logo
default

1. Характеристика діяльності бюджетних установ та правові засади їх діяльності.

Бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків бюджетних установ суттєво відрізняється від обліку господарської діяльності підприємств виробничої сфери, що зумовлено самою специфікою їх діяльності: вони працюють не заради отримання прибутку, а для задоволення соціальних, культурних та інших потреб суспільства. У бюджетній сфері практично відсутні госпрозрахункові відносини, не обчислюється собівартість послуг, які надаються у більшості випадків безкоштовно. Бюджетні установи не мають статутного капіталу, а всі їхні активи с державною власністю. До бюджетної сфери належать установи різних галузей і видів діяльності, що зумовлює необхідність враховувати специфіку їхньої діяльності (освіта, охорона здоров'я, культура, наука, управління тощо). Починаючи з 2000 р. в бюджетній сфері відбулися значні зміни щодо організації обліку: впроваджено облік за новим планом рахунків, удосконалено облікові регістри та форми звітності, змінено порядок закриття рахунків та складання звітності і т. ін. Все це зумовлює необхідність спеціальної підготовки фахівців з обліку в бюджетних установах

Згідно статті 2 Бюджетного кодексу України до бюджетних установ належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування. а також організації створені ними у встановленому порядку,що повністю або частково фінансується за рахунок коштів бюджету на підставі кошторису доходів і видатків. Належність організацій до бюджетних визначається їхнім статутом, установчими документами, відповідними фінансовими органами. Це школи, дитячі садки, вищі та середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, установи охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури, культури і мистецтва, оборони, державної влади та управління, юридичних установ і багато інших.

Рішення про створення бюджетної організації приймають відповідні органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі відповідних установчих документів:

- статут установи;

- копію наказу про створення установи;

- документ про внесення реєстраційного збору та заповнену реєстраційну картку.

Оскільки бюджетні установи є платниками загальнодержавних податків і зборів до Державного бюджету податків і зборів та користуються пільгами з питань оподаткування то вони підлягають обов»язковій реєстрації згідно з Інструкцією про порядок обліку платників податків затвердженою наказом ДПА України від 19.021998 року№ 80.Після взяття на облік органи державної податкової служби формують довідку за формою Ф 4-ООП,яка є єдиним документом ,який це.підтверджує.

Платник податків зобов»язаний подати в органи ДПА повідомлення про відкриття та закриття рахунків у відповідних банківських установах.

Бюджетні установи є неприбутковими .тобто отримання прибутку не є їх основною метою,тому виникає необхідність зареєструватись в органах ДПА як неприбуткова організація.Ця реєстрація проводиться згідно із Положення «Про реєстрацію неприбуткових організацій затвердженим наказом ДПА України від 11.07.97. року№ 232 організацій ,які згідно п.7.11 закону України « Про оподаткування прибутку підприємств.звільняються від сплати податку на прибуток.Псля реєстрації присвоюється певна ознака неприбутковості;

0001 органи державної влади України

0002 установи та організації створені органами державної влади

0003 органи місцевого самоврядування

Згідно ст. 9 Закону України « Про податок на додану вартість «бюджетні організації підлягають реєстрації ,як плаиник податку на додану вартість за умови.що граничний обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів,робіт та .послуг за останніх 12 місяців перевищує 300000грн.

Крім того бюджетні установи підлягають обов»язковій реєстрації в органах пенсійного, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду соціального страхування на випадок безробіття,та фонду соцстрахування від нещасних випадків.

Особливості бухгалтерського обліку в установах невиробничої сфери визначаються законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес в Україні, інструкціями з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, іншими нормативними документами Міністерства фінансів України (МФУ) та Державного казначейства України (ДКУ).

До специфічних особливостей бюджетного обліку необхідно віднести:

Впровадження у невиробничій сфері нового господарського механізму, використання різних форм господарювання (орендна, кооперативна, індивідуальна трудова діяльність тощо) сприяли виникненню нових для бюджетних установ понять: колективний і орендний підряд, інтенсифікація виробництва, вартість підготовки спеціаліста, вартість медичних послуг, вартість послуг установ культури і т. ін.

Все це зумовлює специфіку і новизну в методології та організації обліку і вимагає відповідного теоретичного обґрунтування, що необхідно для посилення контролю за використанням ресурсів

З метою забезпечення єдиних методологічних основ організації і ведення бухгалтерського обліку та звітності на всій території України в умовах різних форм власності та розвитку ринкових відносин Верховна Рада України прийняла Закон України № 996-XIV від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Цей документ передбачає єдині засади організації обліку і звітності для всіх підприємств, установ і організацій, що є юридичними особами за законами України. Згідно з п. 4 статті 6 цього Закону «порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності про виконання бюджетів і госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства».

Державне казначейство України розробляє план рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних і позабюджетних коштів, основних засобів, запасів, видатків, валютних операцій, проведення інвентаризацій, складання звітності тощо. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю виконання кошторисів і бюджетів.

Одночасно треба зазначити, що на бюджетні установи не поширюється дія національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що розроблені і затверджені Міністерством фінансів України у період з 1999 до 2001 р.

Основними нормативними документами, відповідно до яких організовується облік у бюджетних установах України, є новий план рахунків бухгалтерського обліку та порядок його застосування, нова бюджетна класифікація видатків, інструкція про кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, інструкція з обліку запасів бюджетних установ та багато інших. У них викладено методику обліку операцій з виконання кошторису видатків за загальним і спеціальним фондами та з обліку іншої діяльності.

Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів, складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: 1) бухгалтерії окремих установ; 2) централізовані бухгалтери.

Зазвичай самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, лікарні тощо.

Централізовані бухгалтерії — найбільш поширена форма організації обліку к бюджетних установах. Вони створюються за відомчою чи міжвідомчою ознаками при територіальних і районних медичних закладах, управліннях місцевих державних адміністрацій, міністерствах, відомствах та їх управліннях і виконують усі функції з обліку та звітності бюджетних установ, які вони обслуговують.