7. 1. Сутність та класифікація банківських кредитів

Надання кредитів є однією з основних економічних функцій банків, і здійснюється вона для фінансування споживчих та інвестиційних цілей підприємницьких структур, фізичних осіб і державних організацій. Від того, наскільки банки реалізують свої кредитні функції, залежить економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки банківські кредити сприяють появі нових підприємств і збільшенню числа робочих місць у цих регіонах та забезпечують їх економічну життєздатність.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування за принципами строковості, платності, повернення, забезпеченості та цільового використання. Строковість означає, що позичка повинна бути повернена позичальником банку у встановлений термін; цільовий характер  вкладення позикових коштів у конкретні господарські процеси; забезпечення це захист інтересів банку щоб не допустити збитків від неповернення боргу, наявність гарантії, у т.ч. застави; повернення  позичка підлягає обов’язковому погашенню; платність – отримання банком процентів.

Кредит відображає економічні відносини між суб’єктами кредитування: кредитором та позичальником. Кредитор – це суб’єкт кредитних відносин, який надає кредитні кошти. Функції кредитора в наш час зосереджені в діяльності спеціальних фінансових інститутів – банків. Окрім банків, в якості кредиторів можуть також виступати підприємства, акціонерні товариства, страхові та інвестиційні компанії, пенсіонні та інвестиційні фонди, фізичні особи, держава та ін. Позичальник – суб’єкт кредитних відносин, який одержує в тимчасове користування кредитні кошти.

Банки надають кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Прямий банківський кредит надається безпосередньо тим позичальникам, які мають у цьому потребу, на підставі, індивідуальних кредитних угод. Непрямий банківський кредит надається через посередника. Він може набирати форми фінансових зобов’язань банку. Прикладом непрямого банківського кредиту виступає облік векселів, факторингові, фондові, гарантійні операції.

Банк надає кредити на здійснення заходів, передбачених статутом позичальника, на підставі індивідуальної кредитної угоди з урахуванням власного кредитного ризику.

На практиці застосовуються наступні форми кредиту:

Товарний кредит – архаїчна форма кредиту, яка передбачає, що кредит надається та погашається в товарній формі (прототип бартерних угод).

Комерційний кредит – відстрочка платежу в часі - постачання товару виробником з оплатою його вартості через деякий час згідно з угодою покупцем.

Банківський кредит – кредит, який надається банком та погашається в позичальником грошовій формі.

Позички комерційних банків можна класифікувати за різноманітними ознаками та критеріями: за строками надання, за призначенням та характером використання позикових коштів; наявністю та характером забезпечення; терміном виконання; методами надання та способами погашення, кількістю кредиторів і т.д.

Терміновий кредит – це кредит, який надається на визначений термін після укладення кредитної угоди. Відсотки на таким кредитом нараховуються з розрахунку всієї суми, а погашається він або періодичними внесками, або одноразовим платежем у кінці терміну.

Термінові кредити поділяються на:

1)короткострокові - терміном надання до 1 року, серед них можна виділити кредити терміном до 90 діб, місячні, тижневі і навіть добові,

2)середньострокові – терміном від року до трьох років,

3)довгострокові – терміном надання понад 3 роки. До них відносять кредити для фінансування капіталовкладень, інвестиційні кредити.

Короткострокові кредити відрізняються від середньо- та довгострокових не тільки терміном надання, а й об’єктами вкладення і джерелами повернення. За участю короткострокового кредиту формується, в основному, оборотний капітал товаровиробника (підприємця). Він опосередковує переважно поточну діяльність позичальника, а джерелом його повернення є кошти, які вивільняються з обороту внаслідок реалізації об’єкта (проекту), що був прокредитований, тобто поточні грошові надходження.

За участю довгострокового кредиту здійснюється відтворення основного капіталу й опосередковується інвестиційна діяльність позичальника. Джерелом повернення такого кредиту є прибуток від впровадження заходів, що прокредитовані, тобто їх економічний ефект.

Різновидами довгострокових кредитів є субординований та партисипаційний кредити.

Субординований кредит – кредит терміном понад 10 років для поповнення робочого (основного) капіталу.

Партисипаційний кредит – безстроковий субординований кредит.

4) онкольні, тобто безстрокові кредити, кредити до запитання,

5)відстрочені кредити – пролонговані, термін погашення кредиту перенесено згідно з угодою на інший строк,

6)прострочені – термін фактичного погашення наступив значно пізніше за договірних.

За призначенням кредити поділяють на пов’язані з конкретною метою(цільові) та не пов’язані з конкретною метою(нецільові). До перших відносять кредити, в кредитному договорі по яких чітко визначена мета надання кредиту – наприклад, “під поповнення обігових коштів”, “під заробітну плату” та інше. Кредити, не пов’язані з конкретною метою в Україні майже не надаються.

За формою організації кредити поділяються на:

-двусторонні кредитні угоди – кредити, що надають банки суб’єктам господарювання або один одному;

-синдицировані кредити – позики, надані синдикатом банків в голові з одним банком-агентом, який здійснює одночасно функції управління і платіжного агента. Такі кредити надаються на великі суми з залученням значної кількості учасників;

-консорціальний кредит – різновид синдицированого, але відрізняється від попереднього наявністю декількох банків-агентів замість одного.

За видом процентної ставки що застосовується, розрізняють кредити:

-фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється при укладанні угоди і є незмінною на протязі її дії;

-плаваючою процентною ставкою - ставка може бути змінена в залежності від якогось одного параметра ( зміна розміру облікової ставки НБУ, коливання рівня інфляції, тощо), обумовленого в кредитному договорі;

-змішана процентна ставка – застосування на визначений короткий термін фіксованої ставки з подальшою можливістю її зміни на і плаваючу.

За способом сплати відсотків кредити поділяються на позики з сплатою процентів в кінці терміну дії договору, рівномірними частинами (ануїтет ний платіж), або одночасно з отриманням кредиту так звані дисконтні (як правило, при споживчому кредитуванні)

За формою погашення позик:

-погашення однією сумою в кінці терміну дії кредитної угоди;

-погашення рівними частинами (амортизаційний кредит) – повернення основного боргу здійснюється рівними ( пропорційними) частинами по узгодженню сторін;

-погашення позики непропорційними частинами – кредитні лінії, овердрафти.

За економічним характером об’єктів кредитування кредити поділяються на:

-кредити під товарно-матеріальні цінності;

-кредити під витрати – обслуговують сезонні потреби ;

-розрахункові кредити – надаються для здійснення розрахунків між постачальником та покупцем;

-платіжні кредити – для покриття тимчасового розриву в платіжному обігу (взаємозалік, довірчі кредити).

За методом надання розрізняють банківські позички, які клієнти одержують одноразово, перманентно або гарантовано.

Одноразові — це позички, рішення про видачу яких приймається банком окремо за кожною позичкою на підставі заяви та інших документів клієнта.

Перманентні позички надаються банками у міру виникнення у клієнтів потреби в межах розміру відкритої кредитної лінії. Позички надаються шляхом безпосередньої оплати з позичкового рахунку розрахункових документів клієнта (доручень, чеків та інших) без погодження з банком розміру окремих позичок і документального їх оформлення.

При наданні гарантованої позички банк зобов’язується надати клієнту кредит при виникненні у нього потреби у визначеному розмірі протягом обумовленого терміну (як правило, кварталу).

Розрізняють гарантовані позички двох видів: з попередньо обумовленою датою видачі та з видачею у міру виникнення в ній потреби.

За рівнем забезпеченості розрізняють кредити забезпечені, недостатньо забезпечені і незабезпечені (бланкові).

Більшість банківських кредитів надається під певне забезпечення. Забезпеченість – один з принципів банківського кредитування. Формами забезпечення банківських кредитів в основному є рухоме і нерухоме майно позичальника. У країнах з розвиненою ринковою економікою поширеними є такі форми забезпечення кредитів:

-гарантія або порука третьої сторони;

-переуступка контрактів, дебіторська заборгованість,

-застава товарних запасів,

-застава дорожніх документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів,

-страхування.

Переуступка контрактів практикується при кредитуванні будівельних компаній, що здійснюють регулярні поставки товарів або послуг за контрактом. Боржник переуступає контракт банку-кредитору, внаслідок чого надходження коштів від замовника зараховуються в погашення боргу.

Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку рахунку, що вимагає оплати за поставлені постачальником товари.

Забезпечення товарними запасами означає, що предметом застави виступають сировина, комплектуючі вироби, готова продукція, тощо.

Забезпечення дорожніми документами використовується при кредитуванні експортно-імпортних операцій. Заставою виступають документи, що підтверджують відвантаження товарів (накладні і коносамент).

Незабезпечені кредити у банківській практиці називаються бланковими або довірчими. Вони надаються лише під зобов’язання позичальника погасити кредит і пов’язані з великим ризиком для банку, а тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності позичальника і надаються під більш високий процент. Їх розмір, як правило, обмежується власним капіталом банку. Найчастіше бланковий кредит надається інсайдерам банку, причому його розмір обмежується певною часткою банківських акцій, що належать інсайдеру та нормативами Національного банку України.

В залежності від кількості днів заборгованості (якості) згідно з положеннями НБУ всі надані банком кредити поділяються на п’ять груп:

стандартні – це кредити, які мають достатнє забезпечення, без ознак економічних та фінансових труднощів у позичальника, високий рівень платоспроможності, немає підстав для занепокоєння щодо виконання клієнтом усіх зобов`язань за кредитами, раніше позичальник завжди вчасно виконував свої зобов’язання в повному обсязі. За цими кредитами формується резервний фонд на покриття можливих втрат в розмірі 2%;

під контролем – забезпечені кредити, які надаються позичальникам із стійким фінансовим станом, але з деякими незадовільними аспектами фінансової і господарської діяльності (невчасна виплата постачань, погіршення деяких показників виробничої діяльності), високоризикові галузі господарства, борг за сумою і відсотками на дату балансу до 30 днів (або наявність пролонгації). Рівень резервування 5%;

субстандартні – недостатньо забезпечені неадекватно оформлені кредити, наявність боргу з простроченням до 60 днів, сумніви в можливостях поручителя виконати свої зобов’язання. Резерв 20%;

сумнівні – без забезпечення або із забезпеченням, яке не може бути реалізоване банком, слабкий фінансовий стан або брак фінансової інформації, борг до 180 днів, юридичні підстави повернення кредиту можуть бути оскаржені позичальником. Резерв у межах 50%;

безнадійні – без забезпечення, видані клієнтам кредити із дуже слабким фінансовим станом, немає документації для звернення в судові інстанції, немає документації для оцінки економічної діяльності позичальника, борг більше 180 днів. Резерв 100%.