28.Тарифні методи протекціонізму.

До тарифних методів протекціонізму відносяться мито та тарифна квота. В залежності від контексту митний тариф може визначатися наступним чином:

1.Як інструмент торговельної політики та державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком

2.Зведення ставок мита, що застовуються по відношення до товарів, що рухаються через митні кордони країни.

3.Як визначена ставка мита, що має сплачуватися при вивезенні або ввезенні певного товару.

Мито – обов’язків внесок, що стягується митними органами при експорті або імпорті товару. В залежності від величини експорту або імпорту мито може бути не вигідним. Функції мита:

1 – фіскальна

2 – протекціоністська

3 – балансуюча

Тарифна квота – це різновид змінного мита, ставка якого залежить від обсягу імпорту товару: при імпорті в межах повної кількості імпорт оподатковується по базовій ставці мита при перевищенні певного обсягу імпорті за більш високою ставкою мита.

Нетарифне держ. рег-ня зовнішньоекономічної діяльності - комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни. Нетарифні обмеження є заходами прихованого протекціонізму. Нетарифні методи регулювання за характером дії поділяються на: o кількісні (квотування, ліцензування, добровільні обмеження, ембарго);

- приховані (державні закупівлі, вимоги до вмісту компонентів, технічні бар'єри, податкові збори, імпортний депозит);

- фінансові (субсидії, кредитування, демпінг);

- неекономічні (торговельні угоди, правові режими).