Принципи організації системи доменних імен dns

Довільна DNS є прикладним процесом, який працює над стеком ТСР/ІР. Таким чином базовим елементом адресації є ІР адреса, а доменна адресація виконує роль сервісу. Але DNS – це інформаційний сервіс Internet , а тому протоколи, які його реалізують, відносяться до протоколів прикладного рівня моделі OSI. Система доменних імен будується за ієрархічним принципом, але не строго. Фактично нема єдиного кореня всіх доменів Internet. Формально він є, але єдиного адміністрування цього кореня нема. Адміністрування починається з доменів верхнього або першого рівнів. У 80-ті роки були визначені перші домени цього рівня: gov, mil, edu, com, net. Далі ідуть національні домени: uk, ru, ua.

За доменами верхнього рівня ідуть домени, які визначають або регіон, або організації. Довільна організація може отримати свій власний домен 2го рівня. Далі ідуть наступні рівні ієрархії, які можуть бути закріплені або за невеликими організаціями, або за підрозділами.

Дерево доменної адресації.

Найбільш популярна програма підтримки доменної адресації є named. Вона реалізує BIND. В системі Windows NT 4.0 є свій сервер доменних імен, який підтримує специфікацію BIND. Це сервер доменних імен який був запропонований в університеті Берклі. Він забезпечує пошук ІР адрес та доменних імен для довільного вузла мережі.

BIND забезпечує пошук доменної адреси машини користувача, якому адресована наприклад пошта, і визначає відповідність ІР адреси доменній адресі. Ця інформація використовується програмою розсилки поштових повідомлень sendmail, яка виконує роль поштового сервера. BIND реалізується за схемою клієнт-сервер: BIND – це сервер, а функції клієнта виконує resolver.

Б азовим поняттям для BIND є домен.

Це множина комп’ютерів, а вкладені кола – це під домени, які теж можна розбити на піддомени. При відображенні цієї структури в доменні імена отримаємо ієрархію імен вузлів мережі.