3. Світовий фінансовий ринок

Світовий фінансовий ринок – це складова частина інфраструктури світової фінансово-валютної системи, яка забезпечує територіальне (місце, віртуальне місце), часове і функціональне здійснення трансакцій суб’єктів міжнародної економіки, встановлення рівноважної ціни за відповідних обсягів купівлі-продажу фінансових активів, інструментів, технологій, а також надання фінансових послуг, необхідних для здійснення міжнародної господарської та фінансової діяльності.

Світовий фінансовий ринок з інституційного погляду є сукупністю банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, їх продавцями та покупцями.

Об’єктивною основою розвитку світового фінансового ринку є закономірності кругообігу функціонуючого капіталу. У деяких місцях виникає надмірна пропозиція тимчасово вільних капіталів, в інших постійно виникає попит на них. Бездіяльність капіталу суперечить його природі та законам ринкової економіки. Світовий фінансовий ринок вирішуює цю суперечність на рівні глобальної економіки.

Світовий фінансовий ринок на сучасному етапі має такі особливості:

• спрощений доступ до довгострокового кредитування для більшості позичальників;

• менші витрати на проведення операції;

• менш жорсткі вимоги до розкриття інформації;

• більший рівень участі суб’єктів на ринках боргових цінних паперів через їх меншу ризиковість тощо.

В структурі світового фінансового ринку можна виділити такі найважливіші сегменти:

• міжнародний валютний ринок;

• міжнародний ринок інвестицій (капіталів);

• міжнародний ринок банківських кредитів.