Регіональна структура світового товарообігу
Регіони | Весь товарообіг | Експорт | Імпорт | Сальдо | ||
млрд.дол | Дол. на душу нас. | % | млрд. долларів | |||
Європа | 3361 | 7249 | 36 | 1845 | 1816 | +29 |
Німеччина | 802 | 10025 |
| 424 | 378 | +96 |
Франція | 492 | 8631 |
| 249 | 243 | +6 |
Великобританія | 436 | 7650 |
| 202 | 234 | -32 |
Італія | 357 | 5263 |
| 190 | 167 | +23 |
Пн.Америка | 1659,3 | 3694 | 16,3 | 729,3 | 930 | -200,7 |
США | 1201 | 4619 |
| 512 | 689 | -177 |
Пд.Америка | 213,7 | 577 | 2,1 | 107,5 | 106,2 | +1,3 |
Бразилія | 79,4 | 499 |
| 43,5 | 35,9 | +7,6 |
Аргентина | 37,3 | 1097 |
| 15,8 | 21,5 | -5,7 |
Мексика | 95,4 | 1098 |
| 34,5 | 60,9 | -26,4 |
Азія | 3049,5 | 892 | 29,9 | 1554 | 1995,6 | +58,4 |
Японія | 781,6 | 6252 |
| 444,2 | 337,4 | +106,8 |
Китай | 495,9 | 402 |
| 260,2 | 235,7 | +24,5 |
Сінгапур | 236,4 | 71636 |
| 118,2 | 118,2 | 0 |
Гонконг | 365,6 | 59934 |
| 173,3 | 192,3 | -19 |
Африка | 224,5 | 304 | 2,2 | 118,3 | 106,2 | +12,1 |
Алжир | 20,9 | 746 |
| 10,5 | 10,4 | +0,1 |
Нігерія | 19,8 | 172 |
| 11,8 | 8 | +3,8 |
ПАР | 54,8 | 1304 |
| 27,8 | 27 | +0,8 |
Австралія і Океанія | 208 | 4622 | 2 | 104 | 104 | 0 |
Країни з перехідною економікою | 1157 | 2537 | 12,5 | 657 | 500 | +100 |
Весь світ | 10173,3 | 1784 | 100 | 5072,9 | 5100,4 | +27,5 |
Пануюче положення за обсягами світового товарообігу, який становить 3661 млрд. дол. (46,4%) та показником товарообігу на душу населення - 7249 дол. посідає Західна Європа, де проживає 9,2% світового населення. Половину західноєвропейського товарообігу формують країни - ФРН, Франція, Великобританія, Італія з високим рівнем економічного потенціалу, ємким насиченим внутрішнім ринком, високими експортними квотами товарів та послуг. Завдяки розвитку регіонального поділу праці та економічній інтеграції в країнах ЄС створено єдиний внутрішній ринок на принципі "чотирьох свобод" - вільного пересування товарів, капіталів, робочої сили та послуг. А в країнах ЄС створено ефективну модель експортно-імпортних потоків, які поглинають 70% товарних ресурсів. У регіоні створено Європейську валютну систему, діє могутній ринок позикових капіталів, розвинуто пряме інвестування виробництва експортних товарів. Наукомістке виробництво експортних товарів зумовило розвиток ринку послуг, на якому ведеться обмін технологіями, патентами, ліцензіями, ноу-хау, а також послугами інжинирингу, консалтингу, лізингу, франчайзингу.
У країнах ЄС переважає пасивне торговельне сальдо, за винятком ФРН з третіми країнами. Це пояснюється залежністю економіки європейських країн від імпорту нафти, природного газу, кольорових, дорогоцінних, рідкісних металів (50% загального обсягу імпорту), а також зерна, тропічних та субтропічних товарів.
Друге місце за рівнем розвитку світової торгівлі посідає Північноамериканський ринок (МАРТА), який охоплює 20% світового товарообігу, має більш як 3100 дол. товарообігу на душу населення. Інтегратором американського ринку є США, які концентрують 70% обсягів торгівлі капіталомісткими та наукомісткими товарами, з розвинутим ємким внутрішнім ринком товарів і капіталів. США мають 100 млрд. дол. дефіциту в торгівлі товарами та понад 100 млрд. дол. дефіциту в торгівлі капіталом. Торговельний дефіцит пояснюється високою купівельною спроможністю населення, капіталоємкістю національної економіки, збільшенням витрат на НДДКР, торговельною політикою країни, яка приваблює іноземний капітал, створює вигідні умови для розміщення філій ТНК, в основному японських та західноєвропейських високотехнологічних компаній, які насичують американський ринок електронною технікою, телекомунікаційними засобами зв’язку, робототехнікою, транспортними засобами, лазерною технікою, контрольними приладами. США одночасно має неперевершені обсяги прямих інвестицій за кордоном - 450 млрд. дол. (в 1991 р.), які направляються в ЄС (224 млрд. дол.), Латинську Америку (77 млрд. дол.), Японію (23 млрд. дол.), Австралію (15 млрд.), Гонконг (6 млрд. дол.), країни ОПЕК (11 млрд. дол).
На Азіатські регіональні ринки припадає 27,8% світового товарообігу, де проживає 59,4% населення планети, що зумовлює відносно низький показник товарообігу на душу населення - 659 дол.
Однак, у регіоні виділяється Японія - третій центр світової торгівлі, яка має усталене активне торговельне сальдо, +106 млрд. дол., з активною політикою торговельної експансії та вивозу капіталу в США та Нові індустріальні країни Азії.
Малі "азіатські дракони" - Тайвань, Сінгапур, Гонконг, Південна Корея демонструють безпрецедентні темпи зростання експортного виробництва електронної техніки та розвитку зовнішньої торгівлі. Вони не перевершені у світі за показниками товарообігу на душу населення - 10-15 тис. дол. Значне місце в розвитку світової торгівлі посідають країни ОПЕК - світові експортери нафти на Близькому Сході - Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Іран, Ірак. У регіоні функціонує Арабський спільний ринок товарів, капіталів та банківських послуг (Арабський валютний фонд, Ісламський банк розвитку, Арабський фонд економічного та соціального розвитку).
Недостатній рівень розвитку мають регіональні ринки Африки, які спеціалізуються на експорті товарів субтропічного і тропічного землеробства (какао, арахісу, цитрусових, фініків, бананів), а також мінерально-сировинних товарів.
Найбільш розвинутий Арабський спільний ринок країн Магребу має перспективи внутрірегіонального обміну машинобудівними та хімічними товарами, експортує в "треті країни" нафту, газ, фосфати, залізну руду. метали.
Проблеми розвитку Євразійського ринку пов’язані з виходом країн з перехідною економікою до світового ринку. Основними проблемами його розвитку є низька конкурентоспроможність виробництва експортних товарів, неконвертованість національних валют, нерозвинутість ринкової інфраструктури.
Політична нестабільність, незакінченість економічних реформ, дезінтеграція економічного простору СНД утруднює торговельно-економічні зв'язки і формування нової моделі експортно-імпортних потоків країн СНД з країнами Східної, Центральної та Західної Європи, а також з азіатськими та іншими регіональними ринками.
- Поняття та структура світового ринку вступ
- Виникнення світового ринку і стадії його розвитки
- Характерні риси світового капіталістичного ринку
- Місце та роль країн, що розвиваються, у міжнародному товарообміні
- Регіональна структура світового ринку товарів та послуг
- Регіональна структура світового товарообігу
- Світовий ринок непродовольчих товарів
- Світовий ринок товарів тривалого користування
- Світовий ринок продовольчих товарів
- Світовий ринок послуг
- Міжнародний лізинг.
- Міжнародний факторинг.
- Міжнародним форфейтинг.
- Міжнародний френчайзинг.
- Міжнародний консалтинг.
- Міжнародний туризм
- Страхові послуги на світовому ринку.
- Висновки