logo
Groshi_i_kredit (1)

Розвиток теорій грошових відносин

  1. Металістична та номіналістична теорія грошей.

  2. Класична кількісна теорія грошей.

  3. Неокласичний варіант кількісної теорії.

  4. Внесок Кейнса у розвиток теорії грошей.

  5. Монетаризм.

  6. (На самостійну роботу) Внесок Туган-Барановського в теорію грошей.

  7. Теорія переваг ліквідності Кейнса.

  8. Неокейнсіантська теорія попиту на гроші.

  9. Модель Баумеля-Тобеля.

  10. Сучасні течії в теорії грошей.

Абстрактна теорія грошей та прикладна теорія грошей.

Металістична теорія - ототожнювала багатство суспільства з дорогоцінними металами, яким приписувалось монопольне виконання усіх функцій грошей. Почала розвиватися на початку 15 ст. і проіснувала аж до 17 ст.

Основними представниками є Стаффард, Мен, Монкретьєн.

Сформувала першу ринкову концепцію економіки, так званий меркантилізм.

Суть меркантилізму полягає у тому, що багатство країни забезпечується її золотими та срібними запасами, основним джерелом цих запасів є зовнішня торгівля.

Виділяють ранній меркантилізм і пізній.

Номіналістична теорія - в основі лежить 2 положення:

Представники - Берклі, Стюарт, Нап.

Отримала розвиток у 17 ст.

Стала основою в розвитку подальших теорій.

Класична кількісна теорія - теорія, відповідно до якої вплив грошей на економічні процеси пояснюється кількісними чинниками, насамперед зміною обсягів грошей в обороті (вартість грошей та рівень цін на товари визначається обсягом товарів та грошей, що є на ринку).

Почала формуватися в кінці 16 - початку 17 ст.

Причина високих цін - забагато золота.

Джон Локк.

Основні ідеї кількісної теорії найчіткіше сформував англійський економіст Юнг. У своїй праці про гроші він обґрунтував:

Подальший внесок у розвиток кількісної теорії грошей внесли представники класичної політекономії - Сміт, Рікардо, Маркс та ін.

В своїх працях вони наряду з трудовою теорією вартості розглядали і кількісну теорію грошей. Вони пояснювали вартість грошей, як залежну від праці, що необхідна для виготовлення речей.

Розділали вартість повноцінних і неповноцінних речей.

Але загалом класиками політекономії було доопрацьовано 2 принципи Юнга.