Тема 1. Суть та функції грошей

Є дві концепції походження грошей.

1) Раціоналістична – пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми або впровадження законодавчих актів держави для полегшення обміну товарами. Вона була висунена Аристотелем і була поширена до 18 сторіччя.

2) Еволюційна – гроші з'явилися внаслідок еволюційного процесу, який поза волею людей привів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і зайняли особливе місце. Цю концепцію висунули класики політекономії – Сміт, Рікардо, Маркс. Згідно з цією концепцією гроші з'явилися як результат більш високого розвитку продуктивних сил і товарних відносин.

Еволюція обміну товарів передбачає розвиток форм вартості:

1) проста, або випадкова, форма вартості.

2) розгорнена форма вартості.

3) загальна форма вартості.

4) грошова форма вартості.

Для перетворення товару в гроші необхідно:

а) загальне визнання даного факту як покупцем, так і продавцем, тобто обидва суб'єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар-гроші;

б) наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатних для постійної обмінюваності;

в) тривале виконання товаром-грошима ролі загального еквівалента.

Гроші є загальним еквівалентом. У грошах виражає свою вартість будь-який товар, і на них можна придбати будь-коли і будь-які продукти праці. Будучи товаром товарів, гроші виступають як загальний товар.

Грошам, на відміну від інших товарів, властива абсолютна ліквідність. Абсолютна ліквідність – здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Ліквідність будь-якого виду майна (активу) безпосередньо пов'язана з витратами його обміну на інші види майна. Майно, витрати обміну якого дорівнюють нулю, є абсолютно ліквідним.

Суть грошей як економічної категорії виявляється в їх функціях.

Гроші виконують наступні п'ять основних функцій: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб накопичення і заощадження і світові гроші.

1) Функція грошей як міри вартості. Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість всіх товарів. При цьому вимірювання вартості товарів грошима відбувається ідеально, тобто у товаровласника не обов'язково повинна бути готівка.

2) Функція грошей як засобу обігу – це функція грошей, в якій вони виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

3) Функція грошей як засобу платежу – це функція грошей, яка полягає в обслуговуванні погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин. Під час погашення боргових зобов'язань гроші виконують функцію засобу платежу. При такому обміні немає зустрічного руху грошей і товару, погашення боргового зобов'язання є завершальною ланкою в процесі купівлі-продажу.

4) Функція грошей як засобу накопичення і зберігання. Для утворення скарбів гроші витягуються із обігу, тобто акт продаж-купівля переривається. Однак просте накопичення і зберігання грошей власнику додаткового прибутку не приносять. Накопичення грошей має таке призначення: збереження вартості; створення резерву платіжних коштів; розширення виробництва і отримання додаткового прибутку.

5) Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Світові гроші функціонують як загальний платіжний засіб, загальний купівельний засіб і загальна матеріалізація суспільного багатства. Тобто світові гроші – комплексна функція, яка повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.

Гроші в своєму розвитку виступалив двох видах: дійсні гроші і знаки вартості (замінники дійсних грошей).

Дійсні гроші – гроші, у яких номінальна вартість (позначена на них вартість) відповідає реальній вартості, тобто вартості металу, з якого вони виготовлені. До них відносяться металеві гроші із золота та срібла.

Золотий обіг проіснував в світі відносно недовго - до першої світової війни, коли країни для покриття своїх витрат здійснювали емісію знаків вартості. Поступово золото зникло з обігу.

Замінники дійсних грошей (знаки вартості) – гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто затраченої на їх виробництво суспільної праці. До них відносяться: монети із дешевих металів, паперові та кредитні гроші.

Право випуску паперових грошей присвоює собі держава. Це казначейські білети, які випускає казначейство. Різниця між номінальною вартістю випущених грошей і вартістю їх випуску (витрати на папір, друкування) утворює емісійний дохід скарбниці, що є істотним елементом державних надходжень. Відсутність золотого обміну не дає паперовим грошам можливість піти із обігу. Суть паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, що випускаються державою для покриття бюджетного дефіциту, звичайно вони не розмінні на золото і наділені державою примусовим курсом.