58. У яких випадках застосовуються і як реалізують себе фіксовані та плаваючі курси?

Фіксований курс валюти – це курс, який на певний термін установлюється як незмінний, незалежний від поточних змін у попиті та пропозиції валюти. Зміна фіксованого курсу здійснюється офіційно шляхом підвищення курсу національної валюти (ревальвація) або його зниження (девальвація).

переваги:– забезпечення для фірм та підприємств чіткої основи, коли вони планують діяльність і здійснюють політику ціноутворення;– можливість здійснювати досить ефективну грошово-кредитну політику в умовах, коли в країні ринок валюти, банківська система та інфраструктура ринку ще недостатньо розвинуті.

недоліків:– необхідність мати значні валютні резерви для підтримання курсу в умовах дії чинників, які ведуть до відхилення реального курсу від фіксованого;– можливість втрат в умовах виникнення спекулятивного руху валюти з однієї країни в іншу;– неможливість точного визначення на будь-який момент оптимального для країни співвідношення реального і фіксованого валютних курсів.

Плаваючий валютний курс – це такий режим валютного курсу, за якого він змінюється під впливом попиту і пропозиції. Види:

він може бути вільно плаваючим, тобто не залежати від валютного курсу будь-якої іншої країни і визначатися як співвідношення попиту та пропозиції на певну валюту.

валютний коридор- що центральний банк установлює верхню і нижню межі можливих коливань національної валюти.

режим колективного, спільного плавання- країни – члени певного угруповання разом змінюють курси своїх валют щодо валют країн, які не входять до цієї групи.