Особливості іпотечного кредитування.

Закон України “Про іпотеку” від 5 червня 2003 року № 898-IV

Закон України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” від 19 червня 2003 року № 979-IV

Закон України “Про іпотечні облігації” 22 грудня 2005 року № 3273-IV

Іпотечний кредит – довгострокова позика, яка надається банком під заставу нерухомості або землі, з обов’язковою державною реєстрацією застави у Земельній книзі. Такий кредит діє у промисловості (під заставу будівель та споруд), сільського господарства (під заставу землі і споруд); у житловому будівництві (під заставу збудованого житла).

Іпотечний кредит має, як правило, чітке цільове призначення. Іпотечні позики в сучасних умовах найчастіше використовуються для фінансування придбання, побудови і перепланування житлових і виробничих приміщень, а також освоєння земельних ділянок. Особливістю іпотечного кредиту є те, що заставою для його надання може виступати та нерухомість, на купівлю якої він береться.

Суб'єктами іпотечного кредиту є:

—  кредитори з іпотеки — іпотечні банки або спеціалізовані іпотечні компанії, а також універсальні комерційні банки;

• позичальники — юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки.

Предметом іпотеки (заставою) є:

1. нерухоме майно, зареєстроване у встановленому порядку, як окремий виділений у натурі об’єкт права власності;

2. нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне чи комунальне підприємство;

3. об’єкти незавершеного будівництва;

4. нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору за умови, що іпотекодавець (позичальник) може документально підтвердити право на набуття у власність майна у майбутньому;

5. частина нерухомого майна після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на об’єкт нерухомості;

6. частина майна, яка не може бути виділена в натурі, але була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору.

У разі неповернення позики кредитор застосовує звернення – стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється шляхом продажу заставленого майна з публічних торгів спеціалізованими організаціями.

Переваги іпотеки:

• об’єкт нерухомості зберігає свої основні якості протягом тривалого періоду часу, що надає можливість отримання довгострокового кредиту;

• ціни на нерухомість у довгостроковій перспективі, як правило, зростають;

• при іпотеці забезпечується додатковий захист прав кредитора, шляхом державної реєстрації застави;

• відносна простота і доступність організації такого процесу та контролю за збереженням предмета застави.

12. Содержание

    • Тема 7. Грошовий ринок та ринок банківських позичок
    • Особливості поміщення капіталу в банківських установах. Безстрокові, термінові і ощадні вклади.
    • Операції з інструментами грошового ринку.
    • Банківські операції з векселями.
    • Державні інструменти грошового ринку: казначейські векселі, облігації державної позики.
    • Діяльність Національного банку України на грошовому ринку.
    • Діяльність Державного казначейства України на грошовому ринку
    • Взаємозв’язок грошово-кредитної політики з бюджетною політикою держави.
    • Банківський кредит. Грошова позика та її форми.
    • Класифікація кредитів
    • Позики фізичним особам: позики громадянам на отримання освіти, користування платіжними картками.
    • Споживчий кредит як банківська послуга фізичним особам.
    • Особливості іпотечного кредитування.
    • Позики на будівництво та придбання житла.
    • Інвестиційний кредит.
    • Позики під боргові зобов’язання, які надаються виробничим компаніям.
    • Факторинг: суть, особливості, види, переваги.
    • Форфейтинг як форма кредитування зовнішньоекономічних операцій.