9.5. Роль кредиту в розвитку економіки

Виконання кредитом певних функцій, які є проявом його сут­ності, дає змогу йому відігравати надзвичайно велику роль у роз­витку економіки і суспільства в цілому. З часом ця роль змінюва­лась. Ще у період первіснообщинного ладу з появою сім'ї та майнового розшарування суспільства кредит сприяв розпаду цього ладу і зародженню рабовласницького. Адже той, хто не зміг повер­нути борг за отриманою позичкою, ставав рабом свого кредитора. Кредит розоряв рабовласника і феодала, які отримували кредит на непродуктивні цілі — ведення війн, придбання предметів розкоші тощо, а потім не могли його повернути. Кредит сприяв становлен­ню капіталістичного ладу, допомагаючи створювати нові виробни­цтва, сприяючи концентрації і централізації капіталу. Значною мі­рою кредит сприяв зміні «обличчя» самого капіталістичного ладу, допомагаючи поліпшити життя широким верствам населення, роз­будові суспільства соціальної справедливості.

У своїй перерозподільній функції кредит, який характеризує­ться високою мобільністю, активно впливає на всі процеси су­спільного відтворення, значною мірою регулюючи його. Гро­шовий капітал як загальний ресурс з допомогою кредиту опера­тивно переливається з однієї галузі економіки в іншу, з одного регіону країни в інший. Так само він здійснює рух і у всесвіт­ньому масштабі.

Насамперед кредит відіграє значну роль в організації грошових розрахунків — готівкових і безготівкових. Він також допомагає суб'єктам господарювання збільшувати обсяги виробництва, за­безпечувати безперебійність кругообігу основного й оборотного капіталу та уникати кризових явищ. Особливо значна роль кредиту в задоволенні тимчасової потреби в коштах, обумовленої сезонніс­тю виробництва та реалізації продукції.

Кредит сприяє розширенню виробництва та реструктуризації української економіки, з одного боку, спрямованої на зменшення частки підприємств військово-промислового комплексу та енергомістких підприємств і таких із них, що значно забруднюють довкілля, а з іншого — на розвиток виробництва товарів народ­ного споживання, гострий дефіцит яких постійно відчувався в Радянському Союзі.

В умовах тривалої економічної, особливо інвестиційної, кризи в Україні кредит відіграє значну роль у відновленні діяльності підприємств, які тривалий час простоювали, допомагає їм зміни­ти асортимент продукції, що випускається, або поліпшити її якість, зробити цю продукцію конкурентоспроможною на внут­рішньому і світовому ринках.

Важливу роль кредит відіграє й у раціональному використанні робочих площ на підприємствах, які зменшили обсяги випуску раніше освоєної продукції, даючи можливість організувати на них виробництво нової продукції, що користується попитом се­ред споживачів, багато з якої раніше не випускалось в Україні, створюються підприємства сфери послуг населенню. Особливо велику роль кредит відіграє у насиченні споживчого ринку това­рами, у тому числі імпортними.

Кредит сприяє розвитку реформованого сільського господарст­ва України, сприяючи цим не тільки забезпеченню її населення високоякісними продуктами харчування, а промисловості сиро­виною, а й перетворенню нашої країни з її багатющими чорнозе­мами і сприятливим для ведення сільського господарства кліма­том у крупного експортера сільськогосподарської продукції. При цьому значне місце відводиться іпотечному кредиту, правові умо­ви для застосування якого створені прийняттям у 2001—2002 рр. Земельного кодексу України, законів про іпотеку, іпотечні банки, кредитні спілки та цілого ряду нормативних актів.

Дедалі більшого значення набуває кредит у забезпеченні насе­лення якісним житлом, побутовою технікою, створенні можливо­стей для отримання освіти та задоволення інших соціальних по­треб. Але поки він тут використовується вкрай недостатньо.

Значну роль відіграє кредит в економії витрат обігу. З його до­помогою вдається скорочувати витрати на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік, зберігання грошових знаків, бо значна їх частина взагалі не потрібна. З допомогою кредиту також приско­рюється обіг грошей, особливо при застосуванні сучасних інформаційних технологій. Економія витрат обігу досягається й за раху­нок того, що при розвинутих кредитних відносинах зменшується потреба створювати поточну грошову касу.

Проте на сучасному етапі роль кредиту в його перерозподільній функції поки що недостатня. Пояснюється це насамперед де­фіцитом позичкового капіталу в країні. Агрегований банківський капітал України на початок 2000 р. становив лише 4,6% від ВВП, тоді як у країнах з перехідною економікою Центральної та Схід­ної Європи — в середньому 40%, у країнах ОЕСР — понад 80%. Причиною цього є низькі доходи населення в умовах економічної кризи, що негативно впливає на його платоспроможність, а ще більше — на обсяги його заощаджень, які в країнах з розвинутою ринковою економікою є основним джерелом кредитних ресурсів. Якщо у Республіці Польща, не найбагатшій країні, банківські де­позити на душу населення на початок 2000 р. становили 1300 дол. США, то в Україні — трохи більше 50 дол. Ще однією з основ­них причин дефіциту позичкового капіталу є його «втеча» за кордон, а також функціонування значних коштів, у тому числі в іноземній валюті, поза банками, у «тіньовій» економіці.

Україна має значний науково-технічний потенціал, про що свід­чать її досягнення у ракето-, літако- і суднобудуванні, інших галузях промисловості. Саме тому поставлено завдання реалізувати протя­гом 2000—2004 рр. програму промислово-інноваційного розвитку української економіки. У цьому надзвичайно важливу роль має віді­грати кредит. Адже своїх інвестиційних коштів підприємства не мають, а механізм безповоротного виділення бюджетних чи відом­чих коштів на капітальні вкладення відійшов у минуле. Особливого значення в цьому набуває венчурний (ризикований) кредит, який у багатьох країнах функціонує переважно з державною допомогою.

Позитивну роль у вирішенні цього завдання можуть відіграти кредитні установи небанківського типу (пенсійні, страхові, інвес­тиційні, профспілкові, поштові, благодійні та інші фонди), які володіють значними коштами. їх можна не тільки інвестувати в економіку через ринок цінних паперів та здійснення реальних ін­вестицій, а й надавати безпосередньо у довгостроковий кредит, якщо зняти заборону на ведення цими установами кредитної дія­льності. Адже в багатьох країнах саме ці фінансові посередники стають основними кредиторами, особливо з надання довгостро­кового кредиту. Розвитку фінансово-кредитних установ небан­ківського типу сприяє ухвалена у червні 2000 р. Програма держа­вної підтримки небанківського фінансового сектору економіки в Україні на 2000—2002 р.

Через дефіцит власного капіталу для України на сучасному етапі має велике значення розвиток кредиту у міжнародній сфері, зокрема кредитні відносини з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, іншими міжнародними фінан­сово-кредитними інституціями. Уже зараз ряд українських банків і суб'єктів господарювання тісно співпрацюють з багатьма бан­ками зарубіжних країн. Завдяки своєму геоцентричному поло­женню в Україні за певних умов та при відповідних зусиллях міг би сформуватись один із потужних світових фінансових центрів.

У ринкових умовах знижується роль контрольної функції бан­ків, які значно менше використовуються державою для контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств. Проте зро­стає роль кредиту в його контрольній функції. Адже несвоєчасне повернення кредиту тягне за собою «штрафні» проценти, а його неповернення може призвести до банкрутства підприємства. Це спонукає позичальника досить обережно ставитися до залучення кредиту у свій господарський оборот, а якщо кредит отримано, то так господарювати, щоб своєчасно його повернути.

В антиципаційній (емісійній) функції кредит на сучасному етапі розвитку економіки передусім повинен відігравати антиінфляційну роль. Для цього монетарна політика має бути досить виваженою.

Безумовно, з розвитком ринкових відносин в Україні роль кре­диту у суспільстві підвищуватиметься. З виходом економіки з еко­номічної кризи зростатимуть доходи населення — основного суб'єкта формування кредитних ресурсів, поліпшиться фінансовий стан господарюючих суб'єктів та конкурентоспроможність їх про­дукції на внутрішньому і світовому ринку, зміцніють українські банки, зросте довіра до України з боку іноземних кредиторів та ін­весторів тощо. Все це сприятиме прискоренню розвитку України і скорішому входженню її у європейський і світовий простір.