Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідно усвідомлювати, що інвестиційні операції відрізняються від кредитів за такими ознаками:

по-перше, кредит допускає використання коштів протягом відносно короткого проміжку часу за умови повернення їх і сплати процентів, а інвестування в цінні папери (чи прямі інвестиції) — це вкладення коштів з метою забезпечення прибутку на тривалий термін;

по друге, при банківському кредитуванні ініціатором угоди, звичайно, є боржник, а при інвестуванні — банк;

по-третє, у більшості кредитних угод банк — головний і тільки один з небагатьох кредиторів, тоді як в інвестиційному процесі він, як правило, один із багатьох кредиторів;

по-четверте, кредитування пов'язане з особистими стосунками боржника і кредитора, інвестування — це відособлена операція.

Ключовими характеристиками інвестиційної діяльності комерційних банків виступають очікуваний дохід від інвестування та ризик проведення інвестиційних операцій.

Серед основних видів ризиків слід виділити такі:

• ризик банківських операцій (дохід від одних цінних паперів може виявитись нижчим, ніж дохід від інших, внаслідок змін процентних ставок на фінансовому ринку);

• ризик інформації;

• ризик дострокового відкликання цінних паперів емітентами;

• ризик ліквідності;

• політичний ризик.

Існують дві загальновизнані концепції оцінки інвестиційного ризику: аналіз чутливості кон'юнктури ринку та аналіз вірогідного розподілення дохідності.

Можна виділити також :

Кредитний. ризик — ризик зменшення або втрати очікуваних доходів, викликаних невиконанням позичальниками зобов'язань за кредитом;

Інфляційний ризик — зменшення або втрата очікуваних реальних доходів, викликаних змінами в очікуваній інфляції.

Ризик доходу — допустиме зменшення виплат доходу з активу.

Ринковий ризик — зменшення або втрата доходів унаслідок зміни майбутньої ринкової ціни активу під впливом різних змін на фондовому ринку.

Зниження ризику як правило спричиняє зменшення доходності інвестиційних операцій. )

Необхідно звернути увагу на те, що найбільш безпечними вважаються вкладення в ОВДП. Максимальний дохід від інвестицій у цінні папери інвестор одержить тоді, коли вкладе кошти в акції фірм, що щойно створились, ці фірми виплачують високі дивіденди, як плату за ризик.

Дохідність інвестиційної діяльності залежить від наступних факторів:

• стабільний розвиток економіки;

• наявність різних форм власності у сфері виробництва і послуг, у т.ч. банківської діяльності;

• чітке функціонування фінансово-кредитної системи;

• наявність розвиненого і цивілізованого ринку ЦП;

• наявність ринкових інститутів ЦП;

• струнка законодавча база з регулювання випуску та обігу ЦП, діяльності учасників фондового ринку;

• наявність в обігу високоякісних ЦП, що використовуються у практиці міжнародної інвестиційної діяльності комерційних

• банків;

• наявність і підготовка висококваліфікованих спеціалістів.

Для зменшення ризику можливих втрат капіталу чи доходів від нього банки диверсифікують інвестиційний портфель за видами, строками та емітентами цінних паперів.

З метою мінімізації загального ризику інвестування банки здійснюють попереднє формування портфеля інвестиційних пропозицій, основними принципами якого виступають:

• оптимальне розподілення ресурсів за типами цінних паперів (акції, облігації, векселі тощо), які слід рангу вати за ступенем дохідності й ризику ;

• врахування вірогідності відхилення реальних характеристик від їх запланованого рівня;

• оперативна (відповідно до обраної стратегії і тактичної варіабельності кон'юнктури ринку) реструктуризація інвестиційного портфеля;

• формування портфеля з урахуванням конкретного стану макро- та мікросередовища (розвитку ринку цінних паперів, періоду їх обігу, статистичних характеристик ринку, коливань процентних ставок тощо).

Головне завдання банківського менеджменту щодо операцій з цінними паперами — вибір ефективної інвестиційної стратегії з наявних альтернативних варіантів — спосіб найбільш вигідного розміщення банківських ресурсів, який дозволяє одержати максимальний дохід при забезпеченні прийнятного рівня ризику.

З метою забезпечення контролю за інвестиційною діяльністю банків і обмеження інвестиційного ризику Національний банк України встановив нормативи інвестування, а саме: норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і норматив загальної суми інвестування (Н12).