Розвиток недержавних пенсійних фондів в Україні

курсовая работа

1.3 Державне регулювання діяльності НПФ в Україні

Головною метою державної політики у сфері пенсійного забезпечення в Україні є реалізація ефективної та зрозумілої пенсійної реформи, прямованої на забезпеченнягідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення прозорості пенсійної системи.

Для досягнення поставлених завдань урядом проводяться заходи відповідно до пенсійної реформи, складовою якої є подальший розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Виділяють два концептуальних підходи щодо втручання держави у формування та розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення, один з яких зводить це втручання до мінімуму, тому що недержавне пенсійне забезпечення розглядається як саморегулювальна система в ринковій економіці.

Завдання уряду - створення інституціональних основ регулювання цих схем. Інший концептуальний підхід базується на гарантуванні державою ефективної діяльності НПФ, у неможливленні втрати коштів вкладниками та прийнятті всіх ризиків. Саме такий шлях обрала для себе Україна.

Останнім часом прийнято ряд законодавчих актів і нормативних документів щодо діяльності НПФ. Однак процес їх створення та подальшого розвитку в Україні дещо уповільнюється, тому що недостатньо досвіду та відсутні системні наукові дослідження, розробки й запровадження ефективних регулювальних і стимуляційних заходів, які на цьому етапі становлення НПФ є не тільки особливо актуальними, а й складними.

Таким чином, НПФ на початку їх розвитку перебувають у досить складних умовах і внаслідок цього можуть не набути здатності суттєвого впливу на ефективність функціонування економічної системи. Необхідність розроблення обґрунтованої політики держави щодо формування механізмів добровільного пенсійного страхування, посилення державного контролю й регулювання таких фондів зумовлена також негативними результатами діяльності трастів та НПФ у 1990-х рр., що за сучасних умов є одним із суттєвих факторів недовіри населення до будь-яких фінансових інститутів. Ураховуючи важливу соціальну роль інституту недержавного пенсійного забезпечення, необхідність збереження пенсійних коштів і створення умов для їх примноження, передбачено три напрями захисту пенсійних коштів учасників недержавного пенсійного забезпечення, а саме:

1) законодавчі обмеження:

- установлено вимоги щодо диверсифікації напрямів інвестування пенсійних активів;

- заборонено нецільове використання пенсійних активів;

- установлено вимогу розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів його засновників і роботодавців

- платників, адміністратора пенсійного фонду (далі - АПФ), компанія з

управління активами (далі - КУА), страхових організацій з метою унеможливлення банкрутства НПФ.

- НПФ не може бути проголошений банкрутом і ліквідований за законодавством про банкрутство;

2) системні вимоги:

- установлено високі вимоги до порядку створення, ліцензування та функціонування адміністратора, КУА, зберігача;

- забезпечується чіткий розподіл функцій нагромадження, зберігання та управління активами НПФ, а також внутрішній контроль за діяльністю субєктів, які надають послуги НПФ;

3) регуляторні заходи:

- виконання субєктами НПЗ своїх обовязків контролюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України, НБУ

- діяльність у сфері НПЗ мають право здійснювати тільки субєкти, працівники яких мають відповідну кваліфікацію й отримали кваліфікаційне свідоцтво.

Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення:

1) за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

2) за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та зберігачів здійснює Державна комісія із цінних паперів та фондового ринку;

3) контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України.

4) контроль за діяльністю зберігачів НПФ, банківських установ, що відкривають пенсійні депозитні рахунки, здійснює Національний банк України.

У квітні 2003 р. була створена Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом у сфері регулювання ринків фінансових послуг, перед яким поставлені основні завдання, що полягають у проведенні єдиної та ефективної політики у сфері надання фінансових послуг, розробленні та реалізації стратегії розвитку ринків фінансових послуг, здійсненні державного нагляду за наданням фінансових послуг та додержанні законодавства у цій сфері.

Відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, який набув чинності 1 січня 2004 р., державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, а саме за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ здійснює Держфінпослуг. Як орган державного нагляду та контролю в цій сфері, Держфінпослуг оприлюднює перелік юридичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, здійснює обмін інформацією, яка є необхідною для державного нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення з відповідними державними органами, зокрема, з Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку.

До основних напрямів регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення належить реєстрація недержавних пенсійних фондів (з видачею їм відповідного свідоцтва), ліцензування юридичних осіб, що будуть надавати послуги з адміністрування пенсійних фондів, аналіз ефективності діяльності всіх субєктів системи недержавного пенсійного забезпечення. Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, нормативно-правових актів Держфінпослуг та згідно з планом перевірок фінансових установ, з урахуванням їх специфіки, Держфінпослуг проводить роботу з інвентаризації установ та здійснення ними фінансового моніторингу.

Для подальшого формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення необхідно вдосконалити законодавство, яке регулює діяльність акціонерних товариств, з метою захисту прав акціонерів та підвищення рівня корпоративного управління; удосконалити законодавство з питань недержавного пенсійного забезпечення в частині надійності зберігання та нагромадження пенсійних внесків, захисту їх від ризику. Також необхідно опрацювати питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів та оподаткування виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення і внести пропозиції з удосконалення податкового законодавства; здійснювати емісії цільових середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої цільової державної позики, забезпечивши інвестиційну привабливість зазначеного інструменту для формування активів пенсійних фондів.

Світова практика показує необхідність виокремлювати два концептуальні підходи до регулювання державою розвитку та функціонування системи НПЗ. Так, у країнах з ринковою економікою домінує постійний процес саморегуляції ринку, тому державне регулювання в таких країнах зводиться до мінімуму. Що стосується України, то на сьогодні державне регулювання й державні наглядові функції мають бути зосереджені на створенні та дотриманні правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні.

Делись добром ;)