logo
Облік та аналіз кредитних операцій банку

1.1 Сутність кредиту, його види, принципи і форми

Однією з найважливіших категорій ринкової економіки, що відображає реальні звязки і відносини економічного життя суспільства є кредит.

Категорія "кредит" є похідною від латинського терміна "сгеdeге" - вірити, довіряти, ввіряти, давати позику на визначений час. Кредитні відносини існували ще при натуральному господарстві, коли один господар позичав у іншого, який має надлишки тих чи інших предметів, з обовязком повернути їх у встановлений термін, як правило, за певну винагороду. Ці відносини мали епізодичний характер і виникали із потреб натурального господарства з метою отримати предмети, яких не вистачало в приватних господарствах і в яких виникала потреба.

На сьогоднішньому етапі розвитку економіки одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників, кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залученими банками ресурсів.

Кредит, як категорія ринкової економіки відображає реальні звязки і відносини економічного і соціального життя суспільства. Він був, є і буде важливим важелем у стимулювання розвитку виробництва. Кредит характеризує економічні відносини зворотного руху позиченої вартості, забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником.

За сучасних умов відбувається розширення сфери кредитних відносин, що проникають і все більше охоплюють не тільки всі стадії відтворювального процесу, а й інші сфери суспільного життя. Кредитні відносини тією чи іншою мірою опосередковують рух коштів, капіталів, товарів, предметів споживання тощо.

Питання кредиту, кредитних відносин в економічній науці займають специфічне місце. Значний внесок у дослідження ролі кредиту та його використання в економічній політиці зробили такі іноземних автори, як А. Сміт [53], Е. Долан [19], К. Кемпбелл [19], П. Самуельсон [69], Л. Харріс [60] та інші.

Серед сучасних вітчизняних і російських дослідників необхідно відзначити В. Базилевича [3], Т. Ковальчука [25], Т. Лагутіна [31], В. Міщенка [35], А. Сироту [51], О. Олійника [36], М. Бунге [6], А. Чухна [62] та інших.

Проте, у наукових працях учених по-різному тлумачиться зміст і суть категорії "кредит", висловлюються різні точки зору на форми та види цього економічного і правового явища суспільного життя. Не дають однозначного розуміння цієї категорії й діючі нормативно-правові акти, що призводить до різного трактування та застосування їх правових норм.

Аналіз наукових та нормативних підходів до визначення сутності кредиту надав можливість визначити його складові елементи, що зображені в таблиці 1.1.

Аналізуючи дані таблиці 1.1 можна зробити висновок, що одна група вчених розглядає поняття кредиту як позичковий капітал, що надається на умовах повернення, строковості і платності, друга - як економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості, а Цивільний Кодекс України додає до умов повернення кредиту забезпеченість та цільовий характер використання.

кредитна операція банк облік

Таблиця 1.1 - Теоретичні підходи до визначення сутності кредиту

Складові елементи для визначення поняття "кредит"

Перелік джерел

Цивільний кодекс [60]

Закон № 2121-III [37]

Закон № 2664-III [48]

Е. Верден [13]

М. Бунге [6]

А. Чухно [62]

В. Марцин [32]

Г. Олешко [1]

Словник іншомовних слів Мельничука [52]

?

Позичковий капіталі, що надається в тимчасове користування на умові забезпеченості

+

-

-

-

-

-

-

-

-

1

Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові повернення

+

+

-

-

-

+

-

+

+

5

Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові строковості

+

-

+

-

-

+

-

-

-

3

Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові платності

+

+

+

+

+

+

-

+

+

8

Позичковий капітал, що надається в тимчасове користування на умові цільового характеру використання

+

-

-

-

-

-

-

-

-

1

Будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми

-

+

-

-

-

-

-

-

-

1

Будь-яка гарантія банку, яка надана в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми

-

+

-

-

-

-

-

-

-

1

Будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми

-

+

-

-

-

-

-

-

-

1

Будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника повернути заборговану суму

-

+

-

-

-

-

-

-

-

1

Економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості

-

-

-

-

-

+

+

+

-

3

Забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий

-

-

-

-

-

-

+

-

-

1

Зворотній рух позиченої вартості

-

-

-

-

-

-

+

-

-

1

Передача однією особою цінності або особистої послуги іншій на довірі до майбутньої винагороди

-

-

-

+

+

-

-

-

-

2

Господарська сила, яка виникає при відплатному обігу цінностей

-

-

-

+

-

-

-

-

-

1

Продаж товарів з відстрочкою платежу

-

-

-

-

-

-

-

-

+

1

Надання у борг матеріальних цінностей

-

-

-

-

-

-

-

-

+

1

Умовні позначення:

"+" - автор використовує у визначення сутності поняття "кредит";

"-" - автор не використовує у визначення сутності поняття "кредит"

Виходячи із коментарів до ст.1054 Цивільного Кодексу України [60], поняття кредиту розглядається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Закон України "Про банки і банківську діяльність" [37] визначає банківський кредит як будь-яке зобовязання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" [48] визначає фінансовий кредит як кошти, що надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Г. Олешко [1] вважає, що під кредитом слід розуміти економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на основі повернення і, як правило, з виплатою відсотка.

На думку М. Бунге [6], економічна суть кредиту полягає в передачі однією особою цінності або особистої послуги іншій на довірі до майбутньої винагороди.

А. Чухно [62] зазначає, що кредит як економічна категорія уособлює відносини між людьми щодо позички грошей їх власником на умовах обовязкового повернення у певний строк з оплатою у вигляді відсотка.

Е. Вреден [13] вважає, що кредитом є господарська сила, яка виникає при економічному, тобто відплатному, обігу цінностей, що створює всі види доходного розміщення позичкового обігового капіталу.

В. Марцин [32] під кредитом розуміє економічні відносини зворотного руху позиченої вартості. Він вважає, що кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між позичальником і кредитором.

Словник іншомовних слів Мельничука [52] визначає кредит як особливу форму руху вартості, продаж товарів з відстрочкою платежу або передачу на строк грошей та матеріальних цінностей з умовою їх повернення і платності.

На думку автора, найбільш точним серед наведених визначень кредиту є визначення Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якому під кредитом розуміють не тільки позичковий капітал у грошовій формі, але й будь-які гарантії, будь-які зобовязання придбати право вимоги боргу, будь-які продовження строку погашення боргу, які надані в обмін на зобовязання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобовязання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Також в цьому Законі кредит розглядається як економічні відносини, врегульовані законом або як такі, що не суперечать закону.

Банківський кредит у сучасному діловому світі є найважливішим чинником стимулювання відтворювальних процесів в економіці. Нині він є головним джерелом забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилася кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, оскільки у кредит вкладається більшість залучених банками ресурсів. Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Оскільки надання кредиту є специфічною, окремою формою грошових відносин, воно має свої особливості, повязані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. База функціонування кредитних відносин повністю ґрунтується на вимогах ринкової економіки. Це тимчасове вивільнення грошових коштів і поява тимчасової потреби в них.

Головними ланками кредитних відносин в Україні є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно є покупцями і продавцями тимчасово вільних коштів. Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення операцій з валютними цінностями, також можуть бути покупцями і продавцями тимчасово вільних коштів у іноземній валюті [32].

Організація кредитних відносин між банками і клієнтами може бути ефективною у разі дотримання принципів банківського кредитування, що здійснюється за такими принципами: строковість, повернення, цільовий характер використання, забезпеченість, платність кредиту.

Принцип строковості означає, що позика надається позичальнику на певний термін.

Принцип повернення вказує на те, що позика обовязково має бути повернена банку в заздалегідь обумовлений термін, тобто цей принцип конкретизує повернення кредиту в певний час.

Від дотримання цих принципів залежить можливість надання нових позик, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернені позики.

Порушення цього принципу кредитування призводить до перетворення строкової заборгованості за позиками у прострочену. У разі порушення термінів повернення і наявності прострочених позик нові кредити, як правило, не надаються.

Цільовий характер кредитування завжди повинен передбачати вкладення позикових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит повинен надаватися позичальнику, як правило, для реалізації конкретної мети, а не тому, що у нього виникла нагальна потреба в коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позики, адже тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу.

Принцип забезпеченості позик повинен захищати інтереси банку і давати змогу не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Він означає, що проти заборгованості за позиками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржника, має бути певне майно (товари або цінні папери), що враховується в активі його балансу, або зобовязання третьої особи погасити борг банку (гарантії, порука тощо).

Деякі кредити можуть надаватися і без забезпечення, якщо банк дає свою згоду. Відсутність забезпечення може бути зумовлена як обєктивними причинами, коли економічна природа кредиту не передбачає вкладення коштів у матеріальні цінності (наприклад, кредити на виплату заробітної плати, на виставлення акредитивів), і субєктивними - коли банк іде на це свідомо, страхуючи свій підвищений ризик високими позиковими відсотками.

У процесі кредитування клієнтів банк повинен вимагати не тільки повернення одержаної позики, а й сплати відсотка за користування нею. В умовах ринкових відносин відсоток є обєктивним супутником кредиту, його складовою ланкою, оскільки кредитна операція - це акт комерційного продажу на певний час грошових коштів. За рахунок відсотків банки покривають свої витрати й одержують прибуток. Відсоток є також одним із засобів управління сукупним грошовим оборотом, що застосовується центральним банком держави [51].

Будь-яка економічна система є результатом економічного розвитку, а кредитні системи мають історично визначені форми.

Форми кредиту тісно звязані з його структурою і деякою мірою із сутністю кредитних відносин. Структура кредиту включає кредитора, позичальника, і позикову вартість, тому форми кредиту можна розглядати в залежності від характеру: позикової вартості; кредитора і позичальника; цільових потреб позичальника.

Розрізняють такі форми кредиту, як комерційний, банківський, споживчий, державний, міжнародний.

Комерційний кредит. Договором, виконання якого звязано з передачею у власність іншій стороні коштів або речей, обумовлених родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення чи розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит). Ціль комерційного кредиту - прискорити реалізацію товарів. Відсоток за комерційними кредитами нижче, ніж за банківським кредитом. Розмір комерційного кредиту обмежений величиною вільних капіталів, що знаходяться в підприємців.

Банківський кредит. Банківський кредит на сьогодні є найбільш поширеною формою фінансового кредиту. Комерційні банки можуть надавати кредити всім субєктам господарської діяльності незалежно від їхньої галузевої приналежності, статусу, форми власності, за наявності в них реальних можливостей і правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків (комісійних) за користування ним.

Споживчий кредит надається приватним особам. Його обєктом, як правило, є товари довгострокового користування (меблі, автомобілі, побутова техніка тощо), різноманітні послуги. Споживчий кредит виступає у формі комерційного (продаж товарів з відстроченням виплати через роздрібні магазини) і банківського (надання позик кредитними установами на споживчі цілі). Різновидом споживчого кредиту є довгострокові (на дуже тривалий термін) кредити приватним особам на придбання або будівництво житла.

Державний кредит - це сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступає держава чи місцеві органи влади [1]. Вони беруть у борг кошти на ринку позичкових капіталів шляхом випуску позик; через фінансово-кредитні установи. У провідних країнах доходи від внутрішніх позик стали другим після податків джерелом фінансування державних витрат.

Міжнародний кредит - це рух і функціонування позикового капіталу між країнами. Кредитні відносини існують не тільки усередині кожної країни, але і між державами як одна з форм міжнародного руху капіталів [1].

Кредити підрозділяються на види й у залежності від їхньої галузевої спрямованості. Якщо кредит обслуговує потреби промислових підприємств, то це промисловий кредит. Виділяють також сільськогосподарський, торговельний кредит. Галузева спрямованість кредиту часто знаходить своє втілення в державній статистиці ряду країн (окремо виділяються кредити промисловості, торгівлі, сільському господарству тощо). За галузями розподіляють кредити й окремі комерційні банки.

Класифікація кредиту за видами залежить і від його забезпеченості. Звичайно забезпеченість розрізняють за характером, ступенем (повнотою) і формами. За характером забезпечення виділяють кредити, що мають пряме і непряме забезпечення. Пряме забезпечення мають, наприклад, позики, видані під конкретний матеріальний обєкт, на купівлю конкретних видів товарно-матеріальних цінностей. Непряме забезпечення можуть мати, наприклад, позики, видані на покриття розриву в платіжному обороті. Хоча кредит і видається на покриття платіжних зобовязань позичальника, прямої оплати товарно-матеріальних цінностей, які прямо протистояли б кредиту, може не бути, однак виявляється непряме матеріальне забезпечення у формі товарних запасів, створених за рахунок власних грошових джерел.

За ступенем забезпеченості можна виділити кредити з повним (достатнім), неповним (недостатнім) забезпеченням і без забезпечення. Повне забезпечення є в тому випадку, якщо розмір забезпечення дорівнює або більше розміру кредиту. Неповне забезпечення виникає тоді, коли його вартість менше розміру кредиту. Кредит може і не мати забезпечення. Такий кредит називають бланковим. Як правило, він надається за наявності достатньої довіри банку до позичальника, упевненості банку в поверненні коштів, наданих позичальникові в тимчасове користування.

Забезпечення кредиту можна розглядати не тільки з позиції протиставлення йому певної маси вартостей ліквідних товарно-матеріальних запасів, але і певних зовнішніх гарантій. Крім звичайної застави товарно-матеріальних цінностей, майна, що належить позичальникові, у групу забезпечення повернення кредиту входять різного роду гарантії, поручительства третіх осіб, страхування тощо.

При класифікації кредиту в залежності від строковості кредитування виділяють короткострокові та довгострокові кредити.

Короткострокові кредити обслуговують поточні потреби позичальника, звязані з рухом оборотного капіталу. Короткостроковими кредитами вважаються такі кредити, термін повернення яких за міжнародними стандартами не виходить за межі одного року.

Довгострокові кредити обслуговують довгострокові потреби, зумовлені необхідністю модернізації виробництва, здійсненням капітальних витрат із розширення виробництва.

За джерелами фінансування розрізняють кредити, що надаються за рахунок власних, залучених і запозичених коштів [65].

Таким чином, банківське кредитування містка за своїм значенням категорія, що істотно впливає на всі сфери економічної діяльності. Воно все глибше впроваджується в життя і діяльність кожної людини, що знаходить особливо яскраве вираження в широкому поширенні кредитних карток, продажу товарів і послуг у кредит і т.д. Тому слід розуміти, що зважені та раціональні кредитні відносини складають важливу умову для всебічного й ефективного використання кредиту.