Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний:

проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу;

надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів Уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті, у тому числі щодо:

розробки та постійного поновлення правил внутрішнього фінансового моніторингу і програм його здійснення з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативних актів Уповноваженого органу;

підготовки персоналу щодо виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітніх та практичних заходів;

забезпечення проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

125. Содержание

     • Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
     • Характеристика основних суб’єктів страхового підприємництва.
     • Класифікація в страхуванні та її використання в управлінні страховим бізнесом.
     • Управління активами акціонерної страхової компанії.
     • Особливості управління страховими товариствами з повною й додатковою відповідальністю та командитних товариств.
     • Товариства взаємного страхування та основні чинники, що гальмують їх розвиток в Україні.
     • Умови залучення іноземних інвесторів до розвитку страхової індустрії в Україні.
     • Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток вітчизняного страхового ринку.
     • Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
     • Зміст пакету необхідних документів і процедура ліцензування страхових організацій.
     • Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
     • Потенціал страховика та фактори ефективності його використання.
     • Лінійна структура управління організацією, її переваги й недоліки.
     • Функціональна структура управління організацією: переваги і недоліки.
     • Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
     • Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
     • Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
     • Методи вибору ефективної структури управління: аналітичний, проектний, організаційний.
     • Управління кадровим забезпеченням страхових організацій.
     • Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
     • Компетенція та порядок підготовки й проведення загальних зборів акціонерів страховика. Оформлення й реалізація їх рішень.
     • Спостережна рада. Рада директорів. Права та обов’язки цих органів.
     • Ревізійна комісія страховика, її права та обов’язки. Аудит страхових компаній.
     • Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
     • Особливості керівних органів у неакціонерних видах страхових організацій.
     • Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
     • Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
     • Стратегічний менеджмент як процес, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
     • Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
     • Процес розробки стратегії страхової організації.
     • Визначення місії, цілей та завдань страховика.
     • Управління бізнес-процесами в страхуванні.
     • Реструктуризація страховиків. Визначення доцільності об’єднання (поглинання) компаній.
     • Управління інноваційними процесами в страхуванні.
     • Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
     • Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
     • Особливості бюджетування в страховій організації.
     • Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
     • Основні цілі та завдання інформаційних систем в управлінні страховою організацією.
     • Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
     • Інформаційний супровід договорів у сфері страхування.
     • Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя.
     • Формування баз даних і управління їх використанням у страхових організаціях.
     • Електронна база даних з автотранспортного страхування при мтсбу. Система електронного обміну даними.
     • Страхова статистика та бухгалтерський облік як інструменти управління.
     • Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях.
     • Публікація звітності на іншої інформації. Взаємовідносини страховиків із засобами масової інформації.
     • Шляхи вдосконалення інформаційної системи страховика.
     • Сутність і завдання страхового маркетингу.
     • Маркетингова служба страховика та її функції.
     • Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
     • Методи збору та аналізу інформації про споживачів страхових послуг та конкурентів. Оцінка рівня конкуренції на ринку страхових послуг.
     • Розробка та просування нових видів страхових послуг.
     • Зміст плану маркетингу.
     • Управління рекламною діяльністю.
     • Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
     • Управління прямими продажами: через головний офіс та відокремлені структурні підрозділи.
     • Страхові агенти, їх класифікація та основні функції.
     • Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
     • Винагорода страховим посередникам.
     • Нові форми страхового посередництва.
     • Поняття і класифікація ризиків.
     • Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
     • Організація відбору ризиків на страхування.
     • Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
     • Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
     • Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
     • Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
     • Тарифна політика, її цілі та принципи.
     • Складові й основні завдання андерайтингу. Вимоги до управління андерайтингом.
     • Ідентифікація ризиків. Основні завдання: виявлення можливих ризиків та визначення причин імовірності їх настання.
     • Джерела й способи отримання необхідної інформації для проведення ідентифікації ризиків.
     • Методи кількісного і якісного аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують причини, і величину ризиків.
     • Методика визначення та характеристика показників: ймовірності або частоти збитку, очікуваного значення збитку, максимального збитку та відхилень фактичних результатів від очікуваних.
     • Контроль за ризиком. Врахування факторів територіальної та часової розкладки ризиків. Доцільність перестрахування ризиків.
     • Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
     • Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
     • Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
     • Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
     • Порядок урегулювання збитків у різних видах страхування.
     • Особливості виплат страхових сум за договорами зі страхування життя.
     • Оформлення страховиками регресних позовів.
     • Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
     • Грошовий потік як сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генерують діяльність суб’єкта господарювання.
     • Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
     • Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
     • Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
     • Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
     • Управління витратами страховика.
     • Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
     • Грошові надходження й витрати зумовлені інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
     • Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
     • Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
     • Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфелю.
     • Поняття технічних резервів. Склад техніч­них резервів згідно із Законом України «Про страхування».
     • Резерв незароблених премій та порядок його формування.
     • Види резерву збитків та порядок їх формування.
     • Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
     • Резерв катастроф та порядок його створення.
     • Управління інвестиційною діяльністю страховика.
     • Управління інвестиційним портфелем та оцінка його ефективності.
     • Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
     • Нормативи та напрямки розміщення страхових резервів.
     • Принципи розміщення та інвестування тимчасово вільних ко­штів страхових резервів.
     • Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
     • Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
     • Гарантійний фонд. Вільні ре­зерви страховика.
     • Оцінка структури активів та пасивів страховика.
     • Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
     • Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
     • Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
     • Нормативні показники діяльності страхової компанії та їх роль у забезпеченні рентабельної роботи страховика.
     • Мета фінансового моніторингу – запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
     • Дії, які відносяться до легалізації (відмивання) доходів.
     • Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
     • Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
     • Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
     • Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
     • Програма та правила проведення фінансового моніторингу.