Грошова маса

Даний фактор іде відразу після дій НБУ, оскільки є одним із його інструментів регулювання. Згідно із січневим звітом НБУ, готівкова маса в країні збільшилась майже на 50 млрд грн або на 16,3%, але загальний грошовий агрегат зменшився в річному обсязі на 15%. І це при дво-трьохкратному подорожчанню товарів і послуг. Це свідчить про те, що НБУ намагався створити гривневий голод і цим підвищити курс національної валюти, що частково і вдалось. В окремі періоди це сприяло тимчасовому зміцненню гривні, адже по-перше, населення «злило» гривню, перевівши її в товарну форму і для прожиття вимушене було продавати валюту; по-друге, компанії-імпортери притримували гривню, тому що не вірили в курс долара за 20-22 грн, і в своїх розрахунках кінцевих цін використовували курс 29-30 грн/дол.США і 34-36 грн/євро.

СПЕКУЛЯТИВНІ ФАКТОРИ

«Панічна» поведінка з боку учасників ринку

Масове зняття депозитів протягом 2014-2015 років (за підсумками 2014 року загальний обсяг депозитів в українських банках знизився на 13,7% в національній валюті – до 364,5 млрд грн, і на 37,2% в іноземній валюті – до 19,4 млрд дол.; в січні-лютому 2015 року – ще на еквівалентних 17,2 млрд грн), що ще більше розхитало фінансову систему (Уніан, 2015). Але слід відмітити, що воно відбулось якраз тоді, коли Нацбанк перестав контролювати ситуацію на валютному ринку, а згодом взагалі самоусунувся від його регулювання. Звичайно, громадяни України, які правдою і неправдою заощаджували певні кошти протягом багатьох років, не хотіли ризикувати і втратити зароблене.