязань (Ззаг) всіма активами (Азаг). Нормативне значення коефіцієнта()має бути не менше ніж 100 відсотків.

, (1.5)

де А_з - активи загальні;

ЗК - зобовязання (залучені і позичені кошти) всіх видів.

або 122 %.

або 124%.

або 121%.

Коефіцієнт загальної ліквідності у 2011 році становив 122%, у 2012 - 124%, а у 2013 - 121%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

3. Розрахуємо коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів

Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах(Ар). Нормативне значення коефіцієнта()має бути не менше ніж 20 відсотків

, (1.6)

де А_вл - активи високоліквідні;

А_р - активи робочі.

або 7%.

або 15%.

або 19%.

Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих у 2011 році становив 7%, у 2012 - 15%, а у 2013 - 19%. Норматив не виконується, але значення постійно зростає і в 2013 році наближається до нормативного.

4. Розрахуємо коефіцієнт ресурсної ліквідності зобовязань

Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобовязань характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобовязань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобовязань банку поверненнями дохідних активів. Для даного коефіцієнта нормативу не існує.

, (1.7)

де А_д - активи дохідні.

або 96%.

або 89%.

або 84%.

Можна сказати що значення коефіцієнта ресурсної ліквідності зобовязань постійно зменшується, що є негативним явищем для діяльності комерційного банку.

5. Розрахуємо коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність). Нормативне значення коефіцієнта має бути не менше ніж 70-80 відсотків

, (1.8)

де КР - видані кредити.

або 129%.

або 145%.

або 121%.

Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів у 2011 році становив 129%, у 2012 - 145%, а у 2013 - 121%. Отже цей норматив виконується і нарікань з боку НБУ немає.

6. Розрахуємо коефіцієнт генеральної ліквідності зобовязань

Коефіцієнт генеральної ліквідності зобовязань розкриває здатність банку погашати зобовязання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам). Для даного коефіцієнта нормативу не існує.

, (1.9)

або 24%.

або 33%.

або 34%.

Значення коефіцієнта генеральної ліквідності зобовязань постійно збільшується, що є позитивним явищем для діяльності комерційного банку.

Для зручності аналізу показників ліквідності банку занесемо їх у таблицю (табл. 1.7)

Таблиця 1.7 Розрахунок основних показників, що характеризують ліквідність банку

Як свідчать дані, наведені в розрахунковій таблиці 1.7, банк не в змозі погасити зобов`язання за депозитами протягом аналізованого періоду, рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності (відповідно у 2011 р. - 20%, у 2012 р. - 15 % і у 2013 р. - 14% за норми НБУ не менше 20 %). Коефіцієнт загальної ліквідності АБ «Полтава-банк» повністю відповідає нормативному показнику, тобто є більше 100%, і це забезпечувало спроможність банку погашати будь-які зобовязання і борги перед клієнтами. Коефіцієнт відношення високоліквідних активів до робочих також не виконується, тому що значення цього показника є <20%.

Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобовязань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобовязань(рис 1.2), він знизився з 96 % - 2011 р. до 89 % - 2012 р. і 84% - 2013 р. Отже, це зниження - сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.

Рис. 1.2. Дотримання комерційним банком коефіцієнтів ліквідності (%)

Доповнюючим показником ресурсної ліквідності є коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів. Як видно із табл. 1.6, цей показник зріс з 129 % - 2011 р. до 145 % - 2012 р., і скоротився у 2013 р. - 121%, за нормативу в межах 70-80 % Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобовязань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Отже, видані кредити забезпечені переважаючим обсягом залучених депозитів і банкові не загрожує незбалансована ліквідність.

Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, продовжує залишатися висока спроможність банку погашати зовнішні зобовязання за залученими і позиченими коштами високоліквідними активами та через продаж нерухомості (майно і незавершені капітальні вкладення). Він дещо зріс з 24 % до 33 % і з 33% до 34%.

Таким чином, розрахована і розглянута в табл. 2.6 система показників банку, а також діаграма (рис. 1.2) показала, що він не дотримувався в 2011-2013 рр. деяких нормативних вимог НБУ щодо ліквідності і не в повному обсязі забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобовязаннями перед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитних рахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.