Аналіз діяльності банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"

курсовая работа

2.2 Формування ресурсів банку з депозитних та недепозитних джерел

Під зобовязаннями банку слід розуміти вимоги до активів банківської установи, що зобовязують її сплатити фіксовану суму коштів у визначений час у майбутньому. У бухгалтерському обліку до зобовязань включаються кошти на поточних рахунках клієнтів, кредиторська заборгованість, заборгованість за нарахованими процентами та відстрочена дебіторська заборгованість за доходами, але не входять доходи, прибуток та внутрішньобанківські розрахунки. Структура зобовязань банку наведена на рис.2.2.

Рис. 2.2. Структура зобовязань банку

Оскільки банк - це установа, яка здійснює операції переважно із залученими коштами, то співвідношення між балансовим капіталом та зобовязаннями має бути не менше ніж 1: 5

Аналіз зобовязань банку починають з визначення їх суми за балансом, для цього обчислюють залишки коштів за названими рахунками на підставі балансу банку. На цьому ж етапі аналізу дається характеристика зміни суми зобовязань банку у динаміці, а також їх структури. Для зручності аналізу зобовязання банку класифікуються за різноманітними ознаками, тобто залежно від вкладників, за групами клієнтів, від форми власності, від строку і порядку повернення, за ціною ресурсів тощо.

Так, за якісним складом зобовязання поділяються на такі групи:

- цінні папери власного боргу;

- субординована заборгованість;

- депозити;

- кошти до запитання клієнтів та коррахунки інших банків;

- строкові депозити;

- депозити та кредити інших банків;

- кредити, отримані від міжнародних фінансових організацій;

- кредиторська заборгованість банку;

- за податками до бюджету;

- позабюджетним фондам;

- працівникам банку;

- інша кредиторська заборгованість.

Цей аналіз дає змогу визначити, з яких секторів економіки, на який строк, у якій формі залучається основна маса коштів.

В економічній літературі зобовязання поділяють на залучені та запозичені кошти.

Депозит (вклад) - кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно з законодавством України, або нерезиденту на строк та під відсоток. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - Кабінетом Міністрів України.

Депозити заведено поділяти на такі:

- до запитання;

- строкові на визначений термін;

- ощадні внески населення;

- ощадні (депозитні) сертифікати.

Депозити до запитання -- це зобовязання, які не мають конкретного строку. Вклади до запитання можуть бути вилучені в будь-який час на першу вимогу вкладника. Це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах. Умови сплати відсотків за залишками коштів за такими рахунками визначаються у двосторонніх угодах при відкритті цих рахунків. За вкладами до запитання нараховується низький відсоток.

Внески до запитання розмішують ті, кому потрібні кошти в ліквідній формі для здійснення поточних розрахунків. До даного виду депозитів входять також так звані чекові депозити, при яких кошти знімаються з рахунку за допомогою чеків. Строкові депозити -- це зобовязання, які мають певний строк. Це кошти, що зберігаються на депозитних рахунках у банку протягом строку, визначеного у депозитній угоді. Як правило, внески на визначений строк розміщуються у великих сумах. Банки виплачують за строковими депозитами більш високий відсоток, ніж за депозитами до запитання. Збереження коштів на строкових депозитах вигідно як клієнту, так і банку. Банки користуються залученими коштами протягом тривалого і, головне, наперед обумовленого (відомого їм) терміну. Це дає банку можливість збільшувати обсяги кредитних ресурсів.

До строкових депозитів у банківській практиці відносять депозити овернайт -- депозити, залучені банком на строк не більше одного операційного дня (без урахування неробочих днів банку). Строковими депозитами є також кошти, отримані від інших комерційних банків як депозит (вклад) на конкретний строк.

Сума, строки та умови приймання строкових депозитів визначаються банком-позичальником відповідно до його фінансових можливостей за погодженням із вкладником. Особливості залучення вкладів на строкові депозитні рахунки регулюються внутрішніми положеннями комерційних банків.

Різновидом довгострокових депозитів на визначений термін є депозитні сертифікати. Депозитний (ощадний) сертифікат -- це письмове свідоцтво комерційного банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми внеску та відсотків за ним; це письмове свідоцтво банку про внесення депонентом грошових коштів на депозит. Випуск ощадних (депозитних) сертифікатів за своїм економічним змістом подібний до залучення будь-якого іншого строкового депозиту.

Ощадні вклади -- це вклади населення, розміщувані у банках з метою зберігання і нагромадження. Для цього виду депозиту характерно наявність спеціальної ощадної книжки, яка видається банком вкладникові і в якій фіксуються операції з ощадним вкладом. Власник, як правило, зобовяаний предявити ощадну книжку, щоб покласти гроші на рахунок або зняти їх. У нашій країні на обслуговуванні ощадних вкладів населення спеціалізується Ощадний банк.

До цінних паперів банків як виду депозитів відносять: акції та облігації акціонерних товариств, що належать комерційним банкам; акції та облігації, що знаходяться на зберіганні в банку і прийняті в забезпечення позик тощо.

У загальній системі банківських депозитів виділяють також так звані спеціальні вклади. До них належать: кошти зарезервовані на окремих рахунках для проведення акредитивних розрахунків та розрахунків за допомогою лімітованих чекових книжок; кошти для факторингових операцій; кошти для міжбанківських розрахунків; кредиторська заборгованість тощо.

Важливе значення мають міжбанківські депозити, які надаються в межах кореспондентських відносин між банками. Тимчасово вільні кошти у банку виникають через відсутність необхідного попиту на кредитному ринку або невигідність розміщення кредитних ресурсів серед клієнтів. Часто міжбанківські депозити відіграють роль інструмента налагодження більш тісних і довірливих кореспондентських відносин між банками.

Основним джерелом формування ресурсної бази «Райффайзен Банк Аваль» є залучені кошти клієнтів - фізичних та юридичних осіб, які склали в 2007 р. 17 082 075 тис.грн. і збільшились в порівнянні з 2006 роком на 1 915 272 тис.грн. В структурі вказаних пасивів кошти фізичних осіб складають 67,3 %, кошти субєктів господарювання - 28,4 % і лише 4,3 % займають кошти бюджету, небанківських фінансових установ та інші зобов?язання перед клієнтами.

Райффайзен Банк Аваль активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро).

Загальна сума внесків фізичних осіб у Райффайзен Банку Аваль станом на 1 жовтня 2007 р. склала 15,427 млрд. гривень. Таким чином, загальна динаміка приросту залучених від населення коштів Райффайзен Банку Аваль на сьогодні далеко попереду своїх основних конкурентів.

Сьогодні банк пропонує своїм клієнтам рахунки до запитання, депозитні рахунки (з виплатою відсотків наприкінці терміну; термінові -- із щомісячною виплатою відсотків; накопичувальні -- з можливістю поповнення і додатком відсотків до основної суми депозиту), а також пенсійні рахунки для одержання пенсій.

Внески приймаються на 3, 6 і 12 місяців, залежно від виду внеску. Ставки по усіх видах внесків не змінюються протягом усього терміну дії депозитного договору. Умови залучення депозитів наведено в додатку К.

Делись добром ;)