logo search
mezhdunarodka

54.Проблема зайнятості населення, галузева структура зайнятості у світі.

Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинутих країнах зайнятість у промисловості становить 25-40 %, а кількість зайнятих у сільському господарстві постійно зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров'я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. В країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. Частка зайнятих в промисловості тут не перевищує 15 %. Значний відсоток становлять зайняті у невиробничій сфері, переважно в сфері послуг. У постсоціалістичнихкраїнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % - у промисловості й 20 % - в сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров'я, культурі.

Серйозною макроекономічною проблемою є безробіття. Поняття "повна зайнятість" досить складне у плані визначення. На перший погляд його можна було б трактувати в тому розумінні, що всі 100% робочої сили мають роботу. Проте це не так. Певний рівень безробіття вважається нормальним і цілком виправданим.

Постіндустріальним та індустріальним країнам притаманний значний розвиток галузей невиробничої сфери на базі високорозвинутої промисловості, особливо її обробної ланки. Чим нижчий рівень промислового розвитку, тим менша частка населення зайнята у невиробничій сфері. Цей загальний баланс галузевої структури зайнятості може мати варіації, пов'язані з національними традиціями або політичними умовами на певний час. У цьому можна впевнитись навіть порівнюючи США та Японію, Індію та Китай за даними таблиці 2. Але загалом за динамікою галузевої структури зайнятості можна простежити зміни в галузевій структурі виробництва та перебіг в напрямі розвитку господарства окремої країни.

55.Поняття, види, напрямки та наслідки міжнародної міграції населення.

Просторовий характер міграції

внутрішня (всередині країни, а саме між селом і містом, між містами, регіонами)

зовнішня (за межі країни)

Часова ознака міграції

остаточна (виїзд назавжди)

тимчасова або ротаційна, в тому числі сезонна (наприклад, збір врожаю)

маятникова (регулярні пересування з пункту постійного проживання до місця роботи. Наприклад, сьогодні за таким принципом організована робота українських і російських шахтарів на норвезькому острові Шпіцберген)

Напрямок руху мігрантів:

еміграція (виїзд)

імміграція (в’їзд)

рееміграція (повернення мігрантів на батьківщину, інколи – виїзд у третю країну)

позитивні

  1. Зниж. напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надл-вої роб. сили.

  2. Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників.

  3. Збільш. валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів.

  4. Зростає рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рах. переказів і реч. відправлень

  5. Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів.

  6. Підвищується техніко-економічний рівень виробництва внаслідок праці більш кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину з розвинених країн.

  7. З’являється можливість створення високоприб-вої галузі з експорту роб. сили.

  8. В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.

негативні

  1. Зменшуються можливості власного розвитку внаслідок відтоку кваліфікованих кадрів і фахівців (“втрата розумів”) в більш привабливі країни.

  2. Знижується загальна конкурентоспр. на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів.

  3. Виникає можливість приховування мігрантами доходів і ухилення від податків щодо країн, які не мають між собою двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування.

  4. Зменшуються надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків.

Позитивни

Наслідки для імпортера

  1. Стимулюється розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили.

  2. Зростає конкурентоспроможність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів.

  3. Знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації.

  4. Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки.

  5. Під час криз знижується соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами.

  6. Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам.

  7. Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці.

Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації

негативни

  1. Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноземної робочої сили.

  2. Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів.

  3. Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів.

  4. Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем.

Погіршується криміногенна ситуація в країні.