Визначення тарифної нетто-ставки з діючих ризикових видів страхування
При стійкості тимчасового ряду показників збитковості із 100 грн страхової суми
Нетто-ставка призначена для забезпечення виплат страхувальникам страхового відшкодування і страхових сум. По ризикових видах страхування вона складається з двох частин: основної частини і ризикової надбавки.
При стійкості тимчасового ряду показників збитковості за останні 5 років основна частина нетто-ставки розраховується як середньоп'ятирічна збитковість і забезпечує виплати у звичайному для останніх п'яти років розмірі. Ряд показників збитковості вважається стійким, якщо в ньому відсутня виражена тенденція до збільшення (зниження) збитковості.
Ризикова надбавка є гарантією забезпечення виплат страхувальникам у кожному конкретному році. Необхідність включення ризикової надбавки в тарифну нетто-ставку пояснюється тим, що в несприятливі роки основної частини нетто-ставки буде недостатньо для виконання страховими компаніями своїх зобов'язань, а ризикова надбавка створює певний запас міцності для страховика. В сприятливі роки невикористана на виплати ризикова надбавка направляється у запасний фонд.
Визначення ризикової надбавки здійснюється на основі ряду показників збитковості із 100 грн страхової суми за останні 5 років.
Статистичним аналогом ризикової надбавки є середньоквадратичне відхилення , що розраховується в такому порядку:
Знаходиться середня арифметична збитковості за останні 5 років по формулі ,
де ‑ середня арифметична збитковість;
‑ показник збитковості у конкретному -му році;
‑ число років у тимчасовому ряді показників збитковості (5 років).
Припустимо, що за останні 5 років по даному виду страхування рівень збитковості становив по роках у гривнях із 100 грн страхової суми: 0,24; 0,30; 0,22; 0,27; 0,31.
Тоді середня арифметична збитковість = грн.
Знаходять відхилення окремих значень збитковості від середньої арифметичної
Кожне знайдене відхилення підноситься до квадрату .
Квадрати відхилень підсумовуються і діляться на число відхилень мінус 1. Зі знайденої величини добувається квадратний корінь.
5. Нетто-ставка визначається як сума середньоп'ятирічної збитковості (1,19 грн і середньоквадратичного відхилення (0,17 грн) і становить у нашому прикладі 1,36 грн
При наявність вираженої тенденції до збільшення (зниження) збитковості із 100 грн страхової суми
При наявності вираженої тенденції до збільшення (зниження) збитковості визначення основної частини нетто-ставки як середньоп'ятирічної збитковості призведе до встановлення свідомо збиткового чи зайво рентабельного тарифу. У цьому випадку розрахунок основної частини нетто-ставки грунтується на побудові прогнозу збитковості на майбутні три роки. Прогнозування здійснюється з використанням методу парної кореляції і екстраполяції лінійного тренда.
Парна кореляція ‑ математичний метод встановлення взаємозв'язку між двома показниками.
Тренд ‑ математична функція, яка щонайкраще відбиває взаємозв'язок між показниками і дає уявлення про тенденцію зміни цього взаємозв'язку.
Лінійний тренд ‑ тренд називається лінійним, якщо математичною функцією, що відбиває взаємозв'язок між показниками, є пряма лінія.
Екстраполяція - поширення на майбутнє результатів, отриманих на основі фактичних даних.
Екстраполяція лінійного тренду - математичний метод прогнозної оцінки значень досліджуваного показника, заснований на продовженні лінії знайденого тренду в область майбутніх значень даного показника.
Спочатку знаходяться значення параметрів і шуканого рівняння лінійного тренду:
де ‑ збитковість із 100 грн страхової суми (функція);
t ‑ час у роках.
Значення параметрів знаходяться з такої системи рівнянь:
,
де n – число років у тимчасовому ряді показників збитковості;
‑ значення збитковості в i-тому році;
‑ номер року, якому відповідає значення збитковості, рівне ;
і ‑ параметри шуканого рівняння лінійного тренду;
i= 1, 2, ..., n ‑ номери років тимчасового ряду показників збитковості.
Наприклад: Припустимо, що за 5 років по деякому виду страхування рівень збитковості становив по роках у гривнях із 100 грн страхової суми ( ): 0,29; 0,30; 0,37; 0,50; 0,54.
Складається таблиця для розрахунку показників, необхідних для визначення значень параметрів і .
Роки | Номер року | Фактична збитковість по роках | ( ) |
|
1997 1998 1999 2000 2001 | 1 2 3 4 5 | 0,28 0,30 0,37 0,50 0,54 | 0,28 0,60 1,11 2,00 2,70 | 1 4 9 16 25 |
Сума | 15 | 1,99 | 6,69 | 55 |
Знайдені показники заносяться у наведену вище систему рівнянь:
,
Отримана система двох рівнянь з двома невідомими розв'язується методом підстановки. Розв'язавши дану систему отримаємо: =0,182; =0,072.
Таким чином, рівняння лінійного тренду має вигляд:
Підставляючи в отримане рівняння лінійного тренду послідовно значення t=1, 2, …, 5, визначають теоретичні (вирівняні) значення збитковості із 100 грн страхової суми для кожного наступного року:
грн для першого року;
грн для другого року;
грн для третього року;
грн для четвертого року;
грн для п'ятого року;
Знак "^" вказує на те, що отримані значення збитковості є теоретичними (вирівняними).
Знайдений лінійний тренд екстраполюється ще на три роки, для чого в рівняння тренду підставляються значення t=6, 7, 8:
грн для шостого року;
грн для сьомого року;
грн для восьмого року.
Отримана оцінка збитковості для 5-го року може бути прийнята за основну частину нетто-ставки.
Розрахунок ризикової надбавки ( ) здійснюється у такому порядку:
Знаходяться відхилення фактичних значень збитковості в окремі роки від отриманих при розрахунку основної частини нетто-ставки теоретичних (вирівняних) її значень для цих років.
У нашому прикладі ці відхилення становитимуть, грн:
0,28-0,254=+0,026;
0,30-0,326=-0,026;
0,37-0,398=-0,028;
0,50-0,470=+0,030;
0,54-0,542=-0,002.
Кожне знайдене відхилення підноситься до квадрату:
(0,026) =0,000676;
(-0,026) =0,000676;
(-0,028) =0,000784;
(0,030) =0,000900;
(-0,002) =0,000004;
Квадрати відхилень підсумовуються і діляться на число відхилень мінус 1:
Із середнього квадрату відхилень добувається квадратний корінь:
грн
Таким чином, ризикова надбавка у розглянутому прикладі становить 0,03 грн із 100 грн страхової суми.
- Сутність, особливості і завдання актуарних розрахунків
- Тарифна політика у галузі страхування
- Основи тарифних розрахунків з ризикових видів страхування склад і структура страхового тарифу
- Визначення тарифної нетто-ставки з діючих ризикових видів страхування
- Визначення тарифних брутто-ставок на основі затвердженої нормативної структури
- Таблична модель поведінки клієнта страхової компанії
- Аналіз рівноваги особи, яка страхується
- Аналіз тактики страхової компанії
- Побудова моделі корисності страхового контракту
- Фінансова стійкість страхових операцій і методи її забезпечення
- Статистичні показники надійності страхових компаній
- 2. Коефіцієнт платоспроможності (кп)
- 4. Коефіцієнт надійності страхової компанії (кн)