3.2 Педагогічна діяльність

При проходженні педагогічної практики було отримано можливість ознайомлення із специфікою педагогічної роботи. На основі цього можна було оцінити себе як педагога, виходячи із розуміння нового матеріалу студентами, їх активністю в процесі занять, достатністю та правильністю підібраного матеріалу для проведення аудиторних занять тощо.

Під час підготовки до проведення лекції мною враховувались методичні підходи до формування лекційного курсу, які випливали із змісту дисципліни. Істотною ознакою лекції є логічно вивершений виклад основних положень даної науки. Педагогічна наука виділяє такі основні елементи лекцій, єдність яких надає їй логічність, цілісність і забезпечує реалізацію її місії. Отже, важливу роль відіграє логіка і структура лекції, Першочерговим постає завдання розкрити місце даної теми у вивченні даної науки. Друге питання являє собою розкриття плану, який відображає внутрішню логіку теми. Необхідно також визначити способів і принципів логіки, де буде надаватись перевага логічному методу дослідження, а де - історичному, а де -у поєднанні; якими логічними прийомами керуватись: порівнянням, аналізом, синтезом, розрізненням; які методи викладу чи доведення використовувати.

Відповідність науковому рівню, що передбачає відображення вузлових проблем, відповідної науково-практичної сфери, основних понять т аідей, що мають фундаментальне значення.

Необхідно враховувати реалізацію основної функції лекції - виховної спрямованості. Використання методичних засобів має особливе значення для активізації творчого мислення. Коли суперечна ситуація виступає предметом розгляду, то слухач намагається знайти її причини та можливі шляхи вирішення. У такий момент виникає підвищене інтелектуальне напруження, додатковий інтерес і потяг до пошуку нових знань. Введення проблемності до лекційного курсу можна такими методами: методом проблемного викладу, частково-пошуковим, дослідницьким.

В результаті цього можна сказати, що, в першу чергу, виникла проблема при підборі матеріалу для викладення на заняттях. Це повязано із тим, що важко зорієнтуватися на рівень знань студентів, часові рамки заняття, форму подання матеріалу тощо. Наступною проблемою є пошук контакту з аудиторією для виявлення розуміння і сприйняття нового матеріалу, виокремлення недостатньо зрозумілих для студентів моментів. Проте, на мою думку, ці аспекти зумовлені відсутністю практичного досвіду з проведення аудиторних занять, тому вони можуть зникнути в процесі подальшої педагогічної діяльності. Тому, я вважаю, що наявні педагогічні задатки та отримані в процесі мого навчання знання цілком достатні для реалізації в майбутньому педагогічної діяльності на достатньому рівні.