4 Управління страховою компанією
Ключовою функцією управління є прийняття рішень. У процесі ухвалення управлінського рішення виділяють наступні основні етапи:
1) виникнення ситуації проблеми, що вимагають ухвалення рішення;
2) збір і обробка інформації, необхідної для його прийняття;
3) підготовка й оптимізація прийнятого рішення;
4) ухвалення рішення;
5) організація виконання рішення;
6) контроль виконання.
Однієї з відмінних рис управлінських проблем є їхня багатоваріантність, тобто можливість прийняття великої кількості рішенні по одній проблемі. У цих умовах виникає необхідність вибору оптимального, тобто найкращого за деяким критерієм рішення.
Як критерій повинний виступати показник, бажано кількісний, що адекватно відбиває цілі діяльності компанії, наприклад прибуток.
У ході страхової діяльності, особливо в період первісного розвитку компанії, проблеми виникають одна за іншою, причому значну частину з них можна передбачати і заздалегідь намітити найкращі рішення. З цією метою складається стратегічний план чи діяльності бізнес-план При цьому можна виділити наступні моменти, що сприяють успішному плануванню:
1) планування розглядається як процес навчання, у якому розвиваються сила уяви, дисципліна, наполегливість, здоровий глузд в аналізі ризиків, ставляться досяжні цілі;
2) залучення висококваліфікованих експертів для навчання персоналу;
3) координація і погодженість стратегічного плану з планом навчання;
4) визнання важливості людського фактора;
5) знайомство керуючих усіх рівнів зі стратегічним планом.
Найважливішим критерієм керування страховою компанією повинна стати орієнтація на дійсного і потенційного страхувальників, розуміння і задоволення його запитів. Тому основою керування повинний стати управлінський маркетинг.
Основні принципи управлінського маркетингу в страховій справі зводяться до наступного:
1) ретельне, усебічне вивчення ринку збуту;
2) страхових послуг виходячи з наявних страхових інтересів, бажань і переваг страхувальників;
3) цілеспрямований вплив на ринок з метою формування платоспроможного попиту на страхові послуги;
4) пристосування поточної діяльності страхової компанії до вимог страхового ринку.
Маркетинг здійснюється на основі програми, що включає комплексне дослідження страхового ринку (зовнішнє середовище для страхової компанії) і ситуаційний аналіз реальних можливостей компанії (внутрішнє середовище). Найважливішим елементом страхового маркетингу є керування ризиками.
Іншою найважливішою частиною управління страховою компанією є керування фінансовими потоками, насамперед формування і розміщення страхових резервів. Керування страховими резервами базується на принципах прибутковості, ліквідності, диверсифікованості, а також, саме головне, постійному забезпеченні і збереженні платоспроможності.
Висновок
У промислово розвинутих країнах відношення до страхового ринку визначається як до стратегічного сектора економіки і потужного фактора позитивного впливу на неї. Це зумовлено тим, що по-перше, сам процес страхування є важливим елементом економічного середовища; по-друге, соціальна сторона страхових процесів впливає на підвищення рівня життя населення за рахунок забезпечення надійного страхового захисту; по-третє, саме страхування в його розвинутих формах підвищує інвестиційний потенціал і сприяє збільшенню багатства нації, що сьогодні особливо актуально для української економіки.
Розвитку вітчизняного страхового ринку будуть сприяти: стабільне фінансове становище господарюючих субєктів і населення -- потенційних страхувальників; формування стійких і надійних страхових компаній; активізація ролі держави та її органів у зміцненні і розвитку страхового ринку; формування державних пріоритетів у розвитку страхового ринку; розвиток законодавчої бази страхування, яка враховувала б сучасну ситуацію на страховому ринку; використання сучасних методів і засобів управління страховими компаніями, які відповідають принципам їх ринкового функціонування, концепції маркетингу в управлінні страховими компаніями для повного задоволення потреб населення в страховому захисті.
Підводячи підсумок, можна сказати, що, аналізуючи показники діяльності страхових компаній на предмет їх "реальності", необхідно враховувати цілий ряд факторів. Але головне - готовність до відкритості самих компаній.
До основних факторів "нереальної" страхової компанії можна віднести:
- Виплати складають менше 20% надходжень;
- Великий обсяг страхових платежів по фінансових ризиках;
- Високі показники по обсязі перестрахувальних операцій;
- Закритість інформації і непублічність компанії.
Досвід країн Європейського Союзу показує, що на вищому етапі свого розвитку страхування обєктивно потребує виходу за межі країни. Це вигідно страховикові -- ризики територіальне розосереджуються, зростає обсяг продажу полісів, а отже, можливість одержати прибуток. Певні переваги очікують і на страхувальників: отримання страхових послуг вищої якості і за порівняно нижчу плату та в необхідному регіоні.
Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами (про підприємницьку діяльність, реєстрацію юридичних осіб, виконання грошово-валютних операцій, рух цінних паперів і т. ін.), так і законодавством, що стосується особливостей страхового профілю діяльності.
Процес створення страхової компанії можна поділити на два етапи: формування юридичної особи і надання їй статусу страховика. Безперечно, ці етапи тісно взаємозвязані, що відбивається в установчих документах, розмірі статутного фонду, визначенні сфер діяльності тощо.
Перелік літератури
Закон України "Про страхування" // Голос України. - 1996. - № 68 (1318).
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 21 жовтня 1997 р. // Урядовий курєр. - 1997. - 15 листопада. - С. 12.
Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство "Знання", КОО. - 2000. - 374 с.
Горбач Л.М. Страхова справа: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2003. - 252 с.
Заруба О.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 2000. - 321 с.
Акименко А. Развитие отечественного страхового рынка // Финансовые услуги. - 2001. - № 5-6. - С. 58-60.
Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 1996. - № 11. - С. 40-43.
Барановський О.І. Розвиток страхового бізнесу в Україні // Фінанси України. - 2001. - № 8. - С. 85-93.
Гавриш О. Страхование как оно есть. // Понедельник. - 2004. - №6 (16-22 февраля). - С. 5-9.
Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. // Финансовые услуги №1-2, 1999, 10-13 с.